У Київраді обговорили питання меморіалізації російсько-української війни

18 листопада у Київській міській раді відбулось засідання Координаційної ради з підготовки та впровадження Концепції меморіалізації у місті Києві учасників та подій російсько-української війни.

Координаційна рада створена за ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка з метою збереження пам’яті про російсько-українську війну та гідного увічнення памʼяті про полеглих Героїв у співпраці міської влади та інститутів громадянського суспільства.

Під час засідання презентували результати аналізу інформації про поведену в столиці роботу з меморіалізації російсько-української війни, обговорили питання наявних практик вшанування пам’яті полеглих захисників і захисниць на місцевому рівні, ініціативи громадського сектору та народні ініціативи.

«Питання пам’яті про російсько-українську війну та події, які ми переживаємо, гідного вшанування кожного та кожної, хто віддав життя за нашу свободу і незалежність, є надзвичайно важливим і не може бути відкладене до закінчення війни. Від початку повномасштабного вторгнення воно набуло ще більшої актуальності, а запит став ще потужнішим. Вкрай важливим є обговорення тем, пов’язаних з пам’яттю та меморіалізацією, із залученням широкого кола науковців та експертів, громадськості, представників ветеранської спільноти та родин загиблих.

Сьогодні на засіданні Координаційної ради з меморіалізації в місті Києві, утвореної Київським міським головою Віталієм Кличком, ми презентували аналіз реалізації практики меморіалізації, які на сьогодні існують у столиці. З 2022 року, зі збільшенням кількості загиблих, збільшилась і кількість ініціатив з меморіалізації наших полеглих Захисників та Захисниць. Водночас традиційні практики — найменування вулиць, встановлення меморіальних дощок тощо — вже не здатні задовольнити цей запит, потребують переосмислення та пошуку нових рішень», — розповіла депутатка Київради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха.

На сьогодні у столиці офіційно існує низка меморіальних практик, найпоширенішими з яких є встановлення меморіальних дощок. Всього за період російсько-української війни у Києві їх встановили 145 одиниць. 33 з них розмістили на житлових будинках, а 111- на закладах освіти.

У березні 2024 року, враховуючи, що кількість клопотань про встановлення меморіальних дощок і пам’ятних знаків на честь загиблих постійно зростає, Київська міська рада ухвалила спрощений порядок їхнього встановлення.

Це скоротило строки розгляду та шлях від ініціативи встановити пам’ятну дошку до моменту реалізації. Також рішенням передбачений єдиний зразок меморіальної дошки на честь загиблих героїв, що дозволяє започатковувати та надалі впроваджувати єдину концепцію меморіалізації загиблих у російсько-українській війні.

Увічнення ж пам’яті про воїнів-випускників та працівників закладів освіти рекомендується здійснювати шляхом розміщення інформації про них у приміщенні закладу освіти (шкільних музеях, куточках пам’яті, кабінетах історії чи інших приміщеннях).

Окремим питанням є найменування вулиць та скверів на честь полеглих. На честь захисників, узагальнених образів та подій російсько-української війни найменовано 59 об’єктів вуличної мережі, зокрема вулиці, площі, провулки тощо. А також 8 парків та скверів.

Водночас місто зіштовхнулося з ситуацією, коли на одну вулицю претендують кілька родин загиблих військових. Враховуючи, що процес дерусифікації та деколонізації топоніміки столиці перебуває на завершальному етапі, а об’єктів для перейменування фактично не залишилось, аби не створювати конфліктних ситуацій між родинами загиблих Київрада призупинила приймання заяв на перейменування вулиць.

Поширеними практиками є встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків, вручення відзнак, організація культурно-мистецьких та спортивних подій, книговидання та інформаційні кампанії.

З 2021 року у Києві існує загальноміський Меморіал памʼяті загиблих киян-героїв АТО/ООС біля стадіону «Динамо». Цьогоріч біля меморіалу встановлено інтерактивні інформаційні стенди. В усіх районах визначено загальнорайонні місця пам’яті, також передбачено встановлення інтерактивних стендів з інформацією про полеглих героїв у кожному районі.

Форми меморіалізації є різними, аби у кожній сфері життєдіяльності міста було нагадування про ціну свободи та незалежності.

Проте через активну фазу війни запитів стає дедалі більше.

«Традиційні меморіальні практики, які існують зараз, не задовольняють того шаленого запиту, який є у столиці, потребують переосмислення та пошуку нових рішень, що відповідають вимогам часу. Відтак нам спільно потрібно шукати форми вшанування, які не роз’єднують, а навпаки об’єднують, віддають належну шану героїзму тих, хто продовжує нас захищати, та зберігатимуть пам’ять про полеглих героїв», — підкреслила Вікторія Муха.

До обговорення під час координаційної ради долучилися представники районів столиці, історики та науковці, очільники громадських ініціатив та організацій на чолі з рідними полеглих бійців.

Кожен з присутніх мав можливість висловитись та запропонувати свої альтернативи щодо удосконалення вже напрацьованих практик, зважаючи на зростання кількості загиблих, аби достойно вшанувати пам’ять кожного.

Крім цього під час засідання обговорили принципи меморіалізації сучасної російсько-української війни, розроблені Українським інститутом національної пам’яті, та питання проведення у Києві загальноукраїнської хвилини мовчання.

«Хвилина мовчання особисто для нашої команди це точка єднання. Щодня о 9:00 ми зупиняємось аби вшанувати наших Захисників і Захисниць. Водночас ми заземлюємося і розуміємо чому ходимо по цій землі, що робимо тут, у мирній столиці країни, яка воює. Зараз ми розробляємо гайд для міст, у якому йдеться як впроваджувати хвилину мовчання», — поділилася своєю ініціативою співзасновниця ГО «Вшануй» Катерина Даценко.

У Київській міській раді планують регулярно проводити збір координаційної ради з меморіалізації, аби збереження пам’яті було пріоритетом для столиці.

У вересні цього року міський голова вручив сертифікати на квартири Захисникам, Захисницям та родинам загиблих Героїв. Детальніше про ініціативу читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».

Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»