Від Майдану до княжих часів: 10 київських локацій, де закарбована боротьба за незалежність України

24 серпня Україна відзначає 35-ту річницю проголошення Незалежності.

У цей пам’ятний день «Вечірній Київ» згадує найбільш знакові пам’ятки та місця пам’яті столиці, пов’язані з багатовіковим державотворчим процесом. Огляд цих десяти київських локацій демонструє еволюцію нашої державності крізь віки — від глибинних історичних коренів до сучасного епіцентру боротьби.

Площа та Монумент Незалежності (Майдан Незалежності)

Майдан Незалежності — головна площа країни, якій судилося стати епіцентром новітніх державотворчих процесів і громадянського спротиву. Саме тут у 1990 році тривало студентське голодування («Революція на граніті»), яка стала предтечею незалежності.

У наступні десятиліття Майдан був місцем вирішальних історичних битв за демократію та європейський вибір України — Помаранчевої революції (2004) та кривавої і героїчної Революції Гідності (2013–2014), де українці заплатили найвищу ціну за право бути вільними.

У роки повномасштабної російсько-української війни Майдан набув нового щемливого й сакрального значення — тут столиця прощається зі своїми Героями, які віддали життя за свободу України, а стихійні меморіали та портрети полеглих біля стели стали болючим і вічним нагадуванням про ціну нашої незалежності.

• Чому це важливо сьогодні: Це абсолютний символ незламності, національної єдності та громадянської зрілості, де перетинаються минуле, теперішній біль і незламна віра в нашу перемогу.

Пам’ятник князю Володимиру Великому (Володимирська гірка)

Один із найстаріших скульптурних монументів Києва, відкритий ще у 1853 році, присвячений хрестителю Руси-України. Бронзова фігура князя з православним хрестом та осяяним світлом постаментом височіє над містом, створюючи один із найвпізнаваніших силуетів столиці.

За правління князя Володимира Великого (кінця X — початку XI століття) відбулося остаточне об’єднання східнослов’янських земель навколо київського центру, розбудова масштабної оборонної системи («змієвих валів») для захисту кордонів та, що найголовніше, прийняття християнства у 988 році. Цей цивілізаційний вибір навіки спрямував Київську Русь на європейський шлях розвитку, заклавши фундамент європейської ідентичності нашої нації.

• Чому це важливо сьогодні: Це візуальне нагадування про тисячолітню традицію державницького буття на українських землях, спадкоємність київської влади та нерозривний європейський вектор нашої ідентичності.

Монумент княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозванному та просвітителям Кирилу і Мефодію (Михайлівська площа)

Скульптурна композиція символізує витоки писемності, культури та державності доби Київської Русі. Первісний монумент було урочисто відкрито тут ще у 1911 році (над ним працювали видатні майстри, зокрема скульптор Іван Кавалерідзе), проте в 1919 році радянська влада знищила пам’ятник. Відродження композиції у 1996 році стало однією з перших масштабних знакових реставрацій доби незалежної України. Сама Михайлівська площа сьогодні є сакральним центром вшанування пам’яті борців за сучасну незалежність.

• Чому це важливо сьогодні: Монумент княгині Ольги підкреслює глибинні європейські коріння українського суверенітету та історичну нерозривність традицій.

Пам’ятник гетьману Пилипу Орлику (вул. Пилипа Орлика)

Монумент автору однієї з перших конституцій у Європі встановлено неподалік від урядового кварталу в 2011 році на вулиці, що носить його ім’я.

У квітні 1710 року в Бендерах Пилип Орлик разом із козацькою старшиною та запорожцями уклав «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (відомі як Конституція Пилипа Орлика).

Цей унікальний правовий акт не лише обґрунтовував повну державну незалежність України від Речі Посполитої та Московського царства, а й закладав демократичні засади: обмежував гетьманську владу, запроваджував виборну Генеральну Раду та вперше в європейській практиці закріплював чіткий поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки.

• Чому це важливо сьогодні: Пам’ятник Пилипу Орлику та його Конституція є беззаперечним доказом того, що традиція українського парламентаризму, республіканського устрою та європейських демократичних цінностей має глибоке коріння, яке сягає початку XVIII століття.

Софійська площа

Старовинна площа перед стінами святої Софії століттями була серцем суспільно-політичного життя Києва та майданчиком національного єднання.

Саме тут відбувалися найвизначніші події на шляху до нашої свободи та соборності: у січні 1919 року тут було урочисто проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР, який об’єднав українські землі в єдину державу, а в грудні 1991 року кияни вийшли сюди, щоб остаточно закріпити підсумки Всеукраїнського референдуму за незалежність.

