Під час ранкової атаки у Печерському районі загинули науковці Ігор Зима та Олеся Сокур. ОНОВЛЕНО

1 січня, в першу атаку дронів на Київ 2025 року, загинув доктор наук Ігор Зима з всією родиною: разом з дружиною і котиком. Про це повідомила подруга родини, дружина першого секретаря у посольстві України в Республіці Кенія Олексія Бобровникова Дарія Душечкіна.

«Просто в себе вдома. В ліжку», — написала вона. І зізналася, що якби були в Києві, то скоріш за все святкували новий рік в них вдома.

Дарія згадує, що Ігор Зима та його дружина Олеся були дуже веселі люди та обожнювали компанію, смачно поїсти та провести час в інтелектуальних бесідах. Вона написала. що дітей не було в них. Є племінниця в Харкові і сотні студентів.

Син Ігоря Григоровича — Андрій Міщук — пішов на війну добровольцем і загинув у листопаді 2022 року.

«Ігор Зима навчив мене більшому, ніж будь-хто інший з моїх вчителів у роботі. Він навчив мене говорити з людьми», — написав Олексій Бобровников.

Пізніше стало відомо, що дружина Ігоря — також науковиця, біологиня Олеся Сокур (Дробінська).

«На жаль, внаслідок ворожої атаки БпЛА загинув видатний нейробіолог Ігор Зима та його дружина — науковиця, докторка біологічних наук Олеся Сокур, — написав міністр освіти і науки Оксен Лісовий. — Майже все своє життя родина віддала науці, багато років працюючи в „Інституті біології та медицини“ Київського національного університету імені Тараса Шевченка».

Ігор Григорович Зима — доктор біологічних наук, викладав в Інституті біології та медицини КНУ імені Тараса Шевченка. Науковий стаж складає понад 40 років, керував науковою групою, що займалась дослідженнями в галузі нейро- та психофізіології.

Викладав навчальні дисципліни «Фізіологія та анатомія людини і тварин», «Анатомія та фізіологія ЦНС», «Фізіологія нервової системи та вища нервова діяльність, «Нейрофізіологія», «Фізіологія нейромереж», «Еволюція поведінки та антропогенез».

Детальніше про наукові здобутки подружжя розповіли у КНУ імені Тараса Шевченка.

Понад 50 років життя Ігоря Григоровича пов’язано з Київським університетом. Наукові здобутки професора Зими є вагомими у сфері нейрофізіології. Він був автором понад 350 наукових та методичних публікацій, брав участь у міжнародних конференціях, де представляв свої дослідження. Його докторська дисертація «Нейрофізіологічні механізми сприйняття природних запахів у людини» стала важливим внеском у сучасну науку.

З початком російсько-української війни працював над темою «Розробка засобів нейрофізіологічної діагностики та корекції наслідків поранення головного мозку, контузії і посттравматичного стресового розладу в учасників АТО». Він також активно впроваджував інноваційні підходи в освіті, орієнтуючись на розуміння мозкових механізмів засвоєння інформації. Його роботи цитуються у вітчизняних та міжнародних джерелах. Під його керівництвом було підготовлено понад десять аспірантів, які згодом стали успішними науковцями та викладачами. Багато з його учнів продовжують розвивати напрями, започатковані Ігорем Григоровичем, і з вдячністю згадують його підтримку та мудрість.

Окрім викладацької діяльності, Ігор Григорович був відомим популяризатором науки. Він виступав із лекціями на публічних платформах, знімався у науково-популярних фільмах, таких як «Код нації» та «Анатомія людини». Його вміння доносити складні наукові концепти до широкої аудиторії зробили його улюбленцем як студентів, так і звичайних слухачів.

Олеся Сокур закінчила Шевченків університет у 1982 році. Перші кроки в науці зробила в Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, де у 1998 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену дослідженню антиоксидантних систем у постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС.

До Університету повернулася у 2001 році. Далі упродовж 20 років працювала на посадах старшого наукового співробітника, а згодом очолювала науково-дослідну лабораторію «Фізико-хімічних методів досліджень». З 2003 року обіймала адміністративні посади, зокрема заступника декана біологічного факультету (2003 — 2009 рр.) та заступника директора ННЦ «Інститут біології та медицини» з наукової роботи (2016 — 2021 рр.).

Протягом своєї кар’єри Олеся Вадимівна працювала над вивченням біохімічних механізмів уражень клітин при патологіях шлунково-кишкового тракту, що стало основою її докторської дисертації, успішно захищеної у 2013 році. Її дослідження вирізнялися глибиною аналізу та застосуванням новітніх методів.

Олеся Сокур була авторкою майже 200 публікацій, доповідала на вітчизняних і міжнародних наукових зібраннях (з’їзди біохімічного, фізіологічного та біофізичного товариств України, міжнародні конгреси по біохімії та гастроентерології), здобувши визнання наукової спільноти. Її праці зробили вагомий внесок у розвиток біохімії, зокрема у розуміння механізмів розвитку патологій травного тракту та впливу радіації на організм.

Читайте також:

• Після ранкової атаки кількість постраждалих у Києві зросла: двоє загиблих, шестеро поранених. Серед постраждалих — дві вагітні.
• Через падіння уламків безпілотника пошкоджено 17 будівель у Печерському районі. Для допомоги постраждалим від російської атаки працює гуманітарний штаб.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»