У столиці стартував 12-й Книжковий Арсенал: акценти та тренди

У цьогорічному міжнародному фестивалі беруть участь понад 100 видавництв та 5 книгарень, показують 10 виставкових проєктів, а програма вміщає близько 160 подій.
Вже вдруге улюблена подія поціновувачів літератури та інтелектуальних розмов відбувається в умовах воєнного стану. Цього разу Книжковий Арсенал зайняв площу всього першого поверху Старого арсеналу.

«Маємо безпекові протоколи, як евакуювати людей під час повітряної тривоги, облаштували укриття. Готові й до відключення електроенергії, підготували резервну систему живлення, — поділилася директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець. — Ми повернули видавців, у нас понад 100 стендів провідних українських видавництв. А також 5 книгарень, які також є частиною екосистеми книговидання та промоції читання. Обирали їх концептуально, за описом ідеї стенда та представлення книжок. Кожна представляє кураторську добірку. Шкода, не було не заявки на книгарню дитячої та підліткової книжки.

За цей час ми втратили колег, є загиблі серед авторів і видавців, шалені втрати в індустрії. Показуємо експозиція знищених росією книжок, привезених з Харкова. До речі, там згоріли й видання, які мали презентуватися на фестивалі. До нас приїхали й іноземні видавці з семи країн Європи, познайомитися з колегами та закупити права на українські книжки. Проведення фестивалю сьогодні — це вже одна з наших перемог, що дає підтримку, надію, можливість побути разом».

Фокусною темою Книжкового Арсеналу, що представляє важливе питання сьогодення, є «Життя на межі». Кураторами цієї програми стали літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ і письменник Володимир Єрмоленко.

«Те, що переживає кожен із нас — це перебування на межі, — зазначила Тетяна Огаркова. — Ми багато їздимо на прифронтові та звільнені території, бачимо руйнування, страждання, ту ціну, яку платить країна, аби продовжувати жити та розвивати українську культуру. До розмов нашої програми ми, зокрема, запросили цивільних, які підтримують книгу на прифронтових територіях, працюючи у зруйнованих бібліотеках. Людей з прифронтових міст — Чернігова, Харкова, Ізюма, Херсона».
ЯК ОБЛАШТОВАНИЙ ФЕСТИВАЛЬ
У приміщенні Старого арсеналу одразу варто підійти до інформаційної стійки, де можна взяти програму з розкладом заходів.

Першими відвідувачів зустрічають виставкові проєкти — це традиційна експозиція ілюстраторів та документальний фотопроєкт Сергія Полежаки, в якому він зображує російсько-українську війну через світлини зруйнованих садів та будинків, переважно Київщини.


Поруч — вітрина новинок, де представляють книги про російсько-українську війну та військових. Їх надали самі видавництва, адже майже у кожного є книжки цієї тематики. На кожному виданні є номер стенда, де можна її придбати. По завершенню фестивалю ці видання передають українському ПЕНу, який відвезе їх в бібліотеки деокупованих територій.

Далі починається зона стендів видавництв: від дитячих до мистецьких, від великих до нішевих. Зокрема, на музейному стенді є книжки, привезені з різних музеїв України. І якщо торік книжки представляли лише книгарні, то цьогоріч знову є змога поспілкуватися з безпосередньо видавцями.
Дискусії та презентації відбуваються на кількох сценах: літературній, головній, у лекторії та видавничій сцені.


У зоні між двома крилами арсеналу традиційно є дитяча зона з розвагами та майстерні. Виставкові проєкти розміщені по всьому Старому арсеналу, однак окрема експозиція «Між прощанням та поверненням» представлена у правому крилі. Тож, якщо ви плануєте купити багато книжок, спочатку прогуляйтеся і все подивіться.






На вулиці діє «Вулична сцена», де переважно відбуваються перфоманси, поетичні читання та музичні виступи. Тут можна й перекусити. За фудкорт цьогоріч відповідає «Сільпо».






Зазначимо, що деякі дискусії, що відбуваються на головній сцені, можна подивитися онлайн.
ЩО ЧИТАЮТЬ: «ЛЕГКА» ЛІТЕРАТУРА, ФЕНТЕЗІ ТА НАЦІОНАЛІЗМ
«Вечірній Київ» поцікавився у видавців, як змінилися вподобання читачів та які їх бестселери.
«Рекордсменом за продажами є містичний роман Ілларіона Павлюка «Я бачу, ваш цікавить пітьма», наклад якого вже перевищує 100 тисяч примірників, — поділилася співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка. — Бачимо інтерес до легких романів, переважно закордонних авторів. Це те, що відволікає в цей складний період. Лінія кохання, пригоди, психологічні романи. Є попит на поезію, що теж тренд, розвивається й есеїстика.

