Києво-Печерська лавра у вогні: кадри перших годин після російської атаки. ФОТОРЕПОРТАЖ

15 червня 2026, 13:56

Успенський собор Києво-Печерської лаври у перші години після російського удару. Фото: Олексій Самсонов

Цю атаку сприймають не лише як удар по пам’ятці, а й як удар по прагненню України звільнитися від російського впливу та повернути власну історичну пам’ять.

Ці світлини зробив рано вранці 15 червня фотокореспондентом «Вечірнього Києва» Олексієм Самсоновив — у перші години після російської атаки на Київ, коли в Успенському соборі Києво-Печерської лаври ще тривала пожежа.

Уночі російський «Шахед» влучив у центральну частину покрівлі собору. Удар припав на вівтарну частину храму — Стефанівський приділ. Вогонь охопив дах, пошкодив зовнішні конструкції та інтер’єр пам’ятки. На момент зйомки над собором ще здіймався дим, а рятувальники продовжували працювати на місці.

Пожежу вдалося локалізувати, однак після атаки зберігалася небезпека обвалення пошкоджених конструкцій і подальшого поширення вогню. Під загрозою опинилися розписи, фрески та іконостас Успенського собору, які мають церковну, історичну й культурну цінність.

Вибуховою хвилею також пошкодило будівлі на території заповідника. Зокрема, постраждали приміщення Скарбниці Національного музею історії України, Музею книги і друкарства України, Національної історичної бібліотеки України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, а також фондосховище Національного музею народної архітектури та побуту України. У будівлях вибиті вікна та пошкоджені двері.

Загиблих і травмованих немає. На території Лаври працювали рятувальники, фахівці заповідника та представники місії ЮНЕСКО в Україні. Триває фіксація наслідків атаки й оцінювання завданих збитків.

Удар стався менш ніж за два тижні після того, як у Лаврі обговорили встановлення біля Успенського собору пам’ятного знаку Івану Мазепі — одному з найбільших меценатів монастиря.

Успенський собор уже переживав масштабне руйнування. 3 листопада 1941 року його підірвали під час нацистської окупації Києва. Храм заздалегідь замінували радянські спецслужби під час відступу з міста. Собор відбудували вже в незалежній Україні — наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років.

Києво-Печерська лавра входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На фотографіях — вигляд Успенського собору та території заповідника невдовзі після влучання, ще до завершення аварійно-рятувальних робіт.

Також внаслідок російського масованого обстрілу пошкоджень зазнав Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький арсенал. Там теж сталася пожежа — ймовірно через влучання російського шахеда.

Міноборони РФ із традиційним цинізмом заявило, що нібито атакувало «об’єкти оборонно-промислового комплексу». Тим часом у Києві російські удари пошкодили житлові багатоповерхівки, термінал «Нової пошти», Києво-Печерську лавру, Мистецький арсенал, кіностудію імені Довженка, будівлю Вищого антикорупційного суду та багато інших цивільних об’єктів.