Від архітектурного шедевра до руйнування війною: чим відомий будинок, пошкоджений ворожим дроном у столиці
Він був зведений у 1940-му році на одній з найвищих точок київських Липок та є важливим містобудівним акцентом центрального ареалу столиці.
Вчора, 1 січня під час російської дронової атаки на столицю була істотно пошкоджена знакова для нашого міста пам’ятка архітектури — Будинок з вежею на розі вулиць Інститутської та Банкової.
Шестиповерхова будівля була зведена у 1940 році за проєктом архітекторів Дмитра (?) Богуславського та Юрія Корбіна для Ради Народних Комісарів УРСР.
Внаслідок удару була повністю пошкоджена вежа-ротонда і частково зруйновані два верхніх поверхи будівлі.
На думку києвознавців, це одна з найбільш цінних архітектурних втрат для Києва в часи російсько-української війни, оскільки пам’ятка вирізняється своїми унікальними рисами.
Наріжна частина споруди виконана у формі вежі з ротондою та шпилем. Фасади поділені на три яруси, з особливим акцентом на передні фасади.
Перший ярус облицьований бетонними блоками, що імітують рваний камінь, а вікна об’єднані арковими нішами. Портали входів виготовлені з полірованого граніту. Другий і третій яруси виконані з цегли, розділені тонким бетонним поясом. Основним мотивом фасаду є триповерхові еркери з рустованими рогами. На шостому поверсі еркери завершуються балконами з двоколонними портиками, що надає будівлі виразного силуету.
«Особливе значення цієї споруди полягає в тому, що вона не лише ефектно оформлює перетин вулиць, підкреслений баштою. Це приклад архітектури, яка випередила свій час. Її збудували у 1940-1941 роках, перед початком німецько-радянської війни, проте стилістично і колористично вона близька до повоєнної забудови Хрещатика 1950-х років», — зазначив у коментарі нашому виданню відомий дослідник архітектури, письменник та києвознавець Семен Широчин.
За його словами, за проєктом будинок мав П-подібну форму, а наріжна башта мала підкреслювати кут будинку, що продовжувався ще на 40 метрів уздовж Інститутської. Для реалізації цього плану планувалося знести старовинний одноповерховий маєток на сусідній ділянці, однак через початок війни ця ідея не була втілена. Тому будинок має Г-подібну форму.
У 1951 році під керівництвом одного з авторів проєкту будівля була реконструйована. Загалом будинок зберіг свій первісний вигляд, за винятком заміни вежі, карнизів та розетів, а також встановлення трикутних фронтонів, які були виконані в стилістиці архітектури 1950-х років.
На першому поверсі будівлі тривалий час діяв гастроном. Згодом там знаходився ресторан та варенична «Катюша».
Нагадаємо, що на новорічне свято, 1 січня 2025 року, росіяни атакували дронами українську столицю, внаслідок чого були пошкоджені 17 будівель у Печерському районі.
Повідомлялося також про те, що загорівся дах корпусу Нацбанку внаслідок атаки «шахедів».
Рятувальники ДСНС і комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» ліквідували загоряння на четвертому та п’ятому поверхах житлового будинку площею 70 м².
У квартирі загинули нейробіолог, доктор біологічних наук Ігор Зима та його дружина, науковиця Олеся Сокур. Унаслідок ворожої атаки на Київ того дня також були поранені семеро людей, зокрема дві вагітні жінки.
Для допомоги постраждалим від російської атаки працює гуманітарний штаб.
Наразі рятувальники продовжують працювати на місці російського обстрілу у Печерському районі Києва.
До теми: Архітектурна перлина Татарки: чим відомий будинок, пошкоджений російською ракетою
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»