Науковий підхід є фундаментом міських програм, — директор Інституту розвитку Києва

КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста» підпорядкована Департаменту економіки та інвестицій та є єдиною науковою установою в структурі міської влади із проведення досліджень в галузях економіки, інформатики та соціології, що сприяють соціально-економічному розвитку столиці України.

Як на практиці визначаються напрямки розвитку міста та як на них можуть вплинути мешканці, «Вечірній Київ» розпитав директора установи Сергія Павловського.

— Розкажіть, які основні завдання Інституту розвитку міста?

— Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста Києва — це установа з потужним науковим потенціалом, яка вже чимало років бере участь у плануванні розвитку міста. Наше завдання — на основі результатів проведених досліджень сформувати ефективні рішення для максимально дієвого та зваженого розв’язання нагальних питань та викликів, які виникають.

РОЗРОБЛЯЄМО МІСЬКІ ЦІЛЬОВІ ПРОГРАМИ

— Поговоримо детальніше про напрямки роботи інституту. Чим він займається?

— Інститут працює відповідно до затвердженого тематичного плану науково-дослідних робіт. Ми спеціалізуємось на проведенні наукових досліджень з питань соціально-економічного, демографічного, інформаційного розвитку міста Києва та підготовці експертно-аналітичних оцінок щодо стратегічних напрямів розвитку столиці.

Крім того, одним із пріоритетних напрямів є розробка та технологічне супроводження інформаційно-аналітичних систем для ефективного управління містом. ІТ-система «Баланс», розроблена Інститутом, автоматизувала процес обробки великого обсягу даних та формування звітності комунальними підприємствами. Загалом, створені нами інформаційні системи автоматизують процеси управління містом, обробляючи великі обсяги інформації, як числової, так і текстової, сприяють прийняттю управлінських рішень в різних галузях міського господарства. Наші системи постійно удосконалюються та модифікуються відповідно до сучасних викликів та вимог користувачів. Вони сприяють забезпеченню прозорості роботи міської влади, спрощують комунікацію між учасниками процесів.

— Які наразі пріоритети роботи інституту?

— Сьогодні це, безумовно, підтримка належної роботи всіх діючих програм, науково-дослідні роботи в рамках затвердженого тематичного плану та супровід актуалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2027 року. Необхідно не просто виявити певні тенденції в суспільстві, проаналізувати їх причини та наслідки, але і закласти в програмні документи заходи реагування та забезпечення потреб містян. Просуваємо Платформу розвитку Києва як інструмент взаємодії з мешканцями міста.

Ми тримаємо руку на пульсі. Наразі принципи доступності та інклюзії активно впроваджуються в програмні документи міста. Адже наша мета — розвиток справедливого та рівного міського середовища для всіх його учасників.

Тому зараз обговорюємо зі столичним Департаментом культури реалізацію кількох цікавих і корисних проєктів. Наприклад, в естрадно-цирковій академії є потреба в переведенні нот на шрифт Брайля. Так народилась наша ідея про створення в бібліотеці академії безбар’єрного простору із доступними книгами та нотами шрифтом Брайля. Також працюємо над реалізацією проєкту хаб «Мистецтво жити» — дружній заклад, який навчатиме людину з інвалідністю необхідним навичкам, завдяки яким її життя та побут стануть зручнішими, комфортнішими та безпечнішими. Крім того, таку важливу тему як інклюзивність, ми вирішили комунікувати через комікси. Це доступна форма сприйняття інформації для дітей. А експозиції міських музеїв зробити в 3D форматі — в такий спосіб мистецтво стане доступнішим.

НДІРоМ — перша комунальна установа в Україні, яка приєдналась до Резолюції ООН-1325 «Жінки, мир, безпека». Гендерний аудит також серед пріоритетів роботи установи. Наразі проведення такого аудиту є вимогою Європейського Союзу. Виявлення бар’єрів та потреб різних категорій населення — це шлях до більш цілеспрямованого розвитку міського середовища, а отже і раціональнішого використання коштів міського бюджету.

