На Берковецькому кладовищі відкрили Меморіал полеглим воїнам. ФОТО
Також на кладовищах почали встановлювати пам’ятники за єдиним зразком.
29 в Україні вшановують День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Дату вибрали невипадково — вона присвячена трагічним подіям 2014 року в Іловайську, коли українські воїни потрапили в оточення, а потім, попри офіційні домовленості про вихід, окупанти розстріляли колону. Символом цього дня є квітка соняшника, бо багато українських воїнів загинули на полях із соняшниками, намагаючись вирватися з Іловайського котла.
І саме цього дня у столиці на двох міських кладовищах Лісовому та Берковецькому відкрили Меморіальні монументи полеглим киянам-воїнам. Чимало киян пройшли АТО/ООС, і в перший день повномасштабного вторгнення пішли знову захищати Україну і померли за неї. Тепер у столиці, нарешті, на Алеях почесних поховань облаштували простір та почали встановлювати пам’ятники за єдиним зразком.
Сьогодні ж на Лісовому та Берковецькому кладовищах відкрили Меморіали — Козацький хрест обабіч якого встановлені стели із викарбуваними іменами загиблих героїв. На міському Берковецькому кладовищі поховані 738 захисників і захисниць. На території Лісового кладовища — 1092 полеглих киян-воїнів.
На Берковецькому кладовищі на відкриття Меморіалу, що розташований на 42 ділянці, зібралися рідні, знайомі, побратими воїнів. Почалася церемонія з підняття прапора. Це зробили діти Героїв — маленька Марічка Сохань, донечка капітана Артема Соханя, командира 1 роти 130 батальйону міста Києва та Максим Свистун, син загиблого добровольця батальйону ДФТГ Святослава Свистуна.
Синьо-жовте полотнище з Меморіалу знімав мер столиці Віталій Кличко.
«Тут, у Києві, і по всій Україні ми бачимо, що на кладовищах збільшується кількість прапорів. Ми платимо високу ціну за нашу волю. Подивіться на дати народження наших героїв — вісімдесяті, дев’яності, двохтисячні роки. Це молоді люди, які мали ще жити, виховувати дітей, будувати країну, але вони віддали найцінніше — свої життя. Ми повинні завжди пам’ятати про це. Вічна пам’ять і шана полеглим Героям! Велика вдячність і підтримка Героям живим! Слава Україні, слава її Героям», — наголосив Віталій Кличко.
Мер сказав, що столиця й надалі робитиме все, щоб підтримувати і допомагати родинам загиблих Захисників і Захисниць. А також допомагати в лікуванні, реабілітації та адаптації ветеранів. І, безумовно, допомагатиме тим бійцям, які сьогодні боронять нашу землю на передовій.
«Цей Меморіал, облаштована територія, те, що почали встановлювати пам’ятники єдиного зразка — це величезна заслуга родин загиблих Героїв, які постійно нагадували про це міській владі. Нас почули і підтримали, і тепер ми маємо місце, куди не соромно прийти», — розповіла Інна Сохань, дружина Артема Соханя. Після смерті коханого чоловіка вона продовжує волонтерити, допомагати побратимам воїна, і робити все, щоб зберегти про нього пам’ять. Насамперед заради Марічки, яку Артем обожнював.
Марічка та інші діти, такі ж малюки та майже дорослі теж брали активна участь в урочистостях, вони випустили у небо білих голубів. Кожен у кружлянні птахів над Меморіалом бачив щось своє: хтось — душі загиблих воїнів, які злітали над рідними, хтось — прагнення до миру.
Чин освячення Меморіалу здійснив священник церкви Петра і Павла, що на Берковцях отець Петро. Він розповів, що в історії України війна — це звична історія, і завжди так ставалося, що загарбники знищували не тільки людей, а й могили. Так, ми не знаємо, де похований Богдан Хмельницький, Іван Мазепа — так затиралася пам’ять. Створюючи ж Меморіали нашим Героям ми не просто формуємо Пантеони, ми закладаємо міцні підмурівки колективної пам’яті, щоб колись, діти цих героїв, могли привести сюди своїх дітей. І знали, що вони не сироти, а діти українського народу.
А насамкінець урочистої церемонії прозвучала пісня «Ой, у лузі Червона калина» у виконанні «Хореї козацької». Слова давньої пісні Січових стрільців через 100 років знову на вістрі українського опору окупантам.
«Вечірній Київ» писав про Артема Соханя у матеріалі: «Перша рота завжди перша: розповідь про життя командира Артема Соханя із Шулявки».
Читайте також: «Уряд затвердив форму пам’ятників на могилах майбутнього Національного військового меморіального кладовища».
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»