Як створювався монумент на Майдані Незалежності

Із набуттям нашою країною незалежності виникла потреба увічнити цю історичну подію в монументі на головній площі держави. У березні 1996 року тодішній президент Леонід Кучма видав відповідний указ, а також було оголошено відкритий конкурс проектів монументу незалежності. Він проходив у декілька етапів протягом цілих п`яти років, і участь у ньому взяли близько 700 проектів. 

Постійним і активним учасником того конкурсу був народний художник України Анатолій Кущ, який отримав декілька заохочувальних премій, а в 2000 році на заключному етапі два його проекти посіли перше та третє місця. 

– Головним із них був проект «Слава Україні», до якого входили монумент «Засновники Києва», центральна колона з Орантою-Україною та музей Державності, фасадом якого є колонада з пантеоном видатних творців державності, - розповів Анатолій Кущ. – До них входять князь Аскольд, княгиня Ольга, Святослав Хоробрий, Володимир-Хреститель, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький, Байда Вишневецький, Петро Канишевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та Михайло Грушевський.

По боках цього порталу розміщені барельєфи з видатними вітчизняними діячами світового рівня у галузі науки, культури, мистецтва, духовенства та інші, починаючи з Нестора Літописця і закінчуючи Стусом та Чорноволом. Зверху по боках знаходяться кінні прапороносці з триглавами (тризубами. – Авт.). По центру порталу розміщується колона з Орантою-Україною, встановлена на постаменті у вигляді християнського храму в стилі українського барокко… 

На протилежному боці Майдану мав розміщуватися великий підземний паркінг, а також торгова частина з рестораном. Проект цього комплексу був затверджений художніми радами Міністерства культури, Спілки художників України, містобудівною радою, а також розпорядженням Кабінету міністрів. Але воно так і не було виконане через банальний «брак коштів». Тож зараз замість музею Державності маємо базар-барахолку, а його фасад взагалі відсутній. Фактично комплекс досі недобудований, і не введений в експлуатацію, оскільки жодного акту здачі Кущ не підписував. 

Скульптор розповів і чимало цікавого про встановлені на майдані Незалежності монументи Оранти-України та «Засновникам Києва». У фігурах та одязі останніх він втілив декілька змістів-символів, пов’язаних із історією України того періоду. А їх прообразами стали: сам 33-річний скульптор - Хоривом, Щек - його товариш Олександр Федорук, Кий – збірний образ, а прообразом Либеді є його донька – всесвітньо відома художниця Христина Кущ-Катракіс (спочатку її образ батько хотів використати для центральної фігури – Оранти-України й створив скульптуру за її фотографіями, але цього не дозволили чиновники). Коли тодішній мер Києва Олександр Омельченко дізнався про це, то прибув з комісією в майстерню Куща і категорично заявив: «За мої гроші я не дозволю увічнювати твою доньку»… 

Цікаво, що лівою рукою Оранта вказує на захід - наш шлях до Європи. А калинову гілку – національний символ кровної єдності українців, краси та добробуту вона тримає правою рукою, три пальці якої складають трійцю, як знак звернення до Бога за покровом, благословенням та захистом. 

Бронзова фігура Оранти пустотіла і важить близько 20 тонн. У ній від ніг до голови є каркас із неіржавіючої сталі. Драбина спускається через всю колону аж донизу, і по ній можуть переміщатися люди, котрі стежать за станом монументу. До речі, сама 60-метрова колона виготовлена з пластин білого італійського мармуру товщиною 3-4 сантиметри. 

А щоб надати стійкості скульптурі, під нею всередині колони прикріплено спеціальний маятник вагою півтори тонни, який гасить коливання при сильному вітрі чи іншому зовнішньому впливі. Вся конструкція витримає навіть сильний ураган, хоча й виростає з «підніжжя» у вигляді 12-метрового храму, та може стояти століттями… 

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця, – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.