Вишиті шеврони-обереги відправили на фронт студентки Київського університету Грінченка

Напередодні Всесвітнього дня вишиванки студенти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка вирішили послати на фронт шеврони з особливою вишивкою.
Патріотичні вечорниці влаштували в університеті Грінченка. Читали поезію, спілкувалися онлайн з воїнами-випускниками, шили для них шеврони й переглянули документальний фільм «Не_остання вишиванка Грінченка».

«У фільмі „Не_остання вишиванка Грінченка“ ми розповіли, яким дивовижним чином була відтворена вишиванка нашого духовного лідера», — розповіла «Вечірньому Києву» авторка проєкту Мар’яна Ангелова.
За її словами, задум стрічки виник напередодні 160-річчя від дня народження Грінченка.

Тоді ж на святкування до університету з фронту приїхало чимало університетських випускників та викладачів. До речі, їх було відзначено спеціальною медаллю від Київського міського голови «Честь. Слава. Держава».


«І от хлопці мені і кажуть — ми так скучаємо за універом, згадуємо щасливі дні в цих стінах… Я подумала, що якось треба укріпити цей зв’язок. Прийшла чудернацька ідея — послати їм… вишиванку! Але як?» — поділилась спогадом пані Ангелова.
Фільм розповідає про останні дні життя видатного українського лексикографа, а паралельно слідкує за процесом відтворення його вишиваної сорочки. Реконструкцію зробили спільно з ентузіастами відомого проєкту «Вишивка в одязі видатних українців», а весь процес зафільмували.

«Зазвичай для відтворення ми беремо музейний артефакт, а тут на руках була лише світлина. Та й та дуже невиразна. Я передивилася буквально тисячі зображень і раптом… раптом натрапила на кольоровий узор в одному зі збірників», — розповіла дослідниця, науковий співробітник Інституту мистецтвозна́вства, фольклори́стики та етноло́гії ім. М. Рильського Марина Олійник.

На патріотичних вечорницях творці фільму урочисто передали відтворену вишиванку в.о. ректора Олександру Турунцеву. Віднині вона в Музеї Грінченка, який був створений в університеті.
Директорка Юлія Голубнича зазначила, що від Грінченка залишилося не так багато оригінальних артефактів. За радянських часів видатного українського лексикографа, автора унікального словника української мови надовго витіснили з культурного простору.

Проєкт «Не_остання вишиванка Грінченка» багатокомпонентний. В університеті працює модерна навчальна телестудія. Саме тут зняли цілу серію відеоблогів про Бориса Грінченка і власне однойменний фільм.
А днями ідея знайшла неочікуваний поворот. Майстриня вишивальниця Юлія Мельник розробила принт для машинної вишивки шеврона. Але для дівчат також залишилося багато роботи.

Студентки вирізали шеврони, шили невеличкі кисети, дуже схожі на ті, які колись готували українські дівчата козакам у похід. Тільки тепер на фронт поїде не кисет з тютюном, а аркуш Грінченкові поезії та вишиваний шеврон. Поетичні рядки кожна дівчина обирала сама. Те, що лягає від душі.

«Ну, у відповідь ми дуже попросили їх прислати нам фото чи відео з позицій. Не знаю, чи зможуть вони надіслати нам фідбек. Але маю особисту мрію — отримати від моїх студентів фото кремля, а на ньому написано „Україна. В цьому слові для мене все! Борис Грінченко“ і десь в куточку наш вишиваний шеврон. Я б тоді сказала сакраментальне — руїнами кремля задоволена!» — зазначив у інтерв’ю «Вечірньому Києву» Мар’яна Ангелова.


На думку учасників патріотичних вечорниць, українці не даремно позначають світ вишивкою. Українські символи засвідчують зв’язок з рідною землею, високу естетику, доброту душі.
«Зловісному „рускому міру“ ми протиставляємо наш, світлий вишиваний Український світ! І я вірю, що ми переможемо…» — каже авторка фільму про Бориса Грінченка та його особливу вишиванку.
Фільм «Не_остання вишиванка Грінченка» можна подивитись за посиланням.
Читайте також за темою:
«Не остання вишиванка Грінченка»: інтерв’ю з авторкою документальної стрічки про видатного українця».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»