У Могилянці прокоментували 180-тисячний штраф від ДІАМ: яка позиція вишу

На початку травня стало відомо, що Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) вже вдруге оштрафували столичний виш, де наразі триває реставрація Братських келій 1823 року.

Як повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, інспектори ДІАМ повторно не змогли потрапити на територію Києво-Могилянської академії для проведення позапланової перевірки об’єкта архітектурно-будівельного контролю. У результаті цього на виш були накладені штрафні санкції.

«Вечірній Київ» звернувся до представників НаУКМА з проханням прокоментувати ситуацію, яка склалася між керівництвом вишу та інспекторами ДІАМ, а також з’ясувати, що саме відбувається довкола реставрації Братських келій, які є пам’яткою архітектури національного значення.

«На початку березня до НаУКМА прибули інспектори ДІАМ з направленням на позапланову перевірку законності будівництва за адресою вул. Григорія Сковороди, 2 корпус 10. Строк перевірки з 4 по 15 березня 2024 року. Оскільки, законодавством заборонено продовження строку позапланової перевірки, повноваження інспекторів тривали лише до 15 березня», — відповідають на запит нашої журналістки у пресслужбі вишу.

За представників Могилянки, президент вишу Сергій Квіт відмовився брати участь у цій перевірці, не допустивши інспекторів до її проведення, посилаючись на те, що ні у наказі про призначення перевірки, а ні у направленні на перевірку не визначено НаУКМА суб’єктом щодо якого здійснюється ця перевірка.

«Тому університет не зобов’язаний приймати у ній участь та виконувати будь-які вимоги інспекторів», — пояснюють свою позицію у виші.

Тож 8 березня інспектори ДІАМ склали акт про недопущення посадових осіб на об’єкт будівництва для проведення перевірки, а вже за декілька днів посадовці видали президенту НаУКМА припис з вимогою допустити їх на об’єкт будівництва до 27 березня 2024 року.

«20 березня цього року президент НаУКМА Сергій Квіт звернувся з клопотанням до ДІАМ, де просив роз’яснити яким чином можуть бути виконані вимоги Припису від 13.03.2024 р., враховуючи, що 15.03.2024р., тобто ще до отримання припису, сплив термін повноважень інспекторів ДІАМ на проведення перевірки. Відповіді на наше клопотання від ДІАМ ми не отримали…» — розповідають представники адміністрації вишу.

Вони також зауважують, що ніхто з посадовців ДІАМ до 27 квітня 2024 року не звертався до них з проханням щодо отримання доступу об’єкт будівництва відповідно до припису.

«Тому ми наполягаємо, що ДІАМ не створило ні правових, ні фактичних умов, за яких припис міг бути виконаний. Тож в інспекторів, які вимагали доступ до об’єкта будівництва, після 15 березня не було повноважень для проведення перевірки», — стверджують в Могилянці.

Також у виші розповідають, що 20 березня на офіційній сторінці ДІАМ була розміщена публікація під заголовком «Триває перевірка ходу реставрації Келії столичного Братського монастиря, що знаходяться на території Національного університету «Києво-Могилянська академія». До неї були долучені відео з аеро-дрону, який кружляв над Братськими келіями.

«Келії столичного Братського монастиря, що знаходяться на території Національного університету „Києво-Могилянська академія“, для з’ясування стану справ було оглянуто з повітря. За результатами такого огляду, з’ясовано, що у будівлі вже проведені будівельні роботи — заміна даху, демонтаж віконних рам у будівлі, змінено вхідну групу і двері до неї, змінений загальний фасад будівлі…», — йшлося у повідомленні.

Також у дописі ДІАМу зазначили, що замовник будівництва НаУКМА відмовився надати необхідні документи, а також не допустив інспекторів Державної інспекції містобудування та архітектури до здійснення перевірки на обʼєкті.

«Замовнику надісланий протокол, який містить інформацію, зокрема, щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис, що включає заходи для усунення порушень протягом 10 днів», — зазначається у дописі.

Також представники ДІАМу зауважили, що перевірка виконання припису щодо НаУКМА запланована на початок квітня.

