Нові адреси Києва: у Святошинському районі з’явилася вулиця на честь наукового генія XVII століття

Впродовж останнього часу вже Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.

Зокрема, в межах дерусифікації та декомунізаціїзмінила свою назву вулиця Кулібіна у Святошинському районі.

Вона виникла у середині XX століття в історичній місцевості Ґалаґани. У 1955 році вона отримала назву на честь російського механіка та винахідника Івана Кулібіна.

У 2022 році Київська міська рада перейменувала цю вулицю на честь видатного французького філософа, математика і фізика, основоположника аналітичної геометрії Рене Декарта.

«Вечірній Київ» запитав у члена Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміша Мартиненка-Кушлянського, чому у столичній топоніміці вирішили вписати в історію ім’я цього великого вченого.

«Раніше ця вулиця мала назву на честь російського механіка і винахідника Кулібіна. Тож, як альтернативний варіант була запропонована заміна на Рене Декарта. Експертна комісія підтримала рекомендацію для цієї знакової постаті, оскільки це не лише видатний науковець у сфері точних наук, а ще й філософ, чиї винаходи, наукові праці та світогляд здійснили визначний вплив на європейську науку і культуру. Зрештою у нашій міській топоніміці мають бути прославлені знакові постаті світу, які пов’язують наш локальний контекст із загальносвітовим», — зазначив пан Тиміш.

Рене Декарт народився 31 березня 1596 року у містечку Ла-Е-ан-Турен зараз місто Декарт) у Франції. Він походив зі старовинного, але збіднілого дворянського роду та був молодшим сином у родині.

Коли хлопчику виповнився лише рік, його мати померла від хвороби легенів.

З дитинства Рене був дуже допитливою дитиною, за що в родині отримав прізвисько — малий філософ.

У 1607-1614 роках юнак навчався у єзуїтському коледжі Генріха Великого в Ла-Флеші, де здобув добру гуманітарну та математичну освіту. Рене проявляв великі здібності до філософії, фізики та психології.

«Читання хороших книг — це розмова з найкращими людьми минулих часів, і до того ж така розмова, коли вони повідомляють нам лише кращі свої думки», — вважав вчений.

За станом здоров’я директор коледжу звільнив Декарта від відвідування ранкових богослужінь, дозволивши йому залишатися у ліжку до полудня. Ця звичка залишилася у вченого впродовж всього життя.

Після закінчення освіти Рене декілька років жив у Парижі, де він безтурботне життя, сповнене розваг і насолоди.

«Юнацькі заняття вплинули на нього, з’явилася сильна антипатія до черпання знань з книг. Тож він помандрував до Парижу і певний час жив там. Але не знайшовши задоволення, знову повернувся до навчання. Переїхав на околицю Парижа, ховаючись від своїх друзів, але через 2 роки вони його знайшли й витягли з усамітнення й знову привезли у велике місто… Згодом він записується на військову службу», — пише про Рене Декарта філософ Георг Вільгельм Фрідріх Геґель.

Про ці роки життя філософа відомо небагато. За свідчення біографів легендарного вченого, він набув непогані військові навички та навіть взяв участь у відомій облозі Ла-Рошелі, описаної згодом в «Трьох мушкетерів» Олександра Дюма.

Також відомо, що вчений полюбляв азартні ігри і навіть мав успіх, оскільки мав унікальні математичні здібності.

У 1628 році вчений на 15 переїжджає до Нідерландів, де часто змінював місце проживання.

Про його особисте життя відомо також небагато. Він ніколи не був одруженим, але за свідченням біографів, він мав стосунки з Геленою Янс ван дер Стром, де народилася донька Франсін. На жаль, у п’ятирічному віці дівчинка захворіла на скарлатину і невдовзі померла. Втрата доньки стала для вченого справжньою трагедією.

У цей час Рене Декарт присвячує себе науковим пошукам, а його дослідження стали революційними для свого часу, докорінно змінивши уявлення тогочасних людей.

Вчений досяг успіху в багатьох науках: філософія, математика, фізика, прикладна механіка.

Головним відкриттям Декарта в математиці переважна більшість вчених вважає легендарну систему координат, яка отримала згодом назву декартовій.

Також у своїй праці «Геометрія» (1637 рік) він ввів поняття «функція» і «змінна величина». Змінну величину Декарт уявляв в подвійній формі — як частину змінної довжини з постійним напрямком координати точки, яка своїм рухом описує криву і як безперервну змінну з сукупністю чисел, що виражають цей відрізок. Рене Декарт поклав початок дослідженням властивостей рівнянь.

Також Рене Декарт став основоположником сучасної рефлексології — науки про рефлекси. Він першим робив спроби з’ясувати суть довільних і мимовільних рухів.

Вчений намагався пояснити принцип роботи рухового апарату, функціональність нирок, механізми вентиляції легенів і так далі. Саме Рене Декарт пояснив роботу людського ока з погляду оптичних законів.

Рене Декарт залишив після себе величезну кількість наукових праць, багато з яких актуальні й донині, ставши автором низки цікавих винаходів, які набагато випередили свій час.

Незадовго до смерті він переїздить до Швеції на запрошення королеви Христини. Проте суворий скандинавський клімат значно погіршив стан здоров’я Декарта. Він захворів на запалення легень і помер 11 лютого 1650 року.

Лише через 17 років після його смерті Франція заявила свої права на прах видатного вченого, тож його перепоховали у каплиці абатства Сен-Жермен, де покояться досі.

Життєвим кредо видатного науковця став його знаменитий вислів «Cogito ergo sum» — «Думаю, отже, існую».

***

Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.

Нагадаємо, що нещодавно Київрада перейменувала сім топонімів на честь захисників України

До теми: провулок у Ґалаґанах змінив назву на честь відомого художника-ілюстратора.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»