Науковий розвиток міжнародного співробітництва — наш перспективний та пріоритетний напрямок. В часи трансформацій та повоєнного розвитку столиці нам дуже знадобиться досвід успішних практик тих міст чи країн, які постраждали від війни. Крім того, міжнародна співпраця установи відкриває можливості виходу для вітчизняних науковців на міжнародну арену та представлення своїх досягнень широкому співтовариству.

— Розкажіть, хто працює в Інституті, які фахівці?

— Це висококваліфіковані спеціалісти та науковці. Маємо потужний якісний склад колективу: це доктори та кандидати наук, здобувачі наукових ступенів. Наші працівники — справжні професіонали з великим досвідом роботи та значним інтелектуальним доробком. Цінуємо кожного.

ПРИ ПЛАНУВАННІ ВРАХОВУЄМО ВИКЛИКИ ВІЙНИ

— Як на діяльність Інституту та розробку міських цільових програм вплинула війна?

— У 2022 році міська влада прийняла рішення про продовження міських цільових програм, дія яких мала завершитись, на рік 2023. Це було зроблено з метою безперебійного надання послуг належного рівня та забезпечення роботи міського господарства в умовах воєнного стану. Зараз в столиці реалізується 27 міських цільових програм (МЦП), які охоплюють всі сфери життєдіяльності в місті.

Наразі Інститут активно задіяний у розробці двох міських цільових програм. Над МЦП із розвитку туристичної сфери активно співпрацюємо з Управлінням туризму та промоцій. За період пандемії COVID-19 та широкомасштабного вторгнення туристична сфера зазнала суттєвих втрат, тож сьогодні маємо розробити заходи для того, щоб відновити потенціал галузі та розвинути Київ як цікаву та комфортну локацію на туристичній карті світу. Крім того, великий потенціал в столиці має медичний туризм.

Для столичного Департаменту культури розробляємо програму «Столична культура 2025-2027». Ця сфера також значно трансформувалась під час пандемії та війни. У столичних закладів культури з’явились нові формати, збільшився обсяг цифрового контенту. Коли розпочалася повномасштабна війна, сфера культури взяла на себе важливу соціальну роль, допомагаючи людям пережити важкі часи та адаптуватися до нових умов. Тож в проєкті міської цільової програми будуть передбачені заходи для відновлення культурно-мистецького потенціалу Києва, задоволення культурних потреб містян та повоєнний розвиток галузі.

— Інститут адмініструє актуалізацію Стратегії розвитку міста до 2027 року. Розкажіть, як вона змінюється.

— Зараз київська міська влада працює над актуалізацією Стратегії розвитку міста Києва до 2027 року. Загалом пропозиції орієнтовані на мінімізацію соціальних і безпекових наслідків війни та відновлення економічного потенціалу столиці. Ключовим є посилення безпеки, інклюзивність та спланований розвиток. При цьому стратегічні цілі залишаються незмінними — розвиток економіки, підвищення комфорту життя мешканців, збереження і розвиток культури та історичної самобутності.

Протягом кількох тижнів відбувались засідання експертних груп, які готували актуалізовані пропозиції. Далі відбудеться засідання президії Робочої групи, на якому їх розглянуть. Оновлена Стратегія стане компактнішою та сучаснішою.

ЗБИРАЄМО ІДЕЇ СТОЛИЧНОЇ МОЛОДІ

— А як щодо співпраці з молоддю міста? Чи залучаєте її до своєї роботи?