«До цього часу ДІАМ не надала відповіді нашому представникові на його адвокатський запит щодо фактів проведення цього відеофільмування, а також коли, ким, і на якій підставі вона проводилася», — розповідає Анастасія Пилипак.

Ця історія продовжилася вже у середині квітня, коли голова ДІАМ призначив перевірку виконання припису від 13 березня 2024 року.

«За декілька днів, вже 17 квітня, до НаУКМА прибули ті самі інспектори ДІАМ з направленням на перевірку виконання припису. Відповідно до законодавства, під час цієї перевірки підлягало з’ясуванню виключно питання виконані чи не виконані вимоги припису», — стверджує помічниця президента вишу.

За її словами, інспектори добре знали, що вимоги припису просто не могли бути виконані, оскільки ДІАМ не створила для цього необхідних умов і на клопотання університету не надало роз’яснень про порядок виконання припису.

Також у виші вважають, що вихід інспекторів був виключно для того, щоб зафіксувати повторне недопущення їх на об’єкт будівництва.

«Від початку ініціатив з боку ДІАМ, зважаючи на протиправний характер дій, було зрозуміло, що метою тих, хто стоїть за організацією цих перевірок є не з’ясування дійсного стану проведення будівельних робіт, а їх зупинення за будь-яких умов… І якби університет у березні допустив інспекторів ДІАМ до протиправно призначеної перевірки, ймовірно вони вигадали б якісь порушення та видали припис про зупинення будівельних робіт. У такому разі Братським келіям точно загрожувало руйнування», — стверджує Сергій Квіт, президент НаУКМА.

Керівник вишу також стверджує, що дії інспекторів ДІАМ не стали для них несподіванкою, тож вони готові відстоювати свої права всіма законними способами, в тому числі й у судовому порядку.

За словами представників адміністрації вишу, станом на сьогодні представники вишу подали два адміністративних позови до ДІАМ, де серед низки вимог оскаржується постанова про накладення штрафних санкцій.

Довідково.

Будівля Братських келій колишнього Братського монастиря була збудована у 1823 році в стилі класицизму, за проєктом відомого київського архітектора Андрія Меленського. Спершу це була одноповерхова споруда, яку у 1879 році перебудовували за проєктом іншого знаменитого зодчого — Володимира Ніколаєва.

За своїм первісним призначенням будівля створювалася для проживання послушників монастиря.

Братський монастир на Подолі діяв до 1919 році, згодом був закритий більшовицькою владою.

У 1935 році була зруйнована головна його святиня — Богоявленський собор.. В інших монастирських приміщеннях ще з 1920-х розташувався штаб Дніпровської військової флотилії.

За радянських часів будівля колишніх келій використовувалася не за призначенням, зазнавши значних змін у внутрішньому плануванні: були замінені перекриття, закладено цеглою аркаду аркової галереї, ззовні до сходової клітини прибудовано шахту вантажного ліфта, яка була вищою від даху самої будівлі.

Відомо також, що певний час споруда використовувалася як морг при лікарні.

У 1987 році у Києві був створений Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ», до якого разом з іншими історичними будівлями Подолу увійшов комплекс Братського монастиря. У 2001 році всі об’єкти заповідника, зокрема і будівля келій отримали статус пам’яток національного значення.

Нагадаємо, що у 2021 році реставрація корпусу увійшла до списку 109 проєктів, що взяли участь у відборі в рамках програми «Велика Реставрація».

У 2023 році довкола історичної споруди спалахнув гучний скандал. Після початку реставраційних робіт активісти-пам’яткоохоронці звинуватили виконавців у незаконній перебудові пам’ятки, тобто реконструкції, а не реставрації келій.

У НаУКМА спростували ці претензії заявивши, що роботи є реставраційними та погоджені з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Також у виші зазначили, що після завершення реставраційних робіт у будівлі планують облаштувати сучасний освітній простір для ІТ-фахівців.

До теми: «Фундаменти Богоявленського собору на Подолі мають бути відкриті для киян», — Тетяна Осінчук. Минулої осені на території Києво-Могилянської академії проводилися археологічні дослідження залишків фундаменту Богоявленського собору Братського монастиря, що має статус об’єкта культурної спадщини.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»