Freeazov: у центрі столиці нагадали про звільнення військовополонених «азовців». ФОТОРЕПОРТАЖ

Freeazov біля Національної опери України. Фото: Олексій Самсонов
Freeazov біля Національної опери України. Фото: Олексій Самсонов

Перші дні лютого зібрали рідних та близьких українських військовополонених — вони будили сумління тих, від кого залежить звільнення наших бранців.

Історії, які не дають спокою і ніколи не забуваються. На акції Freeazov розповідають наречені, сестри, мами й друзі про миттєвості життя, які тепер, коли їхні близькі у невідомості полону, здаються неймовірним щастям. Бо всі були разом.

На акції Freeazov всі гасла — це дуже особисті переживання.
Люди на візках, поранені, діти — всі виходять нагадати про тих, хто у полоні.

«Поверніть їм свободу!» — з таким гаслом вийшла до будинку Нацопери дівчина, поруч з якою йде на милицях юнак. У нього немає половини лівої ноги й усі розуміють, де він її втратив і що пережив. Чи легко йому йти? Певно, йому важко. Але душевний біль за побратимів набагато сильніший.

На саморобних табличках — написи, що нагадують про тортури, яким піддають рашисти у полоні «азовців» і всіх українців.

Перемагаючи біль юнак вийшов нагадати про тих, хто в неволі.

Понад 900 бійців 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Нацгвардії України вже майже два роки знаходяться в російському полоні.

Про це повідомляє Асоціація захисників родини «Азовсталі» у Telegram.

Російські війська зруйнували Маріуполь Донецької області. Місто перебувало в блокаді армії РФ із початку березня 2022 року. за час війни у Маріуполі загинули від 20 до 22 тисяч містян.

Навесні 2022 року «азовці» виграли час для всієї України.

20 травня 2022 року, гарнізон, який утримував «Азовсталь» у захопленому РФ Маріуполі, отримав наказ Верховного головнокомандувача — припинити оборону.

Більш як дві з половиною тисячі бійців з «Азовсталі» потрапили у полон. Перших бранців вдалось звільнити лише у вересні 2022-го, серед понад 200 звільнених, були й 108 азовців, з ними — п’ятеро командирів.

«Ми потрапили у полон, коли захищали Батьківщину і знали, що за нас борються», — розповідали «Вечірньому Києву» військові, яких звільнили з полону у червні 2024-го.

На акції у центрі столиці люди нагадували, що полон — це тортури й щоденний ризик життям.

Крім того, багато хто полонених не знає про хід війни, а росіяни їх дезінформують. Саме тому для бранців так важливо тримати силу духу і вірити й звільнення.Це дозволяє витримати все.

Водії підтримували учасників акції.

Українські військовополонені розповідають про тортури, побиття та виживання у голодному полоні та утримання з порушенням міжнародних конвенцій, тоді, як російські військовополонені після перебування в полоні в Україні, на утримання практично не скаржаться і мають набагато кращий вигляд.

Абсолютна більшість українських військовополонених — понад 95% — зазнає тортур під час перебування у російському полоні. Про це заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл.

«Вони зазнають тортур під час першого допиту. Їх б’ють металевими палицями та палками, жорстко б’ють струмом. Їх роздягають. Це жахливо. Це найгірше, що я бачила за 20 років моєї кар’єри, відвідуючи полонених від імені ООН. Тортури є широко поширеними та структурними. 95% українських військовополонених зазнали тортур, і це є воєнним злочином», — сказала вона.

У в’язницях та СІЗО полонені підтримують один одного, ділячи крихти хліба. Саме тому так важливо боротись за їх звільнення й нагадувати про те, що полон вбиває.

«Госпітальєри» вийшли нагадати про меиків у полоні.

Читайте також за темою:

«Ми потрапили у полон, коли захищали Батьківщину і знали, що за нас борються: історія нацгвардійців з „Азовсталі“».

«Ворог майже мене зламав: військовополонений з Азовсталі Віталій Сахно про два роки полону».

Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ. «Вечірній Київ»