— Доволі активно співпрацюємо з молоддю, адже головними бенефіціарами закладених нами змін, наприклад, в Стратегію розвитку міста Києва до 2027 року, буде саме вона. Ми створили Наукову молодіжну раду як дорадчий орган Інституту. Досвід талановитої та прогресивної молоді, частина яких вимушена була кілька місяців прожити закордоном через активні бойові дії в столиці, є дуже корисним для нас з погляду впровадження прогресивних рішень в розвиток міста. Разом з тим, приємно зазначити, що, наприклад, досвід Києва у застосуванні цифрових рішень наша молодь наводила іноземцям як приклад успішних практик. Адже закордоном немає нічого схожого на застосунок «Київ Цифровий», чи ЦНАП, чи таких зручних у використанні банківських застосунків.

Зараз члени Наукової молодіжної ради Інституту готують наукові статті до періодичних видань, які індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus і Web of Science Core Collection. Крім того, разом з USAID навчаємо молодь працювати з міськими цільовими програмами. Вважаю, що саме такий підхід у створенні МЦП є абсолютно правильним — молодь бере активну участь у створенні документів, які впливатимуть на формування комфорту, безпеки та прогресу в їхньому житті.

Інститут провів соціологічне дослідження щодо молодіжної політики. Переважна більшість опитаної нами молоді заявила, що не впливає на процеси в місті, хоч і має раціональні ідеї. Тому НДІРоМ виступив організатором Всеукраїнської наукової конференції PROКиїв, учасниками якої стали студенти вищих навчальних закладів. Ми отримали 197 пропозицій щодо майбутнього розвитку столиці у вигляді тез. В Колонній залі презентували 18 найцікавіших ідей. Після ретельного вивчення пропозиції учасників можуть бути враховані в програмних документах столиці, і сподіваюсь, будуть успішно реалізовані.

— Які ще цікаві ідеї ви почули від молоді?

— Вплив війни відчувався навіть у доповідях учасників. Наприклад, йшлося про реінтеграцію військових, які по поверненню з фронту не мають можливості працювати в тій же професії. Також були пропозиції про спрощення умов для ветеранів щодо здобуття освіти за новою спеціальністю, запровадження певних пільг. Були також цікаві пропозиції стосовно шкільного предмета «Захист України». Наприклад, для хлопців та дівчат має бути однакова програма навчання: і хлопці, і дівчата повинні вчитися і надавати медичну допомогу, і розбиратися у видах зброї.

У ПЛАНАХ — СТВОРЕННЯ РЕЄСТРУ ВСІХ СОЦІАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ КИЄВА

— Також Інститут розробив дорожню карту впровадження соціального підприємництва. Наскільки вигідно бути соціальним підприємцем, що це означає та що власне включає ця дорожня карта?

— Соціальне підприємництво поєднує соціальну місію з економічною складовою. Як підприємство воно отримує прибуток, як соціальний бізнес — бере участь у вирішенні потреб суспільства. Торік ми розробили «дорожню карту» щодо його розвитку в столиці. Наразі — перейшли до практичної частини.

Необхідно створити реєстр соціальних підприємств Києва. Такі бізнеси обов’язково повинні мати статутні документи, в яких буде чітко прописана сума коштів, яка піде на благодійність, яку кількість людей із вразливих категорій населення вони можуть у себе працевлаштувати. Ми маємо активний діалог з соціальними підприємцями столиці та залишаємось відкритими до співпраці. Хочемо запропонувати певні зміни, які будуть, рушійною силою збільшення кількості соціальних підприємств у Києві.

Представники Інституту разом з молоддю беруть участь в проєкті EU4Youth «Відновлення через соціальне підприємництво». Це регіональна ініціатива для розширення можливостей молоді та сприяння соціальному підприємництву. У проєкт залучені молоді люди 18-28 років, вони вчаться, захищають свої ідеї соціального підприємства. Для втілення цих ідей міжнародні організації планують виділити кошти. Якщо вдасться, це буде гарний приклад для подальшого розвитку.

НАМ ЦІКАВА ДУМКА КОЖНОГО КИЯНИНА

— Інститут розробив Платформу розвитку Києва — це один з інструментів взаємодії з містянами. Розкажіть детальніше, як до нього долучитися?

