Важливо не лише створювати нові простори, а й зберігати існуючу культурну інфраструктуру Києва, — Сергій Анжияк

Попри війну, столична культура не лише зберігається, а й продовжує розвиватися. Київ відновлює заклади, пошкоджені російськими обстрілами, модернізує бібліотеки та розширює доступність театрів і музеїв.

А головне — кияни продовжують активно відвідувати культурні події. Зокрема, театри за останніх кілька років продемонстрували рекордне зростання відвідуваності.

В інтерв’ю для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва» директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк розповів про нові культурні проєкти, відновлення пошкоджених закладів, розвиток культурних кластерів, доступність міської культури та найцікавіші події літа.

БЛИЗЬКО 40 КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ЗАЗНАЛИ ПОШКОДЖЕНЬ ВНАСЛІДОК ОБСТРІЛІВ РОСІЇ

—  Російська федерація продовжує свої криваві атаки на столицю. Гинуть люди, руйнується інфраструктура, зазнають пошкоджень і об’єкти культурної сфери. Одна з наймасштабніших атак на культурні інституції Києва сталася в ніч на 25 травня. Давайте нагадаємо що тоді потрапило під удар і скільки загалом закладів культури постраждало від початку повномасштабного вторгнення?

— Якщо говорити про комунальні заклади культури, то найбільше в ніч на 25 травня постраждали театри «Мала опера», «Київська опера» та Київський академічний театр ляльок.

Але це лише частина втрат. Якщо подивитися ширше на культурну мапу столиці, під удар потрапили й заклади, що перебувають у сфері управління Міністерства культури та інших державних відомств. Зокрема, пошкоджень зазнали Національний музей «Чорнобиль», Національна філармонія України та Національний художній музей України, Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого.

Загалом від початку повномасштабної війни у Києві постраждали близько 40 закладів культури. Насправді пошкоджених будівель більше, адже окремі установи мають кілька корпусів. Наприклад, Музей видатних діячів української культури розташований у трьох будівлях, Музей Ханенків — у двох, хоча юридично це одна установа.

Якщо говорити про найболючіші втрати, то найбільше постраждав саме Національний музей «Чорнобиль». На жаль, там є збитки, які можна назвати непоправними.

—  Була інформація, що Національний музей «Чорнобиль» втратив близько 40% основної експозиції. Якщо говорити про культурний фонд саме столиці, чи втратили ми щось справді цінне внаслідок обстрілів?

— Можливо, це прозвучить дивно, але в цьому випадку можна сказати — на щастя. Адже попри численні пошкодження будівель, ми не втратили жодного музейного експоната. Так само, на щастя, не постраждали й люди, які перебували в закладах культури.

Переважно йдеться про пошкоджені вікна, двері, фасади та окремі конструктивні елементи будівель. Водночас руйнування подекуди були досить серйозними. Наприклад, після одного з обстрілів Музей Ханенків зазнав пошкодження даху — конструкцію буквально змістило вибуховою хвилею.

Інший показовий приклад — Музей видатних діячів української культури. Після атаки будівля на вулиці Жилянській отримала настільки сильний удар, що її фасадна частина відхилилася від основної конструкції більш ніж на п’ять сантиметрів.

— Що з відновленням пошкоджених об’єктів? Чи є заклади культури, які досі не працюють або працюють з обмеженнями через наслідки обстрілів?

— Насамперед ідеться про заклади, які постраждали під час атаки 25 травня. Вони ще перебувають у процесі відновлення.

Щодо інших об’єктів, то роботи ведуться максимально швидко. Місто виділяє кошти на їх відновлення в пріоритетному порядку. Водночас такі ремонти потребують часу, адже йдеться не лише про заміну вікон чи дверей.

Пошкоджене вікно може свідчити про значно серйозніші проблеми. Вибухова хвиля здатна пошкодити несучі конструкції будівлі, тому перед початком ремонтних робіт необхідно провести інструментальне обстеження та оцінити технічний стан споруди.

Лише після цього можна визначити обсяг відновлювальних робіт і бути впевненими, що будівля залишатиметься безпечною для працівників і відвідувачів.

СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА — ЦЕ НЕ КНИГОСХОВИЩЕ, А НАСАМПЕРЕД ПРОСТІР ДЛЯ ГРОМАДИ

—  Попри те, що війна завдала колосальних збитків культурній сфері, вона водночас нагадала нам про цінність культури. Люди ходять до театрів, музеїв, на виставки й концерти. Чи бачите Ви це в цифрах?

— Позитивна динаміка сьогодні спостерігається майже за всіма напрямками. Єдиний виняток — бібліотеки, де показники дещо нижчі, але й це має цілком зрозуміле пояснення.

В останні роки бібліотеки часто виконували не лише свою основну функцію. Вони працювали як укриття, пункти незламності, місця підтримки для людей. Значна частина їхніх ресурсів була спрямована саме на це.

Втім, навіть тут ми бачимо позитивні тенденції. Зростає кількість зареєстрованих користувачів. Якщо у 2023 році їх було близько 467 тисяч, то у 2025 році — вже понад 484 тисячі. Загалом, лише за останні роки, з 2021 року, бібліотеки залучили близько 40 тисяч нових користувачів.

—  У Києві працюють 139 комунальних бібліотек. Водночас усі ми розуміємо, що бібліотека в тому форматі, до якого звикли попередні покоління, поступово відходить у минуле. Чи триває сьогодні їх трансформація у сучасні громадські простори?

— Така робота розпочалася ще у 2017 році в межах проєкту реформування бібліотечного простору. Частину задуманого вдалося реалізувати, однак згодом процес уповільнили спочатку пандемія, а потім і повномасштабна війна.

Втім, від цієї ідеї ніхто не відмовився. У Києві вже провели масштабну реновацію шести бібліотек, переважно у спальних районах. Це була принципова позиція міста — зробити культуру доступною не лише в центрі, а й там, де живе найбільше киян. Такі сучасні бібліотечні простори з’явилися, зокрема, на Троєщині, Нивках, у Святошинському районі, на Подолі та Лівобережжі.

Сьогодні бібліотеки — це вже давно не лише про книжки. Практично в кожній відбуваються зустрічі з письменниками, мовні курси, навчання комп’ютерної грамотності для людей старшого віку, різноманітні освітні та культурні заходи.

Більше того, в окремих бібліотеках працюють театральні студії та проходять дитячі вистави. Тобто сучасна бібліотека — це насамперед простір для громади, який має відповідати потребам людей і бути місцем спілкування, навчання та культурного розвитку.

ЗА РІК КІЛЬКІСТЬ ВІДВІДУВАНЬ СТОЛИЧНИХ ТЕАТРІВ ЗБІЛЬШИЛАСЯ НА 100 ТИСЯЧ

—  Повертаючись до попиту на культурні заходи. Ви сказали, що фіксується тенденція до його збільшення в усіх напрямках, що очолює цей рейтинг?

Найбільше зростання демонструють театри. Якщо порівнювати показники 2025 та 2024 років, то кількість відвідувань збільшилася майже на 100 тисяч.

Важливо уточнити: ми говоримо саме про відвідування, а не про кількість унікальних глядачів. Адже неможливо визначити, чи це одна людина прийшла до театру кілька разів, чи різні люди. Але за кількістю проданих квитків і проведених заходів бачимо дуже суттєве зростання інтересу до театрального мистецтва.

Позитивна динаміка є і в кінотеатрах. Якщо порівнювати показники 2023, 2024 та 2025 років, то кількість проданих квитків залишається відносно стабільною. Водночас враховуючи, що вони переформатували свою роботу і функціонують як культурні кластери, зростає загальна відвідуваність закладів.

Якщо у попередні роки йшлося приблизно про 22 тисячі додаткових відвідувань, то у 2025 році цей показник уже перевищує 50 тисяч.

— А що кажуть цифри про відвідування музеїв? У травні відзначали День музеїв, і тоді біля багатьох закладів можна було побачити довгі черги охочих потрапити на безкоштовні виставки. Невже причина лише у вартості квитків?

Насправді вартість квитків у музеях залишається цілком доступною. У середньому це близько 200 гривень, а пільговий квиток коштує орієнтовно 100 гривень. Водночас ціна може відрізнятися залежно від виставкового проєкту. Наприклад, на окремі великі виставки вона може бути вищою.

