У столиці розглянули додаткові механізми захисту історичної забудови міста
На робочій групі обговорили проєкт рішення щодо збереження значних історичних будівель Києва.
Учора у КМДА пройшло засідання робочої групи з розробки додаткових механізмів захисту об’єктів культурної та історичної спадщини, основною темою якого збереження значних історичних будівель міста Києва.
Як нагадала заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко, робоча група була створена 5 серпня 2024 року як відповідь на кричущий випадок, який стався з садибою Зеленських, коли власник самовільно зруйнував історичну будівлю.
«Міський голова створив цю робочу групу для напрацювання додаткових механізмів захисту як об’єктів культурної спадщини, так і цінної історичної забудови. У нас відбулося багато зустрічей, напрацьовували конкретні пропозиції. І підготували документ, який хотіли обговорити», — зазначила Ганна Старостенко.
Заступниця голови КМА поінформувала, що у вересні цього року була напрацьована дорожня карта з відновлення садиби Зеленських. Департамент охорони культурної спадщини КМДА уклав з замовником Меморандум, згідно з яким власник зобов’язується відновити будівлю за власний кошт у тому вигляді, в якому вона була.
«Наразі, на жаль, архітектори не можуть вийти на цей об’єкт, щоб зробити необхідні дослідження та розпочати роботу над науково-проєктною документацією, — розповіла Ганна Старостенко. — Це уповільнює роботу згідно з дорожньою картою. Адже ми розраховували, що протягом осені будуть здійснені необхідні дослідницькі роботи та розпочнеться робота над науково-проєктною документацією.
Спочатку правоохоронні органи давали дозволи та погодження на проведення дослідницьких робіт. Але в останній момент. коли виходили фахівці, роботи призупинялися. Минулого тижня ми отримали офіційну відмову від Національної поліції, оскільки земельна ділянка і майно перебувають під арештом. Правоохоронці не дають згоди на проведення робіт у зв’язку з кримінальним впровадженням. Проте місто наполягає на відновленні садиби, і буде робити все, щоб її відновили».
Також Ганна Старостенко поділилися, як просуваються законопроєкти, що стосуються охорони культурної спадщини, до яких було долучене й місто.
«Ми брали участь у розробці проєктів з внесення до законодавства щодо охорони культурної спадщини, а також адміністративних і карних кодексів. Сьогодні законопроєкти, а саме 11 459 і 11 458, які були зареєстровані у Верховній Раді України, поволі, але рухаються, — зазначила вона. — Зокрема, законопроєкт 11 459 щодо внесення змін у Закон України „Про охорону культурної спадщини“, який передбачається суттєве збільшення штрафів власникам, які доводять об’єкти культурної спадщини до руйнації, пройшов профільний комітет. Він рекомендований до розгляду в першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради. Це потрібно не лише місту Києву, а й усій Україні. Сьогодні штрафи складають від 1700 до 170 тисяч гривень, і це невелика сума для власників об’єктів культурної спадщини, які на жаль, доводять їх до руйнації з бажанням побудувати там щось своє».
Що стосується міських проєктів Ганна Старостенко нагадала, що пів року тому гостро стояло питання щодо прийняття рішення про захист сторічних будівель. Проєкт є регуляторним актом, пройшов процедуру розгляду.
«Цей проєкт рішення був погоджений комісією з питань охорони культурної спадщини. Але на жаль, не підтриманий ще однією профільною комісією з питань підприємництва і торгівлі. Сподіваємося, це не завадить нам розглянути його в сесійній зал», — підкреслила Ганна Старостенко.
Переходячи до основного питання, винесеного на робочу групу, заступниця голови КМДА зауважила, що розробці важливого проєкту рішення «Про деякі питання щодо збереження значних історичних будівель» було приділено багато часу.
«Є об’єкти культурної спадщини, пам’ятки національного і місцевого значення, які захищені Законом України „Про охорону культурної спадщини“. Але є історична забудова, так звані значні історичні будівлі, які, на жаль, не захищені законодавством, але які є цінними і важливими для міста Києва. І нам надзвичайно актуально зберегти їх. Тому ми запропонували для розгляду і погодження проєкт рішення», — підкреслила Ганна Старостенко.
Зазначимо, що значні історичні будівлі, за визначенням в проєкті рішення, — це будівлі, що є характерними для міста Києва, мають художню та історичну цінність, належать до характерних зразків архітектури та будівництва минулих історичних епох, разом з об’єктами всесвітньої спадщини, пам’ятками архітектури формують традиційний характер середовища.
ПРО ЩО ПРОЄКТ РІШЕННЯ
Проєкт рішення «Про деякі питання щодо збереження значних історичних будівель міста Києва» презентувала директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
Вона розповіла, що проєкт рішення передбачає заходи зі збереження значних історичних будівель міста Києва. Перелік таких будівель взятий з історико-архітектурного опорного плану міста Києва.
До заходів щодо збереження пропонується залучити Департамент містобудування та архітектури, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Департамент земельних ресурсів, архітектурно-містобудівну раду та консультативну раду з питань охорони культурної спадщини.
