У заповіднику «Києво-Печерська лавра» стартували археологічні розкопки
Науково-дослідні роботи проводяться у Митрополичому саду Лаври на місці склоробної майстерні XI–XII століть.
У 2023 році на території Митрополичого саду знайшли двоярусну споруду, у якій, скоріш за все, проживали майстри цього виробничого комплексу, повідомляють у МКІП.
Першими з них були візантійці, які мали власні секрети з виготовлення скла. Майстерня, облаштована для оздоблення Успенського собору, спеціалізувалася на створенні смальти. З неї зокрема викладали дивовижні мозаїки.
«Це досвід та столітні напрацювання європейських майстрів. Адже Візантійська імперія, що відома також як Східна Римська імперія — це Європа та весь її досвід, — зауважив кандидат історичних наук Сергій Тараненко. — Тож ми не просто говоримо про необхідність єднання з європейським простором зараз, а ми були його частиною ще тисячу років тому. Європейські майстри приїжджали сюди, працювали тут в Лаврі, що доводять ці дослідження».
Археолог вже розшукав те, що не вдалося Володимиру Богусевичу, який у 1951 році знайшов склоробну майстерню. За кілька років досліджень науковці зібрали понад 10 тисяч одиниць матеріалу. Їх вивчать разом з новими знахідками, які ще попереду.
«Цього року ми поставимо крапку у вивченні цього унікального склоробного комплексу, охопивши дослідження Богусевича та наші за три роки, і будемо проводити розширений аналіз, — підкреслив Сергій Тараненко. — Ми робимо прочистку, промивку, беремо навіть найдрібніше скло для майбутнього вивчення, для порівняння того скла, яке було в Європі, а значить, було і в нас, бо ми мали те саме».
Розкопки проводяться в межах науково-практичного семінару у співпраці з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та КНУ імені Т. Шевченка. Усі предмети та колекції, знайдені під час проведення робіт, передадуть на постійне зберігання до відділу науково-фондової роботи заповідника.
Читайте також:
- Унікальний барельєф XII століття поповнив колекцію столичного музею. Вважається, що кам’яна плита із зображенням святого Дмитра Солунського прикрашала фасад невідомої церкви часів Галицько-Волинського князівства.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»