Гаага — Київ: у столичному музеї презентують унікальний проєкт, присвячений імпресіонізму двох країн

У травні Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків спільно з Музейною фундацією Хогстедера (Hoogsteder Museum Foundation) презентує міжнародний проєкт «Гаага-Київ. Живопис кінця ХІХ — початку ХХ століття із колекцій родини Гoґстедерів та Пономарчуків».

На виставці покажуть 31 картину Гаазької школи та 11 робіт 8 українських художників з приватних колекцій. Доповнять виставку фотороботи Піта Ґіспена з видами сучасної Гааги.

Особливу увагу куратори приділили картинам, які відображають зв’язок між двома країнами та спільне прагнення до миру. Спокійні голландські краєвиди великих імен, таких як брати Маріс, Антон Мауве та Віллем Рулофс. Твори Теофіла де Бока та Йозеф Негюйс, де зображене збирання хліба. Торгівля тим самим мальовничим зерном є основою української економіки. Завершується виставка символами Гааги і України: лелекою, як знаком нового життя і надії, і соняшниками, що несуть нам сонце, світло і силу.

«Із початку війни ми підтримуємо Україну. Протягом перших двох місяців організували захід зі збору коштів у Старій ратуші Гааги. У червні в наших власних галереях ми відкрили виставку „Обличчя війни“ з роботами Олександра Чекменьова та Оксани Парафенюк, — зазначив куратор гаазького Музею Бредіуса та співорганізатор виставки Віллем Ян Гoґстедер. — Посольство також звернуло нашу увагу на проєкт першої леді України, пані Зеленської, щодо встановлення українських аудіогідів у музеях. Разом з Музеєм Бредіуса ми почали роботу, в результаті чого вперше у голландському музеї з’явився аудіогід українською мовою. Тож однієї ночі, коли я лежав у своєму ліжку, мені спала на думку ідея принести мистецтво українцям у їхню власну країну. Мабуть, їм було б приємно побачити трохи краси серед потворності війни».

Деталями проєкту з «Вечірнім Києвом» поділилася Олена Живкова, заступниця гендиректора Музею Ханенків з науково-дослідної роботи, кураторка колекції європейського живопису XV-XIX століть.

— Розкажіть, як виникла ідея цієї виставки?

— Ідея проєкту належить Віллему Яну Хогстедеру — голландському колекціонеру, меценату, куратору гаазького Музею Бредіуса. Початок проєкту приурочений до Міжнародного дня музеїв, що є виявом міжнародної солідарності музейників та підкреслює надихаючу силу і важливість мистецтва навіть у часи війни.

— У чому полягає особливість Гаазької школи? Які теми їй притаманні?

— У Гаазі, як і в усьому світі, у другій половині XIX століття митці були вражені надзвичайними роботами французьких імпресіоністів: їхніми новими сюжетами, новою свіжою палітрою, зовсім іншим, ніж в академічному живописі, ставленням до світла. З усіх куточків світу художники потягнулися у Париж, дивилися виставки, спілкувалися у кафе, і по поверненню додому працювали під натхненням від побаченого.

Художники Гаазької школи були переважно пейзажистами. Вони писали околиці міста, лани, вітряки, млини. Окрім пейзажів, змальовували людей, тут-таки на свіжому повітрі на пленері, але не тих, що позують для парадних портретів, а тих, які зайняті повсякденними роботами, або відпочивають на природі. До Гаазької школи належить багато талановитих митців, які на жаль мало відомі українському глядачеві. На виставці представимо близько 30 їхніх робіт.

— Чи є представники цієї школи в колекції Музею Ханенків?

— Один з найзірковіших художників Гаазької школи — Гендрік Віллем Месдаг. Він був мариністом, тобто зображував переважно море. Віллем Хогстедер розповів нам, що саме картин Месдага бракує в його колекції. Але у нас в колекції Музеї Ханенків є його чудова картина «Сутінки на узбережжі». І ми плануємо показати її на один чи два дні під час роботи гаазької виставки у межах нашого проєкту «Крізь потаємні дверцята».

— А які роботи добирали до української частини проєкту? Яких художників представите на виставці?

— Чи не вперше ми покажемо, як вплинув імпресіонізм як течія в мистецтві на українських художників того часу. Українську частину проєкту презентуватимуть митці з різних регіонів України — Іван Труш, який представляє Львівську школу, художники Одеської школи Михайла Беркоса та Миколи Алексоматі, Киріяк Костанді з Херсону, Петро Левченко з Харкова, Микола Пимоненко та Петро Холодний з Києва.

Це зібрання зірок українського живопису кінця XIX-початку XX століття з приватної колекції родини Паламарчуків. Відібрали 11 творів, які за мотивами, а часом і за живописною технікою, наслідують ті самі традиції, що ї художники Гаазької школи: люди на лоні природи, мальовничі лани, дозвілля.

Цю частину експозиції складатимуть твори з колекції українських меценатів — родини Понамарчуків, засновників київського музею «Духовні скарби України». Оскільки наш музей заснований на приватній колекції, яку Богдан Ханенко подарував місту Києву, ідея меценатства і особиста ініціатива в музейній сфері є для нас надзвичайно важливою.

До виставки ми підготуємо двомовний (україно-англійський) каталог, презентація якого відбудеться під час вернісажу.

— Яку мету ставили перед собою, готуючи цей проєкт?

— Найголовніше завдання — надихнути українців продовжувати боротьбу, додати нам трохи весняного настрою, впевненості, надії та оптимізму. Весь живопис імпресіонізму дуже світлий, радісний, щасливий, спонукає зосередитися на переживанні миттєвостей життя: сонця, весни, природи, людей поруч. Не зважаючи ні на що, і знаючи, що переможемо.

Коли: 17 травня — 16 серпня, середа — неділя, з 10:30 до 17:30 (каси до 17:00)
Де: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17
Вартість квитка: 100 грн, 50 грн для студентів, пенсіонерів та школярів

Читайте також:

• Олексію Шовкуненку-140: у столиці демонструють твори корифея українського мистецтва XX сторіччя. За понад 60 років своєї творчої діяльності художник працював у техніках акварелі, графіки та олійного живопису.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»