Нові адреси Києва: у Солом’янському районі з’явилася вулиця Карела Чапека

Впродовж останніх півтора року Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом. Також у межах дерусифікації була перейменована вулиця Юліуса Фучика у Солом’янському районі столиці.

Вона виникла у середині XX століття, а з 1957 року мала назву Борзенська, а згодом її назва була уточнена як Борзняська. У 1961 році вулиця отримала ім’я на честь чеського письменника і журналіста Юліуса Фучика.

У 2022 році експертна комісія з питань найменувань при КМДА визначила, що Юліус Фучик був чехословацьким комуністичним письменником та журналістом, чиє ім’я асоціюється з комуністичним режимом. Після 1948 року він став «іконою» комуністичної ідеології в Чехословаччині.

Тож у червні 2022 року кияни, шляхом рейтингового електронного голосування через застосунок «Київ Цифровий» мали змогу обрати нову назву для цієї вулиці. Через запропонованих варіантів найбільшу кількість голосів, а саме 7761 набрала пропозиція — вулиця Карела Чапека. Він був видатним чеським письменником-фантастом, драматургом та журналістом, який залишив значний внесок у літературу і культуру свого часу.

Карел Чапек народився 9 січня 1890 року в місті Мале Сватоновіце у Чехії, яка входила до Австро-Угорської імперії. Його батько, Антонін Чапек, був відомим лікарем, а мати, Божена Чапкова, була домашньою господаркою, яка присвятила себе вихованню трьох дітей, з яких Карел був наймолодшим.

Цікаво, що його старші брат Йозеф та сестра Гелена також пов’язали своє життя з літературою.

Свої перші твори Карел почав писати у віці 14 років, а його ранні роботи: «Прості мотиви», «Історії фей» публікувалися в місцевій газеті Nedele. У 1908-1913 роках писав у співавторстві з братом Йозефом. Пізніше ці розповіді увійшли до збірок «Сад Краконоша» (1918) і «Сяючі глибини» (1916).

Після завершення гімназії юнак продовжив навчання у Карловому університеті у Празі, де вивчав філософію та естетику. Після закінчення освіти він працював журналістом, редактором та критиком в газеті Národní listy («Національна газета»), з 1921 до своєї смерті працював журналістом і культурним і політичним редактором у газеті Lidové noviny («Народна газета»).

У 1921-1923 був драматургом празького «Театру на Винограді» (Divadlo na Vinohradech).

Діяльність Карела Чапека як журналіста і драматурга значно вплинуло на його подальшу письменницьку кар’єру. Він став відомим завдяки своїм науково-фантастичним та філософським творам.

Однією з його найвідоміших робіт є п’єса «R.U.R. (Rossum's Universal Robots)», написана у 1920 році. Ця п’єса ввела в обіг термін «робот», який став невід’ємною частиною сучасної мови. У «R.U.R.» Чапек досліджує теми технологічного прогресу, моральних дилем і гуманності.

У цей час відбуваються зміни й в особистому житті письменника: він знайомиться з акторкою Ольгою Шайнпфлюґовою, яка згодом стане його дружиною. Вони були разом до самої смерті Карела Чапека, хоча в офіційний шлюб подружжя вступило лише у 1935 році.

Карел Чапек був активним членом чеського літературного життя та був відомий своїми сатиричними та критичними виступами проти соціальних та політичних норм того часу. Він також був відомий своїми есеїстичними та філософськими працями, які вплинули на чеську культуру та літературу.

Карел Чапек писав у різних жанрах: від наукової фантастики до драматургії, від сатири до філософської прози. Це робить його творчість надзвичайно багатогранною і дозволяє йому залучати різну читацьку аудиторію. Його стиль письма був унікальним і легко впізнаваним.

Також він часто звертався до філософських тем у своїх роботах. Його есе і романи досліджують питання етики, гуманізму, свободи волі та природи людського існування. Він змушував читачів задумуватися над складними моральними дилемами та пошуками істини.

На думку літературознавців, Чапек майстерно використовував свої твори як інструмент для аналізу та критики суспільства. Його роман «Війна з саламандрами» (1936) є сатирою на експлуатацію, расизм і колоніалізм. Чапек використовував фантастику як спосіб обговорення важливих соціальних і політичних питань, часто ставлячи під сумнів усталені норми та виклики свого часу.

Ще за життя письменник отримав широке визнання як у Чехословаччині, так і за її межами: був номінантом на Нобелівську премію з літератури 1936 року, засновником і першим головою Чехословацького Пен-клубу (в 1925-1933 роках), членом Комітету Ліги Націй з літератури й мистецтва (з 1931 року).

А у 1935 році висувався на посаду президента Міжнародного Пен-клубу Гербертом Уеллсом, його тодішнім президентом, але відмовився від поста через хворобу.

Крім літератури та журналістики, Чапек здобув популярність як фотограф-любитель (його книга фотографій «Дашенька, або Життя цуценя» була надзвичайно популярною у міжвоєнній Чехословаччині).

25 грудня 1938 році письменник помер від запалення легенів. Йому було лише 48 років, залишивши по собі величезну спадщину, яка продовжує впливати на сучасну літературу та культуру Чехії.

***

Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.

До теми: на Лук’янівці з’явилася вулиця Ґарета Джонса.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»