Кримінальна відповідальність та збільшення штрафів: Київ ініціював два законопроєкти щодо захисту культурної спадщини
Обидва документи досі не розглянуті профільними комітетами Верховної Ради.
На початку серпня у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, розроблені командою Віталія Кличка, які стосуються захисту культурної спадщини.
Вже понад два місяці після реєстрації документи лежать у комітетах без розгляду, повідомила заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко в інтерв’ю для спільного проєкту «Київ FM» та «Вечірнього Києва».
«Щотижня я спілкуюся з народними депутатами, зокрема зі співавторами цих законопроєктів, щодо їхньої подальшої долі. Але хороших новин з Верховної Ради поки немає», — зазначила вона.
Як розповіла Ганна Старостенко, перший законопроєкт (№11 458) стосується змін до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Він передбачає запровадження кримінальної відповідальності для власників об’єктів культурної спадщини за доведення їх до руйнації.
«У Києві понад 3500 пам’яток, що підкреслюють нашу українську ідентичність та самобутність міста. Кожна з них має власника — державу, місто чи приватну особу. На жаль, часто власники не дбають про збереження цих безцінних пам’яток: не підписують охоронні договори або не виконують їх, не проводять реставрацію чи консервацію. Тому ми пропонуємо посилити відповідальність за недбале ставлення до пам’яток», — підкреслила заступниця голови КМДА.
Другий законопроєкт (№11 459) пропонує зміни до закону про охорону культурної спадщини. Він передбачає суттєве збільшення штрафів за порушення пам’яткоохоронного законодавства. Нині штраф для фізичної особи становить лише 1700 грн, для юридичної — 17 000 грн. Їх пропонують підвищити до 50-100 тисяч неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 тисяч до 1,7 млн гривень. Це змусить власників замислитися про збереження пам’яток.
«Також цей законопроєкт передбачає можливість примусового викупу в комунальну власність об’єктів, якими недбало розпоряджаються власники. Наразі існує процедура викупу в державну власність, але не в комунальну. Ми готові брати ці будівлі у власність громади та опікуватися їхнім збереженням, — зауважила Ганна Старостенко. — На жаль, обидва законопроєкти досі не розглянуті профільними комітетами. Сподіваюся, законотворці почують нас і найближчим часом повернуться до цих важливих ініціатив».
Також заступниця голови КМДА нагадала, що ці законопроєкти подавалися Віталієм Кличком ще у 2018 році. Тоді їх навіть прийняли в першому читанні. Але, на жаль, далі не витримали процедуру до кінця, і закон не набув чинності.
«Зараз ми оновили наші пропозиції, знайшли депутатів, готових бути співавторами, і подали знову до Верховної Ради. Але ми бачимо, що центральній владі чомусь це не на часі, — зауважила Ганна Старостенко. — Мені дуже шкода, що так відбувається. Можливо, вони не відчувають своєї відповідальності, можливо, там мало киян. Хоча цей закон діятиме для всієї України. Коли ми спілкуємося з представниками Верховної Ради, вони часто на словах кажуть, що розуміють проблему, але нічого зробити не можуть».
Нагадаємо, для Києва визначили окрему міжнародну програму з охорони та підтримки культурної спадщини. На Світовому конгресі Організації міст всесвітньої спадщини Ганна Старостенко закликала міжнародну спільноту об’єднати зусилля для захисту та збереження культурної спадщини Києва й України в умовах війни.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»