— Це чудовий інструмент взаємодії з містянами. Мені б дуже хотілося, щоб кияни ним користувалися активніше. Ми запрошуємо кожного на Платформу. Там можна обрати цікавий конкретно вам напрямок міського розвитку та внести свої пропозиції. Транспорт, охорона здоров’я, благоустрій територій та багато іншого. Можна також пройти опитування, проголосувати та вплинути, або запропонувати свою тему чи проєкт. Нам цікава думка кожного киянина.

Головна мета цієї платформи — посилити ефективність діалогу та співпраці між владою та містянами для підвищення комфортності життя в столиці. Також у нас є чат-бот міського транспорту, в якому можна вносити пропозиції або голосувати щодо вибору маршрутів.

— Щодо чого надходять пропозиції?

— Найчастіше вони стосуються оптимізації об’єктів вулично-дорожньої мережі міста, розширення переліку адміністративних послуг в ЦНАПах, комфорту та інклюзивності міського середовища, запровадження сучасних інструментів профорієнтації.

— А як вибираєте теми для опитування?

— За пропозиціями від киян. Через Платформу їх може надіслати кожен. Наші спеціалісти аналізують слушність та актуальність цих ідей. Після опрацювання пропозицій науковими співробітниками Інституту та залученими нами незалежними галузевими консультантами, теми передаються до відділу соціологічних досліджень, який формулює запитання для опитування на Платформі розвитку Києва. Такі опитування дають змогу зрозуміти потреби киян, їхні пріоритети та побажання.

— Розкажіть про успішні кейси взаємодії з киянами?

— Насамперед це стосується опитування у сфері громадського транспорту, в якому кияни мали змогу вибрати певний маршрут шляхом голосування. На мій погляд, результативною є і робота над молодіжною політикою, до розробки якої наразі активно залучена молодь.

За результатами проведених опитувань на Платформі, ми організували 9 секторальних обговорень за участі представників департаментів КМДА, експертів галузі та громадськості.

— Що стосується опитувань: скільки киян вже взяли у них участь і в яких найбільше?

— Взяли участь більш ніж 10 тисяч киян. Найбільше — за темою «Молодь обирає Київ: скажи своє слово». Молодіжна політика — це сфера, в якій ми посилено працюємо. Комунікуємо зі школами, університетами.

До слова, ми дуже хочемо, щоб до роботи Інституту активніше приєднувалися університети. Ми прагнемо, щоб саме студенти стали рушійною силою прогресу — долучались до молодіжної ради та подавали свої пропозиції для розвитку міста. Адже їм в цьому місті жити. Щоб їх дипломні роботи також допомагали столиці. Наприклад, студенти КНУБА створювали архітектурні проєкти, які можуть бути реалізовані в Києві.

Треба говорити з молоддю, чути її, співпрацювати. Молодь має озвучувати свої прогресивні ідеї. Інакше нам буде складно визначити те, що насправді потрібно молоді для життя та реалізації її професійних планів у столиці.

— І наостанок, — що в ваших планах?

— В червні цього року плануємо опублікувати перший випуск наукового мультидисциплінарного журналу «Розвиток міста». Це перше таке видання, створене комунальним підприємством столиці. Наразі редакційна колегія відбирає наукові статті для публікації.

Плануємо звершити актуалізацію Стратегії розвитку міста Києва до 2027 року. Будемо і надалі розвивати розпочаті проєкти.

Горизонт планування через війну доволі короткий і важкопередбачуваний. Проте наші стратегічні цілі залишаються незмінними — бути активно задіяними у плануванні соціально-економічного розвитку міста, імплементувати успішні міжнародні практики та посилювати науковий потенціал столиці.

Нагадаємо, у столиці відзначили роботу київських науковців. Напередодні Дня науки, який відзначається 18 травня, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник вручив нагороди фахівцям КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста».

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»