Провідним митцям столиці вручили премію «Київ», серед лауреатів — Уривський та Ноябрьова

Традиційно напередодні Дня Києва видатним діячам, які розвивають національну культуру та презентують її на світовому рівні, вручили Мистецьку премію «Київ». Ця нагорода є другою за престижністю після Шевченківської премії.

Церемонія нагородження відбулася у МВЦ Музею історії Києва.

«Важливо, що навіть у такий драматичний для нашої держави час відбуваються мистецькі акції, які об’єднують і підтримують нас. Наша культура стала життєвою силою для українців. Адже національна історія, традиції, мистецтво, самобутність, як ніколи, допомагають втримати свою незалежність, — підкреслив мер Києва Віталій Кличко. — Влада Києва доклала максимум зусиль, аби сьогоднішня подія відбулась, і ми мали можливість гідно відзначити кращих митців столиці. Твори, авторів якої нагороджуємо цьогорічною премією, є нашим національним надбанням. Завдяки вашому таланту світ почув неповторну музику. Переконався, що ми не тільки глядачі, а й виробники якісного кіно. Робота письменників, журналістів доводить свою важливу роль у розвитку національної свідомості та духовності нашого суспільства».

Як зауважила депутатка Київради від партії «Удар», голова комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, Київська міська рада оновила Порядок присудження Мистецької премії «Київ». Також у місті знайшли можливість збільшити розмір премії вдвічі — з 25 до 50 тисяч гривень, аби підтримати наших київських митців та надихати їх на подальшу творчість.

Лауреатів у 9 номінаціях визначали члени журі та оргкомітет премії.

Мистецьку премія «Київ» імені Амвросія Бучми у галузі театрального мистецтва отримав режисер-постановник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Іван Уривський. Його відзначили за вистави останніх років — «Пер Гюнт» за п`єсою Генріка Ібсена (2021 р.), «Безталанна» за однойменною п`єсою Івана Карпенка-Карого (2021 р.), «Калігула» за однойменною п`єсою Альберта Камю (2022 р.), «Конотопська відьма» за п`єсою Григорія Квітки-Основ`яненка (2023 р.).

«Кожна премія — важлива для мотивації. Але водночас це відповідальність, бо треба працювати ще краще, — зізнався Іван Уривський. — Дуже приємно, що отримую відзнаку за вистави різних років. Улюбленої не маю, кожна — про певний період життя, досвід та емоційний стан. Сьогодні театр потрібен, дає людям емоції, які їм необхідна саме зараз. І тому ми бачимо ажіотажі навколо вистав. До слова, скоро повеземо виставу „Калігула“ на потужний європейський фестиваль».

Лауреатками мистецької премії «Київ» імені Івана Миколайчука в галузі кіномистецтва стали продюсерка Анастасія Буковська та режисерка Антоніна Ноябрьова за повнометражний ігровий фільм «Ти мене любиш?» (2023 р.).

Головна героїня стрічки, 17-річна Кіра — справжня мрійниця, яка поспішає якнайшвидше подорослішати: крадькома бере мамині чоботи та яскраву помаду, приймає перші серйозні рішення, потрапляє у вир кохання з головою, а ще набиває перші шишки на власних помилках, вчиться бути відповідальною та стриманою. І все це відбувається за рік до розпаду радянського союзу. До слова цей фільм вже 30 травня вийде в широкий прокат.

Анастасія Буковська та Антоніна Ноябрьова наразі перебувають на Каннському кінофестивалі, тож нагороду за них отримав голова Національної кіноспілки кінематографістів України Сергій Борденюк. Він зауважив, що ця картина, яка порушила болючі питання молодого покоління 1990-х, перегукується і з сучасністю.

Мистецьку премію «Київ» імені Артемія Веделя в галузі музичної композиції вручили композитору Золтану Алмаші за твори «Місто Марії» для струнного оркестру (2022 р.), що є присвятою Маріуполю, та «Камерна кантата» для скрипки і струнних (2-га ред. 2022 р.).

«Культура є людською характеристикою, і має особливе значення в час, коли світ котиться до глобальної катастрофи. Важливо, що культура сьогодні має й функцію пам’яті. Це не просто мистецтво для мистецтва, а набагато більше», — зауважив композитор.

Мистецьку премію «Київ» імені Сергія Шишка в галузі образотворчого мистецтва отримав художник Руслан Кутняк — за живописні твори «Зима (Українська плащаниця)» (2021 р.), «Весна 2022-2023 (Українська плащаниця) (2023 р.), «Літо 2022-2023 (Українська плащаниця)» (2023 р.), «Рашист пролетів (Осінь. Українська плащаниця)» (2023 р.), «Соняшники у селянському вбранні» (2022 р.), «Де правда, там і щастя» (2023 р.)

