У Києві оновлюють підходи до захисту історичної забудови: робоча група затвердила нову класифікацію об’єктів

У КМДА відбулося чергове засідання робочої групи за участю депутатів Київради, профільних департаментів та експертної ради щодо удосконалення механізмів охорони культурної спадщини.

На цьому представили перелік будівель, які формують архітектурну ідентичність міста, але досі не мають офіційного статусу пам’яток. На думку експертів, мова йде про об’єкти, які мають історико-художню цінність або є типовими для київського архітектурного ландшафту чи репрезентують характерні стилістичні особливості своєї доби. Зазвичай у поєднанні з пам’ятками архітектури вони формують основу історичного міського середовища.

Для цих об’єктів члени робочої групи запропонували запровадити додаткові інструменти охорони. Перелік внесли на розгляд робочої групи з розробки механізмів захисту культурної спадщини.

Заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко нагадала, що група була створена рік тому розпорядженням Київського міського голови Віталія Кличка. Її мета — розробка інструментів захисту як для пам’яток, так і для історичних будівель, які не мають офіційного охоронного статусу, але є важливими для міста.

«Поштовхом до створення групи стало фактичне руйнування історичної садиби Зеленських на вулиці Кониського, 22. Вона не мала статусу пам’ятки, але була цінною будівлею. І лише після того, як її вже зруйнували наполовину, вона отримала охоронний статус», — зазначила Ганна Старостенко. Вона підкреслила, що подібних об’єктів у Києві багато, і саме тому необхідно розробити превентивні заходи їх захисту.

За словами посадовиці, за час роботи група долучилася до розробки двох законопроєктів, які зареєстровані у Верховній Раді № 11 458 і № 11 459, які мають посилити відповідальність недоброчесних власників та усунути прогалини, що перешкоджають збереженню історичних об’єктів.

«Ці законопроєкти ще в серпні 2024 року були зареєстровані у Верховній Раді. Але процес далі не рухається. Тим часом більшість пам’яткоохоронців і експертів галузі наголошують, що це вкрай необхідно зробити. Тож ми сподіваємося, що нове керівництво Міністерства культури України зможе звернути увагу народних депутатів на важливість відповідних змін», — наголосила Ганна Старостенко.

Окрему увагу на засіданні присвятили питанням відновлення об’єктів, пошкоджених внаслідок російських обстрілів. За словами заступниці голови КМДА, у Києві понад 150 таких об’єктів. Серед останніх — РАЦС на Подолі, який нещодавно був відреставрований, але знову постраждав.

Посадовиця звернула увагу на зміни до постанови КМУ №1342, які ускладнили процедуру відновлення: «Тепер для протиаварійних робіт потрібна повна науково-проєктна документація, що затягує процес, особливо напередодні зими».

На завершення свого виступу Ганна Старостенко нагадала, що на минулому засіданні група підійшла до розгляду проєкту рішення щодо додаткового захисту історичних будівель. Було вирішено виключити щойно виявлені об’єкти, оскільки для них готується облікова документація. Також створено підгрупу для опрацювання питань, пов’язаних із багатоквартирними будинками, які мають історичну цінність.

Однією з головних спікерок на засіданні робочої групи стала Марина Соловйова — очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Вона нагадала, що на попередньому засіданні робочої групи, яке відбулося 17 липня 2025 року, було ухвалено рішення про виключення щойно виявлених об’єктів культурної спадщини з робочого переліку.

Як повідомила Марина Соловйова, після виключення щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, загальна кількість позицій у переліку становить 1205.

За її словами, експертна група при Департаменті охорони культурної спадщини провела класифікацію об’єктів за п’ятьма категоріями:

— Рядова історична забудова, яка формує характерне середовище поруч із пам’ятками значної забудови. Таких об’єктів — 180. Робоча група підтримала пропозицію виокремити їх в окремий перелік для подальшої роботи.

— Будівлі, що не відповідають визначенню історичної забудови, зведені переважно після 1960-х років. Їх — 74. Ці об’єкти було вирішено виключити з переліку.

— Будівлі, що потребують додаткових досліджень, — 262 позиції, щодо яких експерти не змогли встановити період будівництва або історичну цінність. Для їхнього аналізу необхідні архівні дослідження та залучення фахівців. Пропозицію щодо створення окремого переліку для таких об’єктів також було підтримано учасниками робочої групи.

— Об’єкти з обмеженим доступом, зокрема урядові та військові будівлі, які наразі неможливо обстежити. Наразі кількість цих будівель уточнюється.

— Адреси, за якими історична забудова не виявлена. Під час інвентаризації та фотофіксації експерти з Департаменту охорони культурної спадщини вставили, що деякі адреси, внесені до попередніх планів, фактично не існують або жне мають ознак історичної забудови.

Усі дані були отримані на основі історико-архітектурного опорного плану, доповнені виїзними обстеженнями, фотофіксацією та аналізом експертної групи.

«Ми перевірили адреси, уточнили статуси, і тепер маємо структурований перелік, який дозволяє перейти до наступного етапу — розробки механізмів захисту для значної історичної забудови та об’єктів, що потребують додаткових досліджень», — наголосила директорка ДОКС.

Марина Соловйова наголосила, що всі дані були отримані на основі історико-архітектурного опорного плану, доповнені виїзними обстеженнями, фотофіксацією та аналізом експертної групи. За її словами, інвентаризація дозволила уточнити статуси об’єктів і сформувати структурований перелік, який стане основою для подальших рішень щодо захисту та реставрації історичної забудови Києва.

Учасники засідання наголосили на необхідності оперативного оформлення протоколу та внесення відповідних змін до переліку. Було озвучено намір зібратися до кінця року, щоб затвердити остаточний, очищений список об’єктів, які підлягатимуть захисту. Окрему увагу приділили будівлям, що мають статус значної історичної забудови, але перебувають у зоні ризику — через затягнуті інвестиційні проєкти або тривалу відсутність будівельних робіт.

Після затвердження остаточного переліку було запропоновано провести додаткову перевірку таких об’єктів у співпраці з департаментами земельних ресурсів, економіки та майна, щоб визначити подальші кроки щодо їх збереження.

Нагадаємо, що у столиці розглянули додаткові механізми захисту історичної забудови міста.

До теми: Київ продовжує працювати над захистом цінної історичної забудови

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»