Унікальний барельєф XII століття поповнив колекцію столичного музею
Вважається, що кам’яна плита із зображенням святого Дмитра Солунського прикрашала фасад невідомої церкви часів Галицько-Волинського князівства.
Нещодавно у Національному музеї історії України представили рідкісний артефакт часів Русі — барельєф із зображенням святого Дмитра Солунського («Святого воїна»).
Унікальну пам’ятку врятували від «чорних археологів» завдяки спільним зусиллям правоохоронних органів та науковців Національного музею історії України.
Про це повідомляється на сторінці музею у Facebook.
«Кам’яна плита, що прикрашала фасад невідомої білокам’яної церкви Галицько-Волинської землі у другій половині 12 — першій половині 13 століття, була врятована від нелегального продажу та повернута державі. Відстеження артефакту, який фахівці побачили на інтернет-аукціоні, тривало два роки», — розповідають в музеї.
На щастя, представникам Луцької окружної прокуратури Волинської області вдалося зупинити незаконний продаж цінного барельєфа.
Досудове розслідування у справі здійснювали правоохоронці Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області. Керівник Волинської обласної прокуратури Віктор Тимчук та процесуальний керівник у кримінальному провадженні, прокурор Луцької окружної прокуратури Волинської області Світлана Недумова отримали подяки від музею за порятунок пам’ятки.
«Ми передаємо плиту туди, де вона має бути, де цю пам’ятку збережуть професіонали. Це стало можливим завдяки співпраці співробітників музею, прокурорів і правоохоронців. Артефакт намагалися продати за 210 тисяч гривень. Завдяки зусиллям прокурорів і слідчих під час обшуків плиту вилучили, визнали речовим доказом і заарештували за рішенням суду. Передаємо цю знахідку на відповідальне зберігання до музею», — зауважив Генеральний прокурор України Андрій Костін.
За його словами, впродовж останніх трьох років Національна поліція та СБУ під процесуальним керівництвом органів прокуратури розкрили понад 300 злочинів щодо викрадення, незаконної торгівлі та контрабанди пам’яток. Тож наразі правоохоронці посилюють зусилля із захисту культурних та історичних цінностей.
Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук детально розповів про врятований барельєф:
«У нас не так багато пам’яток білокам’яної архітектури, які датуються часом Русі. Ця пам’ятка свідчить про існування такої церкви, про яку ми й не знали. Взагалі білокам’яна архітектура виникає на території Галицько-Волинської Русі, церква святого Пантелеймона в Галичі — одна з таких яскравих пам’яток. Цікавий період, коли Русь почала сприймати культурні впливи Західної Європи, зокрема, романський архітектурний стиль. Для неї характерні різьблені фронтони, ліплення, фігури фантастичних істот і святих. Це одна з деталей різьбленого оздоблення, яке прикрашало фасад. Оскільки поверхня рельєфу трохи вивітрена, він розташовувався не всередині церкви, а ззовні…”- зазначив директор музею.
На думку Федора Андрощука, ця плита — це пам’ятка мистецтва. На ній можна побачити характерні для романського мистецтва елементи плетіння та глибокого різьблення.
«Хтось може припустити, що це зробили італійські майстри. Але святий Дмитро шанувався тільки в Греції, Болгарії та на Русі. Це свідчить, що пам’ятка була виготовлена на місці, але в романських традиціях, це адаптація культурних західних впливів. Майстерно зроблені елементи костюма, зброї — це важливе джерело інформації, яке говорить про військову справу того часу, культуру як таку», — підсумував директор музею.
Відомий український археолог Максим Левада наголосив, що експерти давно відстежують нелегальний археологічний ринок, де за рік продається величезна кількість предметів, яка в рази перевищує музейні колекції. І на жаль, у часи великої війни ця тенденція лише збільшується.
«Коли ми подали заяву про вчинення кримінального правопорушення, спочатку поліція нам відмовила. Я передзвонив дізнавачу — він сказав, що в нього немає часу, він не знає що робити, ми можемо подавати на нього в суд. У нас немає такого досвіду. Тому написали Генеральному прокурору, просто описали ситуацію. Через пару тижнів нам повідомили, що попереднє рішення скасоване і провадження відкрито. Археологи шукають не знахідки — археологи шукають інформацію, так само як це робить слідство…», — розповідає Максим Левада.
Він також зазначив, що за три роки за заявами Національного музею історії України відкрили понад 50 проваджень, а його експертів часто долучають і до інших справ.
«На сьогодні ми маємо на зберіганні близько 9000 археологічних предметів, які є речовими доказами у кримінальних справах», — зауважує археолог.
Нагадаємо, що минулого року до Всесвітнього дня археолога в музеї демонстрували експозицію «Врятовані скарби».
До теми: В історичному музеї розповіли про рідкісну знахідку, врятовану від «чорних археологів». Національний музей історії України отримав на відповідальне зберігання рідкісну археологічну знахідку — оздоблений сріблом мідний пояс середини III століття, який пов’язаний з військовою культурою давніх германців.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»