«Збитки перевищують 500 млн грн і ще зростатимуть», — Остапенко про наслідки удару Росії по Лаврі. ФОТО
За оцінками фахівців, відновлення пошкоджених об’єктів Києво-Печерської лаври може тривати близько двох років.
На території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 16 червня відбувся брифінг щодо наслідків масованої російської атаки на культурну спадщину України.
Саме тут, біля Успенського собору, який постраждав від ударної хвилі, урядовці та керівники культурних інституцій розповіли про масштаби руйнувань і перші кроки з відновлення.
Представники уряду та керівники провідних культурних інституцій столиці обговорили наслідки російської атаки на об’єкти культурної спадщини, зокрема Лавру, «Мистецький арсенал» і кіностудію Довженка, а також плани їхнього відновлення.
****
ТЕТЯНА БЕРЕЖНА: «У НІЧ З 14 НА 15 ЧЕРВНЯ ВІДБУЛАСЯ ОДНА З НАЙБІЛЬШ МАСШТАБНИХ АТАК НА УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ ТА КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ»
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна назвала атаку однією з найболючіших для української культури за час повномасштабної війни.
«У ніч з 14 на 15 червня відбулася одна з найбільш масштабних атак на українську культуру та культурну спадщину. Було зруйновано або пошкоджено 13 пам’яток культури в різних частинах України — у Києві, Львові та Харкові», — сказала вона.
Найбільше уваги під час брифінгу приділили Києво-Печерській лаврі. Унаслідок російського удару пошкоджень зазнав дах Успенського собору — одного з головних храмів заповідника.
Втім, удар зачепив не лише собор. На території лаври також постраждали Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури та побуту України.
Попри пошкодження будівель, музейні колекції вдалося вберегти.
«На щастя, експонати цих установ не постраждали. Так само немає жертв і постраждалих серед людей», — наголосила Бережна.
****
МАКСИМ ОСТАПЕНКО: «НАЙГОЛОВНІШЕ — МИ НЕ ДОПУСТИЛИ ПРОНИКНЕННЯ ВОГНЮ ВСЕРЕДИНУ СОБОРУ. ЯКБИ ЗАГОРІВСЯ ІКОНОСТАС, ВРЯТУВАТИ ЙОГО БУЛО Б ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО»
Після виступу міністерки культури слово взяв генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
Він розповів, що Успенський собор зазнав серйозних пошкоджень, однак завдяки швидким діям рятувальників і працівників заповідника вдалося уникнути значно більших руйнувань.
«Сьогодні ми маємо дуже пошкоджений Успенський собор, але він підлягає відновленню. І, як уже не раз було в історії, він буде відновлений», — сказав Остапенко.
Найбільшу небезпеку становила пожежа, яка могла перекинутися всередину храму. Там розташований найбільший в Україні 25-метровий іконостас.
«Пошкоджено понад 80% даху. Але найголовніше — ми не допустили проникнення вогню всередину собору. Якби загорівся іконостас, врятувати його було б практично неможливо», — наголосив керівник заповідника.
Усі експонати, яким загрожувала небезпека, евакуювали вже в першу годину після удару.
Остапенко окремо подякував рятувальникам. До Лаври прибули понад 20 екіпажів ДСНС, які продовжували працювати навіть під загрозою повторної атаки.
«Усі рятувальники залишилися на місці, попри ризик нових ударів. Саме завдяки їхнім діям вдалося врятувати собор», — сказав він.
За словами Максима Остапенка, близько п’ятої ранку територію Лаври атакував ще один російський дрон. Він зачепив Кушнірську башту та впав поблизу «Мистецького арсеналу», де спалахнула пожежа.
Наслідки атаки виявилися значно масштабнішими, ніж пошкодження Успенського собору.
«Окрім Успенського собору та Кушнірської башти, пошкоджено ще 17 об’єктів. Загалом від вибуху постраждали 19 об’єктів комплексу», — повідомив Остапенко.
Серед них — пам’ятки XII–XIX століть, що входять до комплексу Києво-Печерської лаври та перебувають під охороною ЮНЕСКО.
Фахівці ще обстежують територію, тому остаточна сума збитків може бути більшою.
«Ми вже можемо сказати, що сума збитків перевищує 500 мільйонів гривень. Але ця цифра ще зростатиме, оскільки оцінка триває», — зазначив керівник заповідника.
Паралельно у Лаврі готуються до аварійних і реставраційних робіт.
«Києво-Печерська лавра за кілька місяців має відзначити 975 років. Росія надіслала нам своєрідне „привітання“ до цієї дати. Але ця святиня вистояла і вистоїть надалі», — сказав Остапенко.
За оцінками фахівців, відновлення Успенського собору та інших пошкоджених об’єктів Лаври за сприятливих умов може тривати близько двох років.
Водночас заповідник не планують повністю закривати для відвідувачів. Адміністрація вже розробляє нові маршрути для туристів і паломників.
Найближчими днями над Успенським собором мають встановити тимчасове захисне укриття. Це дозволить убезпечити будівлю від опадів і перейти до наступного етапу робіт.