Чому це важливо сьогодні: Софійська площа залишається незмінним символом єдності та державності, місцем, де нація заявляла про свою суб’єктність у найважливіші історичні моменти.

Пам’ятник Тарасу Шевченку (парк Шевченка)

Центральний бронзовий монумент Кобзареві навпроти Головного корпусу Київського університету було урочисто відкрито у березень 1939 року (до 125-річчя від дня народження поета) на місці, де до революції стояв пам’яток російському імператору Миколі I.

Творчість і життєвий шлях Шевченка стали духовним фундаментом, на якому формувалася сучасна українська національна ідея. Протягом десятиліть парк біля пам’ятника був місцем вільного волевиявлення, зборів української інтелігенції та осередком опору дисидентського руху.

• Чому це важливо сьогодні: Слово і постать Тараса Шевченка залишаються незмінним ціннісним орієнтиром, а сам простір парку — живою історією боротьби за українську ідентичність.

Будівля Київського міського будинку вчителя (колишня Центральна Рада, вулиця Володимирська)

Розкішна будівля колишнього Педагогічного музею, споруджена у 1911–1913 роках за проєктом видатного архітектора Павла Альошина, стала справжнім «парламентським ковчегом» нашої державності.

У 1917–1918 роках тут засідала Українська Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським. Саме в цих стінах були ухвалені чотири історичні Універсали, зокрема доленосний IV Універсал, який вперше у Х столітті проголосив повну незалежність Української Народної Республіки.

У жовтні 2022 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок ворожого ракетного обстрілу центру Києва. Наразі пам’ятка закрита й потребує термінової реставрації, залишаючись водночас свідченням діяльності першого українського парламенту, а також руйнувань, які несе російська агресія.

• Чому це важливо сьогодні: Це місце безпосереднього народження української державності, яке сьогодні зберігає унікальні сторінки нашої історії.

Пам’ятник Михайлу Грушевському (біля Будинку вчителя)

Монумент першому Президенту УНР, видатному історику та організатору українського наукового й політичного життя було відкрито 1 грудня 1998 року. Авторами пам’ятника стали відомий скульптор Володимир Чепелик та архітектори Микола Кислий, Руслан Кухаренко і Юрій Мельничук.

Монумент встановлено неподалік Будинку вчителя — поблизу місця його головної державної та наукової роботи. Фігура історика в сидячому положенні на гранітному постаменті символізує зосередженість, державницьку мудрість і неперервність української наукової та політичної думки.

• Чому це важливо сьогодні: Постать Михайла Грушевського є символом інституційного оформлення української державності, а сам пам’ятник слугує місцем вшанування творців нашої незалежності.

Будівля Верховної Ради України

Велична будівля українського парламенту, зведена за проєктом архітектора Володимира Заболотного, є справжнім епіцентром новітнього державного будівництва.

Саме тут 24 серпня 1991 року було ухвалено історичний Акт проголошення незалежності України, а згодом — 28 червня 1996 року — парламент ухвалив Основний Закон країни, Конституцію України, закріпивши правові основи суверенітету, демократії та європейського вибору.

Протягом десятиліть під куполом Верховної Ради ухвалювалися всі докорінні рішення, які визначали стратегічний курс держави, відстоювали її безпеку та євроінтеграцію.

• Чому це важливо сьогодні: Це місце безпосередньо пов’язане з процесом прийняття найважливіших державних рішень новітньої доби, які змінили хід історії нашої держави.

Стіна пам’яті загиблих за Україну (мурована стіна біля Михайлівського Золотоверхого собору)

Меморіал, що простягається вздовж старовинної мурованої стіни Михайлівського Золотоверхого собору. Це священне місце виникло у перші роки російської агресії як живий, народний простір скорботи й шани, який згодом переріс у загальнонаціональний меморіал.

Тут тисячі й тисячі портретів військовослужбовців, добровольців, медиків, волонтерів та капеланів, які віддали життя за суверенітет і територіальну цілісність України в новітній російсько-українській війні.

Стіна стала безперервним мартирологом нашої незламності, де кожен обличчя — це окрема історія подвигу, болю та самопожертви заради майбутнього нації.

• Чому це важливо сьогодні: Це найбільш щемливий і пронизливий простір сучасної столиці, де минуле й сьогодення української боротьби зливаються воєдино, нагадуючи кожному про найвищу ціну нашої свободи та святий обов’язок пам’ятати кожного Героя.

До теми: Мить історії у об’єктиві фотокорів: інтерв’ю легендарних фотографів, які зафіксували Незалежність України.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»