Замість російського художника — киянин та дослідник історії: провулок на Татарці отримав нову назву

Впродовж останнього часу вже Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом. Також у межах дерусифікації були перейменовані вулиця та провулок Василя Тропініна у Шевченківському районі столиці.

Вони виникли в історичній місцевості Татарка ще наприкінці ХІХ — початку XX століття. Спершу вулиця Василя Тропініна мала назву Якубенківський проїзд, згодом Якубенківський провулок, від прізвища домовласника інженера Олексія Якубенка, інженера, надвірного радника та громадського діяча, якому належала вся земельна ділянка площею близько 2-х гектарів.

У радянський час вона також була вулицею Катерини Якубенко, а з 1955 року отримала назву на честь Василя Тропініна. У 2022 році кияни шляхом рейтингового голосування у застосунку «Київ цифровий» обрали нову назву для цієї вулиці, віддавши 11 255 голосів за повернення історичної назви.

У 2023 році рішенням Київради вулиці повернули її першу назву — Якубенківська.

Також нещодавно змінив назву і провулок Василя Тропініна. Він з’явився на мапі нашого міста ще другій половині ХІХ століття під назвою Катерининський.

У 1939 році провулок змінив назву на Фонвізівський на честь російського письменника Дениса Фонвізіна. А у 1944-1955 роках він знову мав назву Катериниський. Згодом провулок отримав ім’я російського художника Василя Тропініна.

З 2024 року він має ім’я Анатолія Кудрицького — українського дослідника історії XX століття.

«Вечірній Київ» запитав у Тиміша Мартиненка-Кушлянського, члена Комісії з питань найменувань, дослідника історії Києва та громадського активіста чому перейменували цей міський топонім на честь Анатолія Кудрицького.

— Пане Тиміш, художник Василь Тропінін, який вважається одним з кращих портретистів ХІХ століття, впродовж багатьох років жив і твори у селі на Вінниччині, де був кріпаком у родині поміщика Іраклія Моркова. Значну роль у його творчості займали портрети звичайних українських селян та дівчат у народних костюмах. Чому вирішили відмовитися від назви вулиці та провулка на його честь?

- У цьому випадку експертна група вирішила, що усе-таки ми не можемо вважати Василя Тропініна українським художником попри те, що частина його життя і творчості були пов’язані з Україною.

До того ж було прийнято принципове рішення про повернення історичної назви сусідній вулиці Тропініна, тому, у цих умовах, збереження назви провулку наші експерти визнали недоцільним.

Водночас тут слід наголосити, що творчість Василя Тропініна, як і пам‘ять про нього, в Україні ніхто не забороняє. Але назви об’єктів у місті — це передусім про публічне вшанування пам’яті (глорифікацію). Тому публічно вшановувати пам‘ять Тропініна у Києві експертна група вважає недоцільним. Можливо, це доречно робити на Поділлі, з яким безпосередньо пов’язані життя і діяльність Тропініна.

— Впродовж багатьох років вулиця і провулок мали однакову назву, чому експертна комісія не зупинилася на виборі назви Якубенківський?

— Якби провулок справді початково мав назву Якубенківського, то тоді б проблем не було. Але враховуючи наявну ситуацію, то це було б не коректно. оскільки ми не можемо називати провулок історичною назвою сусідньої вулиці, якщо ця назва йому первинно не належала. Повернення історичної назви — це окрема справа, і для цього мають бути конкретні підстави.

— Чим є знаковою постать Анатолія Кудрицького, ім’ям якого названий провулок?

— Це відомий український історик та енциклопедист, видатний киянин.

Важливо враховувати і його внесок у вивчення і дослідження історії Києва: саме Анатолій Кудрицький уклав по суті першу енциклопедію про Київ — універсальний енциклопедичний довідник «Київ» (1981).

Він також, як енциклопедист, опрацьовував топоніміку Києва — під його редакцією вийшло кілька перевидань довідника «Вулиці міста Києва», який містив усі ключові факти про об’єкти вулично-дорожньої мережі міста та відповідну історичну інформацію. Чому рекомендували ім’я Кудрицького саме на цей об’єкт — бо цей провулок знаходиться у межах історичної частини Києва

Враховуючи яку частину свого життя Анатолій Кудрицький присвятив історії Києва, назвати на його честь об’єкт саме в історичній частині міста видається найбільш гідним з погляду увічнення його пам’яті.

Довідка.

Анатолій Кудрицький народився 5 вересня 1936 року в Києві.

У 1958 році закінчив Київський університет.

Кандидатська дисертація: «Трудящі Радянської України в антифашистському русі опору народів Західної Європи (Франція, Бельгія, Італія) 1942—1945 рр.» (1967).

У 1958-1965 і 1976-1989 роках працював у Головній редакції Української радянської енциклопедії. А у 1989-1997 роках — директор видавництва «Українська енциклопедія».

Анатолій Кудрицький — автор, укладач та відповідальний редактор ряду видань, зокрема, відповідальний редактор другого 12-томного видання «Української радянської енциклопедії» (1977—1985), тритомного «Українського радянського енциклопедичного словника» (1986—1987), енциклопедії (1980), енциклопедичного довідника «Чернігівщина» (1990), енциклопедичного довідника «Полтавщина» (1992), енциклопедичного словника «Мітці України» (1992), довідника «Вулиці Києва» (1995), «Київ. Короткий топонімічний довідник» (2003) (посмертно) та інші.

Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1986), орденом «Знак Пошани» (1982), медалями.

Помер 17 жовтня 1997 року в Києві, похований на Байковому цвинтарі.

За спогадами колег, Анатолій Кудрицький був відомий своїм унікальним стилем і технікою, які роблять його твори впізнаваними серед багатьох інших. Його роботи не лише красиві візуально, а й переносять глядача у світ фантазії та натхнення.

***

Нагадаємо про повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.

До теми: на Чоколівці з’явилася вулиця Академіка Возіанова.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»