В Українському Домі покажуть мистецтво Києва на зламі століть

Масштабна виставка представить роботи двох провідних творчих об’єднань кінця 1980-х — початку 1990-х років, «Живописний заповідник» та «Паризька комуна».
Представники цих двох яскравих мистецьких феноменів відкидали радянські догми, висували на перший план індивідуальність і творчу свободу.
Будинок 18А на вулиці Михайлівській (тоді Паризької комуни) став першим київським сквотом, куди в’їхали такі художники, як Олександр Гнилицький, Валерія Трубіна, Олег Голосій, Олександр Клименко, Дмитро Кавсан, Леонід Вартиванов, Юрій Соломко та інші. У ньому панувала атмосфера вечірок, сексуальної революції та психоделічних експериментів.
Художники «Заповідника» попри появу нових методів у мистецтві, залишалися вірними живописній традиції — звідки й назва групи. До об’єднання увійшли Тіберій Сільваші, Анатолій Криволап, Олександр Животков, Микола Кривенко та Марко Гейко.
У проєкті покажуть близько 300 робіт 50 авторів, більшість з яких ніколи не експонувалися. І сьогодні є вже документами епохи.
Детальніше про виставку «Вечірньому Києву» розповіла співкураторка Світлана Старостенко.

— Що об’єднує мистецькі явища «Живописний заповідник» та «Паризьку комуну»?
— Насамперед час. Це було нове незалежне сучасне мистецтво без цензури. Однак вони багато в чому різняться. Художники «Паризької комуни» були дуже молодими, в основному студентами або випускниками. Вони жили разом у сквоті по вулиці Паризької комуни (нині вулиця Михайлівська, — Ред.). Мали фестивальний, тусовочний образ життя. Для них характерний трансавангард. У своїх творах використовували алюзії, іронію, парафраз класичних робіт.
Учасниками об’єднання «Живописний заповідник» були переважно люди середнього віку, що вели стриманіший образ життя. Кожен мав власний стиль, однак їм подобалося працювати в групі. Художників об’єднували спільні ідеали, прагнення, інтерес щодо безпредметного живопису. Власне, абстракція ще складніша за фігуратив. Автор має передати відчуття за допомогою кольору, фактури. Митці цього об’єднання обмінювалися ідеями, ділилися досвідом.


— Що було притаманне їх мистецтву? Чим вони вирізняються?
— Коли йдеться про українську ідентичність, варто говорити не лише про автентичні народні мотиви. Україна — це не тільки наївне мистецтво Марії Примаченко чи переосмислення українських мотивів і сюжетів, як у Алли Горської. Це сміливий живопис, прогресивні теми та концепції, широкий світогляд сучасних митців. Тоді, під час перебудови, вони були молоді, багато експериментували.
Сьогодні все це художники «першого ряду», найуспішніші та найзатребуваніші, картини яких перебувають в найкращих колекціях. За їхніми роботами 1990-х полюють, більша частина були розкуплені одразу та осіли у колекціонерів. Тому на виставці ми акцентуємо на творах з приватних збірок, яких не бачили багато років або не бачили зовсім, бо вони одразу з майстерні потрапили до колекції.

— Що побачать відвідувачі виставки?
— Експозиція побудована майже за хронологічним принципом. Продемонструємо, як зародилося таке мистецтво з початком перебудови, в 1986-1987 роках, роботи художників з «золотих» складів обох об’єднань, що існували до 1994-1995 років, кола їх впливу, подальше відлуння у творчості.
Робимо ставку на живопис. Роботи художників «Паризької комуни» дуже масштабні. Вони працювали в сквоті, який являв собою царський будинок з високими стелями. Ще буде графіка, це переважно ескізи до великих живописних творів, та відео.

— Розкажіть про цікавинки експозиції.
— Наприклад, будуть двері з будинку, в якому працювала «Паризька комуна». Їх розмалював Дмитро Ковсан, зробив артоб’єкт. Зобразив людей у різних позах злягання, як на давньогрецьких амфорах. Ці двері є документом епохи.


Також покажемо ескізи художниці Валерії Трубіної до її хрестоматійної роботи «Котик поранений іде, вушко песика гризе». Зроблені на саморобному папері з рису. Картина розміром два на три метри зберігалася в Спілці художників і на початку 1990-х зникла. Тож залишилися лише світлини цієї роботи та ескізи.
Виставка-ретроспектива «Протагоністи. Паризька комуна / Живописний заповідник»
Коли: 16 травня — 1 липня, вт — нд з 11:00 до 19:00
Де: Національний центр «Український Дім», вул. Хрещатик, 2
Вартість квитка: повний — 100 грн, пільговий — 50 грн (для школярів та студентів).
Читайте також:
- Гаага — Київ: у столичному музеї презентують унікальний проєкт, присвячений імпресіонізму двох країн. Вперше після початку повномасштабного вторгнення в Музеї Ханенків експонуватиметься старовинне мистецтво.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»