Міст-хвиля на Оболоні: цікаві факти про нову прогулянкову локацію

У переддень свята міста, 24 травня в Оболонському районі Києва відкрили новий пішохідно-велосипедний міст через південну протоку між Дніпром та затокою Оболонь, з’єднуючи Оболонський острів з набережною та парком «Наталка».

Його оригінальна хвилеподібна форма та панорамні краєвиди на Дніпро вже встигли полюбитися багатьом киянам, а в перші дні після відкриття ця локація збирає рекордну кількість відвідувачів, ставши за минулі вихідні надзвичайно популярним місцем для прогулянок, родинного відпочинку та фотосесій.

«Вечірній Київ» розповідає найцікавіші факти про новий міст, що обіцяє стати новою туристичною родзинкою нашого міста.

1. Новий пішохідний міст складається з п’яти хвиль, що символізують динаміку та рух річки Дніпро — головної водної артерії столиці. Ширина мосту становить 4 метри, а його протяжність — 164 метри. Конструкція спирається на чотири опори, дві з яких будуть розташовані безпосередньо в самій протоці.

2. Автором проєкту став архітектор Андрій Миргородський, відомий також як творець Скляного мосту через Володимирський узвіз.

3. Спорудження цього оригінального мосту розпочалося ще у 2020 році на кошти українських меценатів, однак процес зупинився через початок війни.

4. Близько 300 тонн металу для мосту було виготовлено на комбінаті «Азовсталь» напередодні повномасштабного вторгнення росії. Гігантські блоки запроєктовані та вироблені за спеціальною технологією, яка не має аналогів в Україні. Вага одного блоку сягає від 2 до 7 тонн.

5. Конструкція нового мосту оснащена підсвіткою та музичним супроводом. За проєктом передбачається, що підсвічування буде динамічне, сталева «хвиля» постійно змінюватиме кольори. Окрім того, на мосту є датчики руху, що містять інформацію про кількість людей на переправі, тож коли показник доходитиме до певної позначки, на мості вмикатиметься музика.

Враховуючи наявну ситуацію, для економії електроенергії основне освітлення конструкцій не вмикатимуть, а його освітлення наразі забезпечуватиметься лише економними LED-лампами.

6. Грандіозний проєкт був втілений коштами меценатів. Будівництво розпочалося коштом українських меценатів і завершується на цільові кошти іноземних благодійників. Серед меценатів проєкту — Метрополія Великого Парижу (Франція) та Тайвань.

7. Новий міст вже одержав народну назву — Хвиля Азову (або Хвиля Азовсталі). Оскільки метал, з якого виготовлені його конструкції став останнім, виготовленим на заводі «Азовсталі», до його знищення у 2022 році російськими загарбниками. Він вивозився із заводу, вже коли Маріуполь знаходився під ворожими обстрілами рашистів. Тож, на думку багатьох українців, міста став своєрідним меморіалом легендарному меткомбінату та його героїчним захисникам.

8. Окрему увагу заслуговує й оновлена рекреаційна зона на Оболонському острові. Локація обладнана окремими доріжками для пішоходів та велосипедистів. Має широку пляжну зону для відпочинку з шезлонгами та рятувальними вежами, спортивні та дитячі майданчики, а також зони для риболовлі та барбекю.

Також локація оснащена медпунктом та декількома громадськими безоплатними вбиральнями, що враховують потреби людей з інвалідністю.

На острові також облаштували велосипедну доріжку вздовж затоки Оболонь, в майбутньому — й вздовж затоки Собаче гирло: мале й велике кола для прогулянок і поїздок велосипедами. Маршрути будуть протяжністю 5 та 11 кілометрів відповідно.

Знайти необхідні локації у рекреаційній зоні можна за допомогою вказівників, встановлених у парку.

Нагадаємо, що до спорудження мосту-хвилі потрапити на Оболонський острів можна було човном або перейшовши протоку вбрід з боку вулиці Прирічної.

До слова, «Вечірній Київ» раніше писав про те, що на острові Оболонському розпочався капітальний ремонт зони відпочинку.

Крім того, на Оболонському острові збудований технічний міст для спецтранспорту який використовували для пересування будівельної техніки, про що «Вечірній Київ» вже розповідав й показував ситуацію на острові.

До теми: Мер столиці Віталій Кличко запросив прогулятися новим мостом на Оболоні. ВІДЕО.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»