У центрі Києва створили ресторанно-туристичний кластер «Бессарабка»: особливості проєкту

У середмісті столиці запрацював ресторанно-туристичний кластер «Бессарабка». За ідеєю організаторів, завдяки колаборації бізнесу, громадськості та туристичної спільноти, квартал довкола Бессарабського ринку має стати не лише місцем, де можна смачно попоїсти, але й центром історії, культури та гастрономічних традицій.

«У такі складні воєнні часи, коли сфера туризму переживає найскладніший період в історії незалежної України, саме об’єднання та створення класних спільних ініціатив допомагає підтримувати нашу сферу, — зазначила начальниця Управління туризму та промоцій КМДА Марина Радова. — Під час повномасштабної війни, коли мільйони українців побачили, як живе Європа та світ, ми зовсім по-іншому почали цінувати наші сервіс, заклади та, звісно, смаколики. На початку вторгнення київські ресторатори разом з командами проявили неабияку мужність, надаючи допомогу тим, хто залишився у Києві під час найбільшої небезпеки. Зараз вони своїм професіоналізмом продовжують розвивати гастропотенціал столиці».

Першими учасниками кластера стали ресторани навколо Бессарабського ранку (Mimosa Brooklyn Pizza, паб «Кеди — Київ», ONE LOVE coffee, Galushka Kyiv), а також Всеукраїнська асоціація гастрономічного туризму, «Дорога вина та смаку Української Бессарабії», «Slow Food Bessarabia», «Всеукраїнська асоціація гідів». Також до кластера приєдналися КП «Бессарабський ринок» та Управління туризму та промоцій КМДА, КНП «Київський центр розвитку туризму».

Метою об’єднання є створення унікального простору, який стане візитівкою Києва.

Про концепцію кластера «Бессарабка»та подальші плани «Вечірньому Києву» розповіла ініціаторка проєкту, голова правління громадської спілки «Всеукраїнська асоціація гідів» Яніна Гаврилова.

— Розкажіть, чому вирішили започаткувати такий кластер саме зараз, зробити акцент на гастрономічному туризму?

— Декілька років тому ми створили Асоціацію гастрономічного туризму. Але вона стала на паузі, спочатку на час пандемії, потім, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. І взагалі в цьому напрямку не планували щось робити. Однак у 2022 році стали займатися з партнерами благодійними кулінарними подіями. Їжа — це не тільки базова потреба, це безпека. Зрозуміли, що все ж таки повинні зберегти гастрономічну культуру України. До того ж наша спеціалізація — не лише гастрономія, а й робота з людьми, туристами.

Нам цікаво проводити колаборації з ресторанами, події незвичних форматів. Наприклад, майстеркласи для дітей, фудпейрінг, презентації традиційних та сучасних напоїв та страв. Бізнес теж зацікавлений в такій співпраці. Адже залучати нових клієнтів можна через різні події: зустрічі з шеф-кухарем, презентації книг тощо.

— Сама територія кластеру — це лише простір довкола Бессарабського ринку? Скільки наразі учасників приєдналися до проєкту?

— Ми називаємо це «Бессарабський квартал». Якщо хтось буде трошки далі, але матиме такі ж цінності, зможе долучатися до наших культурних подій. Головні цінності — високий рівень сервісу, якість, автентичність, сучасність, інноваційність.

Зараз у нас 11 підписантів, це найпотужніші заклади на цій локації. Також приєднається Gastrofamily. І потім ще маленькі проєкти, які розташовані на Бессарабському ринку.

— А що, власне, планується робити спільно з Бессарабським ринком?

— Він є учасником кластера, і ми плануємо певні колаборації. Зокрема, хотіли б відродити фермерські ринки. Наприклад, запрошувати фермерів представити свою продукцію на вихідних. Влаштувати екологічний фестиваль, події з історичним, культурним, просвітницьким аспектом.

У перспективі ми б хотіли, щоб Бессарабський ринок вступив в Міжнародну асоціацію історичних ринків, яка нещодавно створена. Вона матиме голос в ЮНЕСКО, а її члени будуть під захистом. Наша асоціація є учасником міжнародних профільних організацій. Це дуже корисно, наприклад для обміну досвідом. Зокрема, членство в цій асоціації дасть змогу шукати фінансування для реставрації будівлі ринку через міжнародні проєкти, гранти.

— Чи проводитиметься гастрономічний тур ринком?

— У нас є екскурсії Хрещатиком та Бессарабським кварталом. І був навіть тур саме Бессарабським ринком. Хочемо, щоб він відродився гастрономічно. І плануємо презентувати таку екскурсію у травні, на День відкритих дверей.

— У створенні кластера чи орієнтувалися ви на якісь закордонні приклади, чи існують подібні кейси в інших країнах?

— Ні, хоча є деякий досвід і розуміння, що потрібно таке об’єднання. Мені особисто дуже подобаються історичні ринки. І коли ми були на стажуванні в Ризі, побували на місцевому центральному історичному ринку. Для нас зробили екскурсію з дегустаціями, відвідуванням службових приміщень у підвалах. Було дуже цікаво подивитися. Хотілося, щоб у нас теж щось таке відбувалося.

У Ризі будівля ринку розташована біля центру міста, і там проходять багато екскурсій. Вони вирішили облаштувати інформаційний центр при ринку та робити організовані екскурсії. Поруч створили артпростори, де відбуваються концерти та інші культурні події. Такі колаборації зараз дуже популярні. Тож на основі цього та інших досвідів накопичилося багато інформації, і зрештою ми придумали такий кластер.

Звісно, що у нас трохи інша специфіка. Акцентуємо на історичність, на автентичність. У наших умовах ми не можемо проводити масштабні події, але прагнемо показати красу нашої кулінарії, відродити родинні бранчі. Запрошувати людей зустрічатися у закладах кластеру з друзями чи родиною на вихідних, наповнювати ці зустрічі сенсом.

— Щодо гастрономії чи є певний фокус, наприклад національна кухня?

— Йдеться насамперед про взаємовплив різних культур. У нас немає умови, щоб ресторан був суто української кухні, долучаються й інші проєкти. Важливо, щоб це було цікаво самим рестораторам. Різні проєкти підсилюватимуть їхній бізнес. У нас ресторани багато працюють над дизайном, вкладаються в естетику, а не тільки в кухню чи сервіс.

Плануємо захід про Дунайку (сельдь — Ред.). Щоб у відвідувачів була можливість не просто приготувати її та з’їсти, а й дізнатися про цю рибу, як її виловлюють та готують. Наші партнери з Бессарабії хочуть зробити такий захід, поєднати цікаву інформацію з можливістю спробувати страви на смак.

— Кластер є взаємодією представників туристичної та ресторанної сфер. Як місто може вас підтримати в цій ініціативі?

— У нас підписаний Меморандум про співпрацю. Підтримка міста необхідна нам насамперед для промоції. А також допомагає правильно оформити документи.

— До Дня Києва ви плануєте День відкритих дверей, який презентує кластер киянам та гостям столиці? Що буде в програмі?

— Точно буде фермерський ринок. Хочемо зробити цікаві події, як на локаціях наших учасників, так і на вулиці. Будемо запрошувати інші проєкти, які як гості також підготують власні активності. Випустимо навіть фестивальну газету.

За роботою кластера та новинами можна слідкувати на фб-сторінці.

Нагадаємо, у столиці обговорили безбар’єрність та доступність у туризмі. На Координаційній раді з питань туризму та іміджевої політики у Києві зібрались представники міської влади, бізнесу та експерти. Основним питанням до обговорення стала доступність туристичних послуг для всіх.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»