Лауреаткою мистецької премії «Київ» імені Сергія Колоса в галузі народного декоративного мистецтва стала майстриня художньої вишивки Ірина Зайцева за серію творів «Сорочка для захисника» (2021-2023 роки).

«Започаткувала цей проєкт Оксана Поступак для своєї однокласниці, що воює, яка попросила вишити оберегову сорочку. Побратими й собі захотіли такі. Наразі ми зробили вже 350 сорочок, які воїни вдягають навіть на бойові завдання, під бронежилети, — розповіла „Вечірньому Києву“ Ірина Зайцева. — Коли ми шиємо, намагаємося дізнатися, де коріння майбутнього власника, щоб підібрати орнамент саме з цього регіону. Важливий навіть не сам орнамент, а настрій, стан, думки, з якими я вишиваю — щоб всі були живі та здорові. Шиємо сорочки як військовим, так і волонтерам. З льону чи коноплі, переважно не білого кольору, щоб було можливо вдягнути під бронежилет».

Мистецьку премію «Київ» імені Павла Вірського у галузі хореографічного мистецтва отримала художня керівниця хореографічного ансамблю «Либідь» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Віра Синєок — за хореографічну композицію «На сивих теренах Дніпра» (2023 р.).

«Танець — це душа народу, наша ідентичність, наше минуле, сучасне і майбутнє», — зазначила Віра Синєок.

Лауреатом мистецької премії «Київ» імені Євгена Плужника в галузі літератури став письменник, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Андрій Демиденко — за книгу «Я — Київ! Я — серце свободи!» (2023 р.). Він подякував столиці за натхнення, силу та віру, та прочитав присутнім однойменну поезію.

Мистецьку премію «Київ» імені Анатолія Москаленка в галузі журналістики вручили журналісту-публіцисту Олександру Михайлюті за документальну книгу «Воїни «Антимафії» (2021 р.). Її головні герої — народні депутати Анатолій Єрмак і Григорій Омельченко, які в 1990-х роках створили таємну офіцерську організацію, а згодом депутатську групу «Антимафія», збирали викривальні матеріали про злочинців у вищих ешелонах державної влади.

«Події книги охоплюють період з 1991 року до 2021 року, — поділився з „Вечірнім Києвом“ Олександр Михайлюта. — Багато матеріалів передавав мені ще Анатолій Єрмак, який загадково загинув в автокатастрофі у 2003 році. Ці документи перебувають за кордоном і сподіваюсь, дочекаються свого часу. Ця книга й досі актуальна, як і подолання корупції».

Мистецьку премію «Київ» імені братів Василя та Олександра Ялових в галузі циркового мистецтва за постановку проєкту «ДивоЦирк. VІІ Міжнародний фестиваль-конкурс циркового та естрадного мистецтв. Галашоу» (2023 р.) отримали народний артист України, куратор проєкту Павло Книш, репетитор циркових номерів проєкту Людмила Завада та член режисерсько-постановочної групи проєкту Тамара Підгурська. Галашоу зібрало найяскравіші номери фестивалю-конкурсу у виконанні професійних артистів та циркових колективів України.

Премія «Київ» була заснована у 2001 році з метою відзначення та популяризації кращих здобутків митців Київською міською державною адміністрацією спільно з Координаційною радою національних творчих спілок України. Переможцям традиційно вручається диплом, нагрудний знак і грошова премія.

У різні роки лауреатами премії стали відомі кияни: актори — Борислав Брондуков, Лариса Кадочникова, Анатолій Хостікоєв, Олександр Задніпровський, Остап Ступка; режисери — Роман Балаян, Віталій Малахов, Едуард Митницький, Олексій Кужельний, Юрій Одинокий, Богдан Струтинський; композитори — Мирослав Скорик, Євген Станкович, Леся Дичко, Жанна Колодуб; художники — Валентина Виродова-Готьє, Петро Зикунов, Оксана Одайник, Володимир Гурін;
письменники — Михайло Слабошпицький, Василь Фольварочний; журналісти — Олег Вергелес, Олександр Балабко; хореограф Василь Коломеєць та інші митці.

Читайте також:

• До Дня міста у «Жовтні» влаштують «Київкінофест». Глядачам пропонують кіномандрівку часом, під час якої вони побувають у різних куточках Києва та споглядатимуть краєвиди міста від 1928 року до сьогодення.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»