Засідання Київради щодо плану енергостійкості не відбулося через відсутність кворуму

Засідання Київради. Фото: Бориса Корпусенка
Засідання Київради. Фото: Бориса Корпусенка

Депутати мали розглянути та ухвалити проєкт плану стійкості столиці на наступний опалювальний сезон, але сесія не відбувалася через недостатню кількість обранців у залі.

Раніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв, що комплексний план стійкості столиці, представлений на засіданні РНБО, потребує участі держави.

За його словами, пропозиції до документа місто подало до Міністерства розвитку громад та територій, однак Київ не включили до загального бюджету допомоги містам для реалізації таких планів. Водночас позачергове засідання Київради, на якому депутати мали розглянути цей документ, не відбулося — у сесійній залі не зібралася необхідна кількість депутатів для кворуму.

У коментарі журналістам міський голова Віталій Кличко зазначив, що у сесійній залі повністю була відсутня фракція «Слуга народу», що, на його переконання, свідчить про політичний чинник у зриві засідання.

Мер наголосив, що ухвалення плану енергостійкості є критично важливим для підготовки столиці до наступного опалювального сезону, адже місто має обмежені терміни для реалізації необхідних проєктів.

«Виклики сьогодні дуже великі, а часу для підготовки до наступного опалювального сезону обмаль. Наше завдання — реалізувати всі необхідні заходи, щоб забезпечити киян теплом і електроенергією. На жаль, відсутність частини депутатів була прогнозованою і свідчить про наявність політичної складової», — зазначив Кличко.

Він висловив сподівання, що депутати зможуть зібратися на наступному засіданні, адже проєкт уже пройшов профільні комісії.

«Сьогодні відбулися засідання бюджетної комісії та комісії з питань житлово-комунального господарства. Фактично залишилося лише затвердити рішення на сесії Київради», — додав мер.

За словами Кличка, план енергостійкості є масштабним документом, який передбачає модернізацію системи теплопостачання столиці.

«Київ має найбільшу централізовану систему теплопостачання в Європі. Вона формувалася десятиліттями. Сьогодні ж ми змушені паралельно працювати над її трансформацією, зокрема над створенням більшої кількості локальних котелень. Це потребує значних ресурсів», — пояснив він.

Мер наголосив, що місто готове інвестувати у підвищення енергостійкості, однак без підтримки держави реалізувати всі необхідні заходи буде складно.

«Місто Київ готове взяти на себе значну частину відповідальності та інвестувати в енергостійкість. Але без участі держави зробити це неможливо. Ми сподіваємося, що держава активно долучиться до цього процесу», — сказав Кличко.

Він також нагадав про значну заборгованість держави перед столицею з компенсації різниці в тарифах.

«Заборгованість держави перед Києвом за різницею в тарифах становить близько 12 мільярдів гривень. Крім того, минулого року з бюджету столиці було вилучено 8 мільярдів гривень відповідно до рішення парламенту та підписаного Президентом закону. Такі рішення порушують принцип фінансової самостійності місцевого самоврядування», — наголосив міський голова.

На запитання журналістів, чому Рада національної безпеки і оборони України не затвердила план енергостійкості для Києва так само, як для інших регіонів, міський голова Віталій Кличко пояснив, що під час засідання РНБО керівники військових адміністрацій презентували свої плани підготовки до наступного опалювального сезону.

Водночас щодо столиці, за його словами, була висунута окрема вимога, — щоб відповідний документ підписав київський міський голова.

Кличко наголосив, що міський голова не може затверджувати такий документ без рішення міської ради, оскільки саме вона є розпорядником бюджетних коштів.

«Ми діємо виключно в рамках закону. Київський міський голова може підписати лише рішення, яке ухвалене Київрадою. Саме Київська міська рада є розпорядником коштів. Підписувати подібні документи без рішення ради — незаконно», — підкреслив він.

Саме тому, за словами мера, зрив засідання через відсутність кворуму ускладнює ухвалення важливого для міста рішення.

За результатами сигнального голосування, у сесійній залі були присутні лише 58 депутатів, повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації та голова фракції «Європейська Солідарність», депутат Київради Володимир Прокопів.

«У майже повному складі були присутні лише три фракції — „УДАР“, „Європейська Солідарність“ і „Єдність“. Представників інших фракцій було значно менше, тому в залі зібралося лише 58 депутатів», — зауважив Прокопів.

Голова фракції «УДАР», депутатка Київради Мирослава Смірнова у коментарі виданню «Вечірній Київ» заявила, що відсутність кворуму пов’язана з низькою явкою депутатів частини фракцій.

«Ми бачимо по залі, що з чотирьох фракцій деякі депутати взагалі не з’явилися, а деякі прийшли у дуже малому складі — один-двоє людей. Тому питання до депутатів: чому вони не приходять і не ставлять свої запитання, якщо вони у них є, профільному заступнику чи виконавчому органу, який готував цей документ.

Сподіваюся, що до завтра ми ці питання узгодимо і проведемо засідання сесії по надважливому питанню енергетичної стійкості міста, затвердимо цей план, який у подальшому можна буде опрацьовувати», — наголосила Мирослава Смірнова.

На погоджувальній раді депутати вирішили перенести позачергове засідання Київради на 10 березня о 13:00.

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»