Таких комплексних документів не ухвалювала жодна з міських рад в Україні: Кличко про план енергостійкості столиці

Мер Києва заявив, що його змушують одноосібно підписати план енергостійкості, проте він не може цього зробити, адже такий документ має затвердити Київрада. Кличко пояснив, на основі чого створили План, який сьогодні розглянуть столичні депутати.
Київський міський голова Віталій Кличко повідомив у власному телеграм-каналі:
«Сьогодні Київрада розгляне план енергостійкості столиці».
Він звернувся до киян з поясненням, що таких комплексних документів не ухвалювала жодна з міських рад в Україні.
«Плани інших міст, представлені на засіданні РНБО, підписували голови обласних військових адміністрацій. План же Києва змушують підписати мера.
Але за законом одноосібно я цього зробити не можу. Для цього документ має спочатку ухвалити Київрада.
Тому ми скоригували ті плани, які формували. Щоб вони були реалістичними в умовах, коли держава, скажемо відверто, столиці допомагати не хоче — переводячи життєво важливе для киян питання в політичну площину», — детально розповів Кличко.
Він зазначив, що безпрецедентна інтенсивність обстрілів балістичними ракетами об’єктів критичної інфраструктури Києва та люті морози цієї зими стали надзвичайним викликом для міста.
Мер вкотре висловив вдячність комунальникам, енергетикам, працівникам ДСНС, протиповітряним силам і всім тим, хто, працюючи вдень і вночі, допоміг столиці пройти найважчу для Києва зиму.
«І дякую киянам — за їхню стійкість», — написав Кличко.
Він нагадав, що програму стійкості столиці місто почало реалізовувати ще в 2023 році.
Пошкодження об’єктів інфраструктури обстрілами ворога відбуваються з 2022 року. Але їх оперативно усували, замінювали обладнання, створювали резерви альтернативного живлення.
Втім, тактика й масштаби дій ворога змінюються.
«Тому план стійкості, який сьогодні має ухвалити Київрада, сформований на основі аналізу саме викликів цієї зими.
До роботи над ним були залучені фахівці з багаторічною практикою і знанням роботи існуючих систем. Також ми орієнтуємося на міжнародний досвід, але з урахуванням нинішніх ризиків в Україні», — заявив Київський міський голова.
За його словами, цей план — перелік конкретних заходів для посилення спроможності міста протистояти загрозам. Адже намір ворога — знищити інфраструктуру життєзабезпечення українських міст. І пріоритетною його метою є серце України — її столиця.
«Київ проєктували та будували за принципом повної централізації енерго-, тепло- та водопостачання.
Найбільша система централізованого теплопостачання та 18% багатоповерхівок всієї країни — така специфіка нашого міста.
Попри це, наше завдання — максимально зменшити залежність від централізації, розвивати розподілену генерацію, будувати резервні системи енергоживлення та теплопостачання. Саме цей принцип закладений у плані стійкості», — розповів мер Києва.
Водночас план передбачає відновлення зруйнованого та пошкодженого обладнання об’єктів критичної інфраструктури. Це першочергове завдання, яке ворог ускладнює кожним масованим обстрілом.
Масштаби столиці означають і велику кількість заходів, і значні ресурси для їх реалізації.
Тому план структурований за принципом пріоритетності та реальної наявності ресурсів.
Невідкладні заходи, не чекаючи процедурних моментів, місто вже почало реалізовувати.
«Водночас частина робіт потребує фінансового забезпечення не лише з боку міста. Тому Київрада має ухвалити звернення до уряду щодо участі держави у фінансуванні, допомозі обладнанням та іншими ресурсами.
Також необхідні зміни до законодавства і нормативної бази, щоб мінімізувати бюрократичні процедури і прискорити виконання робіт — зокрема тих, які потрібні, щоб пройти наступну зиму», — наголосив Віталій Кличко.
Він зазначив, що місто працює і з міжнародними партнерами, щоб залучити їхню допомогу.
«Зараз не до політики. Йдеться про майбутнє столиці та її мешканців. Тому працювати маємо всі разом і ефективно!» — закликав мер Києва.
Нагадаємо, що «Вечірній Київ» 9 березня писав про те, що засідання Київради щодо плану енергостійкості не відбулося через відсутність кворуму.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»