Зараз в Україні, як ніколи досі, бачимо повноцінний книжковий ринок, попри війну та виклики. Видавці продовжують йти в різні ніші, у нас з’явилося багато нових жанрів: комікси, манги. Є інфраструктура, щоб продавати: великі книжкові мережі, крамниці. Є цікавість до книжки, що тримає людей в нормальності, стала орієнтиром. Попит зріс на 30%, за рахунок того, що багато людей перейшли з російськомовної на українськомовну літературу. Наразі й книги подорожчали, бо збільшилися ціни на поліграфію».
До слова, 1 червня о 16:00 Марʼяна Савка візьме участь у розмові «Видавництво Старого Лева»: яким ми бачимо наше майбутнє».
Під час війни людей дедалі більше цікавить фентезі, та, як і в минулі роки, сталий попит має психологія та класика, зазначила маркетинг-директорка видавництва Bookchef Анна Вертегел.

«Якщо говорити про фентезі, зацікавленість пов’язана із тим, що люди втомились від жахливих новин, від того, що їх оточує і вони «перемикаються» на іншу, вигадану та яскраву, реальність, — розповіла Анна Вертегел. — Аудиторія читачів молодшає і така підліткова література (young adult) також набирає обертів і займає топові місця в продажах. Формуються фанклуби певних книг, направлень або жанрів і переважно це теж фентезі.
Розуміючи, що найбільша читацька аудиторія — це жінки (майже 70%), оминути романтичні любовні романи неможливо. Це досить природно, що найперше місце в продажах в нас займає роман «Тисяча пам‘ятних поцілунків». Щодо психології та класичної літератури, ситуація стала. Такі книжки стабільно добре продаються, як до війни, так і під час. Раніше в нас були в топі книги бізнес-направлення — наразі, ці позиції все ж таки, стали відвойовувати фентезі».
Серед топів видавництва за продажами — серія фентезі романів «Кров і попіл», науково-популярні книжки «Іди туди, де страшно. І матимеш те, про що мрієш», «Вісім релігій, що панують у світі: чому їхні відмінності мають значення» та мемуари Метью Макконагі «Зелене світло».
У неділю, 2 червня о 19:00 видавництво BookChef запрошує на розмову «Фотографія, Журналістика та Книги: чому вони важливі під час війни» за участі Костянтина Ліберова.
Марко Мельник є засновником першого ветеранського видавництва.

«У 2014-му, коли ще служив в батальйоні Азов, був головним редактором фронтового часопису «Чорне Сонце». Тоді з побратимами збирали матеріал для майбутніх книжок, — поділився він. — Після звільнення з військової служби у 2016 році зареєстрував видавництво і воно виявилось першим, заснованим ветераном. Книжок видано вже більш як 150 назв на різну тематику. Основні напрямки — мілітаризм, ідеологія, героїка, пізнавальні та мотивуючі книжки, а також дитячі.
Нашим бестселером є книжка «Український націоналізм. Основа ідеології», до якої увійшли 10 фундаментальних праць ідеологів української державності та створення українського війська. Від Миколи Міхновського, який сформував концепцію української держави, війська і томосу до сучасного автора Романа Коваля, який написав про націократію.
Вони скорочені, об’єднані під однією обкладинкою та проілюстровані світлинами цих постатей, які створили підстави нашої державності та незалежності. У багатьох не існувало фотографій, тож я озброївся фотошопом, штучним інтелектом і відновив їх образи. Це видання в короткій і доступній формі допоможе опанувати ідеологію українського націоналізму і зрозуміти, що вона передбачає не з погляду російських наративів, які нам накидували протягом десятиріч, а об’єктивно. На другому місті — книжка, яку читає Валерій Залужний, — «Ісламська держава. Наймасштабніша битва сучасності», підписана до друку 24 лютого 2022 року».

Видавництво має серію видань «Азовські спогади». А до Книжкового арсеналу презентує дві новинки — «Південний Бандерштат: прихований фронт» Олександра Бугели про націоналістичний мілітарний рух Одеси у 2007-2016 роках, та «Кодекс Да Вінчі», присвячений Дмитру Коцюбайлу.
«Це збірка інтерв’ю, спогадів, комікси про нього і його малюнки. Частину матеріалів нам надала родина. Намагалися створити повноцінний образ його світогляду», — розповів Марко Мельник.

ХIІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»
Коли: до 2 червня, з 10:00 до 21:00
Де: Мистецький арсенал, вул. Лаврська, 10-12
Вартість квитків: 150 грн, сімейний 400 грн (для двох дорослих та двох дітей до 12 років), 400 грн абонемент (на всі дні для однієї особи).
Читайте також:
- Місце, де зберігається національна ідентичність: музею української діаспори виповнилося 25 років. Він відчинив свої двері для відвідувачів 29 травня 1999 року, розмістившись у відновленій садибі кінця XVIII століття на вулиці Князів Острозьких в самому центрі Печерська.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»