Безкоштовні дні відвідування музеїв — це світова практика, яка давно використовується у багатьох країнах. Вона покликана зробити культурний продукт доступним для всіх, незалежно від рівня доходів.

Мистецтво, культурна спадщина та музейні колекції мають бути відкритими для кожного. Саме тому більшість музеїв встановлюють один день на місяць, коли відвідати експозиції можна безкоштовно. І щоразу ми бачимо великий інтерес киян до таких можливостей.

ДО КІНЦЯ РОКУ МОЛОДИЙ ТЕАТР СТАНЕ ДОСТУПНІШИМ ДЛЯ ВСІХ КАТЕГОРІЙ ВІДВІДУВАЧІВ

— Одна із важливих тем сьогодні — доступність. Інформаційна доступність столичної культури розвивається дуже активно. А що з фізичною доступністю театрів і музеїв? Чи є вже успішні приклади таких змін у Києві?

— Це справді одна з найважливіших тем для культурної сфери. І я б дуже не хотів, щоб доступність сприймали виключно як питання людей з інвалідністю.

Насправді доступність потрібна багатьом: людям старшого віку, батькам із дитячими візками, людям з тимчасовими травмами, ветеранам і, звісно, людям з інвалідністю. Культура має бути відкритою для всіх без винятку.

На жаль, частина театрів і музеїв розташовані в історичних будівлях, де фізична доступність тривалий час залишалася серйозною проблемою. Але поступово ситуація змінюється. Там, де це можливо, облаштовуються підйомники, сходинкоходи та інші рішення, які допомагають людям безперешкодно потрапити до закладів культури.

Один із найуспішніших проєктів реалізували минулого року в Театрі на Лівому березі. Завдяки підтримці бізнесу, зокрема «ПриватБанку», там встановили ліфт, створили повністю безбар’єрну вхідну групу, забезпечили доступ до обох сцен та облаштували спеціальні санітарні кімнати для людей з інвалідністю.

Це хороший приклад того, як спільними зусиллями міста, культурних закладів і соціально відповідального бізнесу можна зробити культуру доступнішою для всіх.

— А цьогоріч подібні проєкти будуть реалізовані?

— Так, насамперед ми розраховуємо реалізувати проєкт зі встановлення ліфта в Молодому театрі. Другим етапом має стати облаштування автоматичної вхідної групи, щоб театр став повністю доступним для відвідувачів.

Втім, це непросте завдання. Будівля має статус пам’ятки архітектури, тому будь-які зміни потребують дуже виважених рішень. Ми шукаємо варіанти, які дадуть змогу зробити театр доступним і водночас не зашкодять історичній пам’ятці. Головне завдання — зберегти автентичний вигляд будівлі, але за допомогою сучасних технічних рішень забезпечити комфортний доступ для всіх відвідувачів.

РОБОТА НАД РЕНОВАЦІЄЮ «ЗАГРЕБА» ТРИВАЄ, ВТІМ Є ПЕРЕПОНИ

— Наприкінці минулого року Київрада виділила кошти на проєктування майбутнього культурного кластера «Загреб». Чи вже розпочалася робота над проєктом і яким може бути цей заклад у майбутньому?

— Робота вже розпочалася, але це досить складний проєкт. З одного боку, є великий запит громади на сучасний культурний простір у пішій доступності. З іншого — існують містобудівні обмеження, які суттєво впливають на майбутню концепцію.

Зараз ми вивчаємо технічний стан будівлі та паралельно опрацьовуємо предпроєктні пропозиції. Основна складність полягає в тому, що за чинною містобудівною документацією ми не можемо змінювати геометричні параметри будівлі. А отже, маємо знайти рішення, як зробити простір максимально функціональним у вже наявних межах.

Крім того, сучасні будівельні норми вимагають наявності укриття, паркування та інших елементів інфраструктури. Тому зараз ми аналізуємо всі можливі варіанти, щоб зрозуміти, який саме формат кластера там можна реалізувати.

Ми бачимо «Загреб» не лише як культурний об’єкт. Це має бути багатофункціональний громадський простір із культурними подіями, гуртками, освітніми активностями та іншими сервісами для мешканців району.