Попри значні пошкодження покрівлі, внутрішнє оздоблення храму переважно вціліло.
«Усередині собору більшість елементів не постраждала. Є окремі пошкодження через воду, але ми сподіваємося, що богослужіння в обмеженому форматі вдасться відновити вже за кілька місяців», — зазначив Максим Остапенко.
Під час огляду території він також показав журналістам уламки собору та пошкоджену конструкцію хреста. За словами керівника заповідника, другий російський дрон зачепив її і через це змінив траєкторію польоту.
«Можливо, саме через це дрон не влучив у рятувальників, які в той момент працювали біля собору», — сказав Максим Остапенко.
За його словами, влучання припало на дах у східній, вівтарній частині храму. Через особливості конструкції покрівлі вогонь швидко поширився внутрішніми порожнинами.
«Влучання було в дах у вівтарній частині. Через конструкцію покрівлі вогонь швидко розійшовся по всьому собору», — пояснив керівник заповідника.
Він додав, що удар у стіни або фундамент, імовірно, не мав би таких наслідків. Натомість пошкодження даху створило загрозу обвалу конструкцій і проникнення вогню всередину храму.
Оцінювати, чи була обрана саме ця частина собору навмисно, Остапенко не став, наголосивши, що це мають визначати військові фахівці.
Водночас для відновлення пам’ятки збереглися технічна документація та цифрові дані собору.
«Є креслення, виконані під час відновлювальних робіт у 1990-х роках. Крім того, перед повномасштабним вторгненням здійснили 3D-сканування лаврських споруд, зокрема Успенського собору», — зазначив Максим Остапенко.
Збережені матеріали дадуть змогу з високою точністю відтворити архітектурну модель собору та стануть основою для реставрації після завершення першочергових аварійних робіт.
****
ОЛЕСЯ ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА: «УДАР ВІДБУВСЯ РІВНО В ТОЧЦІ ВИБУХУ 1941 РОКУ, І ЦЕ ВИКЛИКАЄ МОТОРШНІ ВІДЧУТТЯ»
Генеральна директорка національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» Олеся Островська-Люта розповіла, що близько п’ятої ранку безпілотник вибухнув безпосередньо на даху будівлі, спричинивши масштабну пожежу.
На той момент рятувальники вже працювали неподалік, ліквідовуючи наслідки атаки на Лавру, тому змогли оперативно розпочати гасіння вогню.
За попередніми оцінками, пошкодження охопили близько двох тисяч квадратних метрів покрівлі та горищних приміщень.
«Пошкоджено орієнтовно дві тисячі квадратних метрів покрівлі і горища. Звичайно, усе це підлягає відновленню», — зазначила директорка.
Удар припав на частину будівлі над головною сценою «Книжкового арсеналу» — однієї з найвідоміших культурних подій країни.
Втім, найгіршого вдалося уникнути. За словами Островської-Лютої, музейна колекція та виставкові проєкти не постраждали.
«Жодні музейні експонати не постраждали. Музейна колекція в цілковитому порядку. Не постраждали також жодні мистецькі роботи», — наголосила вона.
У момент атаки команда «Мистецького арсеналу» готувала велику виставку українського живопису кінця 1980-х років. Попри пошкодження будівлі, організатори планують завершити підготовку проєкту.
«Ми сподіваємося завершити цю роботу і згодом представити виставку відвідувачам», — сказала директорка.
Точну суму збитків у «Мистецькому арсеналі» ще не називають. Наразі триває обстеження будівлі та оцінка пошкоджень.
«Процес відновлення триватиме певний час і коштуватиме щонайменше десятки мільйонів гривень. Можливо, більше — зараз ми ще цього не знаємо», — зазначила Островська-Люта.
Паралельно команда комплексу веде переговори з потенційними донорами, насамперед міжнародними організаціями, щодо фінансування аварійних і реставраційних робіт.
«Удар відбувся рівно в тому самому місці, де у 1941 році стався вибух будівлі Арсеналу. Це викликає справді моторошні відчуття», — сказала вона.
Саме через той історичний вибух одна з галерей сучасного комплексу має не цегляні, а бетонні склепіння — вони збереглися до сьогодні як нагадування про руйнування часів Другої світової війни.
У «Мистецькому арсеналі» розраховують відновити пошкоджену покрівлю до настання холодів.
«Технічно роботи з відновлення покрівлі можливо виконати до зими. Це критично важливо, адже будівля не може залишитися без даху на зимовий період», — сказала генеральна директорка комплексу Олеся Островська-Люта.
За її словами, частина приміщень не постраждала від атаки, тому культурний центр планує відновити програмну діяльність уже найближчими місяцями.
«Ми сподіваємося ще цього літа повернутися до роботи і знову запросити відвідувачів на наші події», — зазначила вона.
****
АНДРІЙ ДОНЧИК: «ДРУГА РАКЕТА ВПАЛА ПРЯМО НА ТЕРИТОРІЮ СТУДІЇ ТА ЗНИЩИЛА СХОВИЩЕ, ДЕ ЗБЕРІГАЛИСЯ БЛИЗЬКО 100 ТИСЯЧ КОСТЮМІВ І БЛИЗЬКО 3 МІЛЬЙОНИ ПРЕДМЕТІВ РЕКВІЗИТУ»
Генеральний директор Національної кіностудії імені Олександра Довженка Андрій Дончик розповів, що під час атаки територію підприємства уразили дві ракети.