Так, Департамент містобудування та архітектури при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок рекомендує замовнику дотримуватися відповідних вимог щодо збереження традиційного характеру середовища та значних історичних будівель міста Києва та подавати проєктні рішення на розгляд архітектурно-містобудівної ради з урахуванням рішень консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Рекомендації рад має враховувати й Департамент архітектурно-будівельного контролю міста Києва при видачі дозволів та реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних чи підготовчих робіт.
Департамент земельних ресурсів при підготовці рішень Київради щодо передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані значні історичні будівлі, має передбачити обов’язок власників чи орендарів дотримуватися положень рішення.
ДУМКИ ЧЛЕНІВ РОБОЧОЇ ГРУПИ І ГРОМАДСЬКОСТІ
Як зазначив депутат Київради Леонід Ємець (фракція «Європейська солідарність»), спочатку він запропонував мораторій на зміну таких будівель, аби уникнути втрат будь-яких об’єктів.
«Однак я погоджуюся з аргументами юридичного департаменту, щоб прописати більш виважений проєкт рішення. Згоден, що насамперед треба зрозуміти перелік цих будівель, хто його формував й за якими критеріями. А також механізми, які унеможливлюють зловживання, — підкреслив він. — Все має бути прописано дуже чітко, щоб була впевненість щодо дієвості та прозорості результату. Важливо, що ми разом працюємо над збереженням нашої культурної та історичної спадщини»
За словами депутатки Київради Зої Ярош (фракція «Голос»), напрацьований досить компромісний і робочий варіант того, що може зробити місто для збереження спадщини.
«Ми не будемо блокувати розвиток міста, зокрема, необхідність проведення ремонтних робіт, але водночас зможемо захистити культурно-історичну спадщину, — зауважила вона. — Варто офіційно зареєструвати цей проєкт, щоб громадськість та експерти змогли долучитися до обговорення, зокрема й щодо внесення чи вилучення певних об’єктів до переліку значних історичних будівель. Ми отримали якісний документ, і це консолідований результат нашої роботи».
Громадська рада підтримує позицію міста щодо напрацювання механізму захисту значних історичних об’єктів міста. Про це зазначив на засіданні голова Громадської ради КМДА Геннадій Кривошея.
«Це хороший документ, однак важливо, щоб механізми були максимально прозорі та відповідали чинному законодавству, — зазначив він. — Ми маємо перелік, в якому близько 1700 об’єктів, серед яких й житлові будинки. Він має бути опрацьований профільними експертами, з розумінням сучасного стану будівель. Тоді ми зможемо їх захистити. Також важливо мати терміни для розгляду звернень до консультативних органів — містобудівної ради та ради з питань охорони культурної спадщини, щоб ті, хто зверталися, не чекали дуже довго».
Як йшлося на засіданні, проєкт насамперед спрямований на збереження історичної цінності будівель, які не належать до об’єктів культурної спадщини чи пам’яток, а отже, не захищені законом. Проєкт не забороняє ремонтувати чи змінювати ці будівлі у межах існуючих містобудівних умов та обмежень. Але ці зміни мають враховувати історичну цінність будівель, а місто — знати, що саме планується зробити ще до початку робіт. Для цього власникам необхідно буде представити ескіз та план проєкту.
«Київ є флагманом в цьому процесі. Ми напрацьовуємо таке рішення, яке, можливо, потім ляже в основу змін до законодавства для усіх регіонів України, — підкреслила Ганна Старостенко. — Цей проєкт рішення є регуляторним актом, ми внесли його в план роботи Київради на наступний рік. Враховуємо побажання щодо перегляду переліку. Для нас важливо, щоб цей перший список був сформований експертами — науковцями, архітекторами, істориками, пам’яткоохоронцями, які нададуть фахову оцінку щодо їхньої належності до історичної забудови».
На засіданні було вирішено доопрацювати проєкт рішення і презентувати оновлений варіант документа у 2025 році.
«Це було перше читання цього проєкту, хотіли дізнатися думку членів групи та громадськості. Тепер будуть внесені зміни щодо пропозицій і на наступне засідання винесений допрацьований документ, який після схвалення розглядатиметься в сесійній залі Київради, — підсумувала «Вечірньому Києву» Ганна Старостенко. — У нашому місті дуже багато пам’яток культури, історії, архітектури, які є дуже цінними для міста. На жаль, трапляються випадки, коли власники не дбають про ці будинки та доводять до руйнації. Це ганебна ситуація, з якою ми намагаємося боротися і створювати додаткові механізми захисту цих об’єктів. Зокрема, є значні історичні будівлі, які не є пам’ятками чи об’єктами культурної спадщини, не захищені законом, але важливі для міста, в плані архітектури чи історії. Ми хочемо їх також вберегти.
Тому розробили документ, в якому хотіли б затвердити перелік значних історичних будівель та рекомендувати власнику перед тим, як він буде щось з ними робити: продавати, реконструювати чи надбудовувати, попередньо погоджувати ескізи з Департаментом містобудування та архітектури та Департаментом охорони культурної спадщини. Щоб місто від початку бачило, що пропонують зробити з цінною історичною забудовою. І надавало рекомендації для збереження традиційної забудови та унікальної архітектури міста».
Нагадаємо у столиці визначили пріоритетний перелік об’єктів культурної спадщини для реставрації. Насамперед це будівлі, які постраждали від ракетних обстрілів.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»