Гроші як символ державності: у Музеї війни говорили про гривні, шаги та карбованці часів УНР

Нещодавно в просторі виставки «Знак на щиті» Виставкового центру Музею війни відбулася лекція-дискусія «Історія гривні та шага в Українській Народній Республіці».

Спікером події став доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін — старший зберігач фондів відділу «Музей грошей» Національного банку України. Модераторкою зустрічі виступила старша наукова співробітниця Музею війни Олена Дацюк.

Захід зібрав істориків, музейників, дослідників грошового обігу та всіх охочих, хто цікавиться маловідомими сторінками української фінансової історії. Лекція охопила період Визвольних змагань 1917–1921 років — час, коли кожна банкнота була не лише платіжним засобом, а й візуальним маніфестом незалежності нашої держави.

Андрій Бойко-Гагарін розповів, що 22 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила закон про перетворення Київської контори Держбанку Росії на Український державний банк. Його першим директором став Михайло Кривецький, який підписав першу банкноту самостійної Української держави — державний кредитовий білет номіналом 100 карбованців, емітований 5 січня 1918 року. Його вартість дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ескіз банкноти створив Георгій Нарбут, який інтегрував до композиції тризуб — символ, що походить від княжих златників і срібляків.

1 березня 1918 року Центральна Рада запровадила нову грошову одиницю — гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала половині карбованця. «Гривні та карбованці співіснували в обігу, що створювало плутанину. Гривня мала більшу купівельну спроможність, але карбованці залишалися звичними для населення. Офіційного механізму обміну валют не існувало — люди обмінювали гроші стихійно, часто за бартером», — пояснив дослідник.

Особливу увагу було приділено «шагам» — дрібним розмінним одиницям, які фактично були марками, але виконували функцію монет. Їх номінали становили 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. «Це не монета і не банкнота — це особливий вид платіжного засобу, який називається розмінна марка. Така форма грошей була поширеною на початку XX століття в Туреччині, Сербії, Угорщині, навіть у США. Сьогодні вона вже не використовується, тому багато хто плутає її з поштовою маркою», — зазначив Бойко-Гагарін.

У період правління гетьмана Павла Скоропадського, який прийшов до влади у квітні 1918 року, було відновлено карбованець як основну грошову одиницю Української Держави. Він поділявся на 200 шагів. Було підготовлено ескізи банкнот номіналом 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. За словами лектора, це свідчить про прагнення створити повноцінну грошову систему, яка б відповідала потребам держави й водночас утверджувала її суверенітет.

Окремий блок лекції був присвячений авторам і художникам, які стояли за створенням перших українських банкнот. Центральною фігурою став Георгій Нарбут — ректор Української академії мистецтв, який заклав візуальні основи української грошової естетики.

До оформлення грошових знаків також долучалися інші видатні митці, зокрема Роберт Лісовський, який працював над дизайном марок і грошових знаків УНР, та Василь Кричевський, що розробляв державну символіку. Їхня робота стала не лише мистецьким актом, а й політичним жестом — спробою візуально закріпити ідею незалежної України.

Не оминув увагою лектор й тему фальшивомонетництва. У роки Першої світової війни та визвольних змагань підробки були досить якісними та поширеними, що ще більше ускладнювало грошовий обіг.

На завершення лекції Андрій Бойко-Гагарін окреслив сучасний контекст, у якому відбувається відродження історичних грошових символів.

«Стаття 99 Конституції України встановлює, що національною грошовою одиницею є гривня, але не конкретизує назву її розмінної частини. Це суттєво спрощує процедуру — не потрібно вносити зміни до Основного Закону. Достатньо змінити статтю 32 Закону „Про Національний банк України“, де наразі зазначено, що гривня ділиться на 100 копійок», — пояснив експерт.

Він також зазначив, що для повноцінного впровадження нової розмінної одиниці необхідно скасувати постанову Верховної Ради, яка визначає назви національної валюти як «гривня і копійка».За його словами, процес буде поступовим: «Монети, які зношуються, виходитимуть з обігу, а монета шага заходитиме до обігу як нова. Можна буде оплачувати й 50 копійками, і 50 шагами — один до одного».

Лекція-дискусія в Музеї війни перетворилася на подію, де поєдналися знакові сторінки нашої історії, мистецтва і державотворення в цілісному концепті. Учасники заходу охоче ставили запитання спікеру, ділилися власними міркування щодо теми дискусії, а також дізнавалися більше про маловідомі сторінки історії українських грошей.

Нагадаємо, що у жовтні 2025 року Нацбанк розпочне вилучати з обігу найдрібнішу нині монету в Україні.

До теми: Скарби, що формують націю: у Києві презентували виставку про символи державності.

Світлини для публікації надані комунікаційним відділом Національного музею історії України в II світовій війні (Музею війни).

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»