У центрі столиці відбулася акція памʼяті загиблої в російському полоні журналістки Вікторії Рощиної
Колеги та друзі медійниці зібралися на Майдані Незалежності.
Вікторію Рощину знали багато колег — і чимало з них прийшло в п’ятницю ввечері, 11 жовтня до стели на Майдані Незалежності, аби привернути увагу до її трагічної смерті.
27 липня 2023 року Рощина вирушила з України до Польщі й мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні.
Востаннє рідні розмовляли з нею 3 серпня, журналістка повідомила, що пройшла кілька днів прикордонних перевірок, але не сказала, де саме перебуває.
Вікторія Рощина зникла під час відрядження на окуповану частину Запорізької області у серпні 2023 року, й лише у квітні 2024 року росія підтвердила, що утримує журналістку.
10 жовтня Україна підтвердила загибель журналістки Вікторії Рощиної. Про це розповів представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. За його словами, Вікторію Рощину готували до обміну, але, «на жаль, тут ми не встигли».
В Офісі Генерального прокурора України поінформували, що у звʼязку з інформацією про смерть української журналістки Вікторії Рощиної в рф, кримінальне провадження, відкрите за фактом її зникнення, докваліфіковано — воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством. Досудове розслідування за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюватиме Головне слідче управління Служби безпеки України.
Українські журналісти та медійники закликали міжнародні організації до рішучих та негайних дій у зв‘язку з убивством української журналістки.
«Знаючи, що Вікторія Рощина перебувала в ув’язненні більш як ріку і що до російського полону вона була фізично здоровою, ми маємо всі підстави вважати, що її смерть була або результатом умисного вбивства, або наслідком жорстокого поводження та насильства, яких вона зазнала під час перебування в російському полоні», — йдеться в їхній заяві.
Журналісти, закликають, зокрема, такі організації, як ООН, ОБСЄ, ПАРЄ та МКЧХ, до активних дій згідно їхніх мандатів.
«Міжнародні інституції, наділені мандатами захищати права людини, повинні діяти рішуче і негайно. Ми закликаємо міжнародні організації вжити невідкладних заходів для перевірки стану і захисту прав 29-ти цивільних українських журналістів, що наразі перебувають в полоні РФ», — зазначається у заяві.
Як повідомивголова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, РФ убила 12 цивільних журналістів та понад 30 зараз незаконно утримує.
«На жаль, це не перший раз, коли російський конвеєр смерті убиває в полоні. Винні мають бути покарані, — підкреслив він. — Лише нашого голосу буде замало, аби впливати на країну-терориста, тому ми заручаємося підтримкою наших міжнародних партнерів. Комунікуємо на рівні парламентської асамблеї ОБСЄ, НАТО та Ради Європи, звернемося до Червоного Хреста та вже маємо позицію Reporters sans frontières / Reporters Without Borders / RSF які засуджують злочин і вимагають розслідування. Мусимо привертати увагу до незаконно ув’язнених журналістів та тих, кого РФ уже цинічно вбила. Чим більше закордонних партнерів включиться в цей процес — тим більше шансів повернути всіх українців та українок додому та зберегти життя».
За інформацією Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, з початку повномасштабного вторгнення і станом на червень 2024 року 82 медійники були вбиті, 34 поранені, 14 журналістів зникли безвісти.
З початку російсько-української війни з 2014 року заручниками Росії побували понад 100 українських журналістів.
«Вечірній Київ» писав про те, що у вересні у Києві вшанували пам’ять Георгія Ґонґадзе і загиблих журналістів.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»