Перша вибухнула між кіностудією та сусіднім житловим комплексом. Вибухова хвиля пошкодила центральний корпус студії — історичну будівлю, яка має статус пам’ятки архітектури.
«Фактично знищено всі вікна центрального корпусу. Подекуди повилітали навіть рами. Йдеться приблизно про 300 вікон», — повідомив Дончик.
За його словами, наступного року цій будівлі виповниться 100 років.
Значно серйозніші наслідки спричинило друге влучання. Ракета впала безпосередньо на територію студії та зруйнувала костюмерний фонд.
«У сховищі зберігалися близько 100 тисяч костюмів, створених для фільмів різних років, а також близько трьох мільйонів одиниць реквізиту — взуття, головних уборів, елементів одягу та інших предметів», — розповів керівник студії.
Будівлю вважали відносно безпечною для зберігання колекції. Вона мала бетонний фундамент і залізобетонні перекриття, однак прямого влучання споруда не витримала.
«Ракета фактично влучила в середину будівлі. Дах обвалився, після чого почалася пожежа», — сказав Дончик.
Пожежники прибули на місце майже одразу після удару, однак через масштаби займання ліквідація вогню тривала до ранку.
Коли працівники студії змогли потрапити всередину, рятувати вже було нічого.
Попри масштаби руйнувань, працівникам студії вдалося зберегти іншу унікальну частину спадщини — архів кіноплівок.
Усього за кілька метрів від зруйнованого костюмерного фонду розташоване сховище, де зберігаються сотні фільмів, знятих на кіностудії Довженка.
«Там зберігається близько 600 фільмів. Багато з них досі не оцифровані й існують фактично в одиничних плівкових копіях», — пояснив Дончик.
Попри втрати, на студії вже почали готуватися до відновлення. За словами Дончика, допомогу пропонують представники кіноспільноти, меценати, студенти профільних вишів і звичайні українці.
«Спільними зусиллями ми все відновимо і все відбудуємо», — підсумував генеральний директор кіностудії.
Попри пошкодження практично всіх будівель, кіностудія Довженка продовжить приймати відвідувачів.
За словами генерального директора Андрія Дончика, першочергове завдання — закрити вибиті вікна та двері до настання холодів.
«Сподіваємося завершити основні відновлювальні роботи до зими, тому що працювати без вікон і дверей фактично неможливо», — сказав він.
Уже найближчими днями на території студії проведуть чергову екскурсію для відвідувачів.
«Тепер ми будемо показувати не лише павільйони, ретроавтомобілі чи історію українського кіно. Ми будемо розповідати й про наслідки російської агресії, які стали частиною історії кіностудії», — зазначив Дончик.
Під час брифінгу журналісти також запитали керівництво заповідника про ситуацію з представниками УПЦ МП, які продовжують перебувати на території Нижньої лаври після розірвання договорів користування.
«Список, який нам надали, містив близько 140 представників УПЦ МП, які перебувають на території Києво-Печерської лаври після розірвання договору у 2023 році», — сказав Остапенко.
За словами Остапенка, судовий процес щодо представників УПЦ МП триває вже кілька років.
Він додав, що наразі заповідник зосереджений насамперед на захисті та збереженні пам’яток культурної спадщини, які постраждали від російської атаки.
«Усі заходи, пов’язані з охороною та збереженням лаврських святинь, ми продовжуємо здійснювати разом із Православною церквою України, з якою укладені відповідні угоди», — зазначив керівник заповідника.
****
- У ніч на 15 червня російська армія завдала удару по Києво-Печерській лаврі. Ворог атакував монастирський комплекс о 01:50 під час масованого обстрілу столиці. Один із безпілотників влучив у Києво-Печерську лавру, спричинивши пожежу Свято-Успенського собору, яка призвела до руйнування близько 80% даху головної святині заповідника.
- Настоятель Києво-Печерської лаври, єпископ Авраамій опублікував звернення про наслідки обстрілу рф. ВІДЕО
- На місці влучання виявили фрагменти корпусу та двигуна безпілотника. Відповідні фото СБУ оприлюднила на своїх сторінках у соцмережах.
- Пожежа в головному соборі Києво-Печерської лаври виникла після прямого влучання російського безпілотника. Кадри перших годин після російської атаки.
- Дрони рф цілеспрямовано атакували ту частину Києва, де розташовані Лавра та Мистецький Арсенал, — Володимир Зеленський.
- Київський міський голова Віталій Кличко з території Києво-Печерської лаври, яку атакувала рф вночі, звернувся до світу та українців.
- Як світ відреагував на варварський удар росії по Києво-Печерській лаврі. В ЮНЕСКО заявили, що засуджують «напади на культурні цінності, навчальні заклади, студентів, працівників освіти та працівників ЗМІ, які охороняються міжнародним правом».
Владислав МОШКІВСЬКИЙ, «Вечірній Київ»