—  Наскільки я розумію, сама будівля багато років фактично не використовувалася?

— Тривалий час були сподівання, що об’єкт вдасться відновити через інвестиційний конкурс. Саме тому місто не закладало бюджетні кошти в реконструкцію.

Втім, за цей час інвестора так і не знайшли. А сама будівля поступово втрачала функціональність. Йдеться не лише про застарілі приміщення — там існують серйозні проблеми з інженерними мережами та комунікаціями. Через це кінотеатр фактично не працював.

Саме тому місто ухвалило рішення повернутися до цього проєкту й реалізувати його власними силами. У цьому процесі дуже активно залучена громада та депутатка Київської міської ради Олеся Пинзеник, яка постійно комунікує із мешканцями щодо майбутнього простору.

— В Києві є чудовий приклад роботи такого простору — це культурний кластер «Краків». Ви неодноразово озвучували ідею щодо створення просторів на кшталт «Кракова» в різних районах столиці. Чи вдалося наблизитися до цієї мети?

— Сказати, що такі простори вже є в кожному районі, поки не можу. Але ми від цієї ідеї не відмовилися і своїх планів не змінили.

Окрім кінотеатрів, місто має мережу будинків і палаців культури, які сьогодні також виконують важливу культурну функцію. Такі заклади працюють у Солом’янському, Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському та Оболонському районах. Тобто фактично в кожному районі вже є певна культурна інфраструктура.

Водночас саме сучасні культурні кластери — це перспектива, до якої ми поступово рухаємося. Такі проєкти потребують значних ресурсів і часу, але ми продовжуємо над ними працювати.

—  Часто можна почути думку, що такі об’єкти варто передавати приватному бізнесу, який швидше знайде кошти на розвиток.

— Можливо. Але тут важливо пам’ятати й інший бік питання. Ми вже маємо приклади кінотеатрів «Кінопанорама», «Україна», «Дружба» та інших об’єктів, які з різних причин втратили свою культурну функцію.

Коли місто втрачає контроль над такими майданчиками, воно ризикує втратити й можливість реалізовувати власну культурну політику. А це означає, що частина мешканців може просто втратити доступ до якісних культурних послуг у своєму районі.

Саме тому для нас важливо не лише створювати нові простори, а й зберігати існуючу культурну інфраструктуру міста.

ТОП-3 ВИСТАВИ, ЯКІ ВАРТО ВІДВІДАТИ У ЧЕРВНІ

— І наостанок — які культурні події ви б порадили киянам обов’язково відвідати у червні?

— Насамперед раджу стежити за щотижневим дайджестом культурних подій Києва, який публікує Департамент культури. Там кожен може знайти щось близьке саме для себе.

Моя головна порада — відвідувати культурні події, відкривати нові для себе формати і шукати те, що відгукується саме вам. А ще — ділитися з нами своїми враженнями, адже зворотний зв’язок дуже важливий.

Якщо ж говорити про конкретні рекомендації, то варто звернути увагу на нову прем’єру в Театрі оперети — виставу «Комахи». Це цікавий проєкт з українською музикою, який, на мою думку, заслуговує на увагу.

Також рекомендую виставу «Хальт» у Театрі на Лівому березі. Останнім часом вона отримала чимало відзнак, зокрема Національну премію України імені Тараса Шевченка та мистецьку премію «Київ». Це вистава, яка спонукає до роздумів.

І, безумовно, варто згадати мюзикл «Патріот» у Київській опері — сучасний український проєкт, який також знаходить відгук у глядачів.

Зрештою, культура для кожного своя. Одні вистави допомагають відволіктися від тривог і побути тут і зараз. Інші змушують замислитися над життям або по-новому поглянути на історію своєї країни. Але всі вони допомагають краще зрозуміти себе і світ навколо.

Відеоверсію інтерв’ю з Директором департаменту культури КМДА можна подивитися за посиланням

До теми: «Збитки перевищують 500 млн грн і ще зростатимуть», — Остапенко про наслідки удару Росії по Лаврі. ФОТО.

Ірина ГЛАВАДСЬКА «Вечірній Київ»