На Майдані попрощались з Сергієм «Нордом» Коновалом та Тарасом «Химерою» Петришиним

Труни із загиблими Захисниками несли повз людей, що стояли навколішках. Фото: О.Скотнікова
Труни із загиблими Захисниками несли повз людей, що стояли навколішках. Фото: О.Скотнікова

Добровольці із 67 ОМБр ДУК Сергій Коновал та Тарас Петришин з позивними «Норд» та «Химера» були друзями, кумами і разом воювали за Україну, вони загинули у один день.

Друг «Норд» і друг «Химера» захищали Україну з 2014 року. Сергій «Норд» Коновал, був командиром 2 стрілецької роти «Сталева сотня», а молодший лейтенант Тарас «Химера» Петришин — був заступником командира.

Обидва військові брали участь у Революції Гідності. Вони загинули під час виконання бойового завдання біля міста Часів Яр на Донеччині.

Сьогодні з ними прощались на Майдані Незалежності у Києві, а завтра, 10 квітня, проводять в останню путь у рідному місті Тернопіль.

Капелани відспівують загиблих Сергія «Норда» Коновала та Тараса «Химеру» Петришина на Майдані Незалежності.
Національний Прапор України та прапори ДУК «Правий сектор» майоріли під час прощання із загиблими військовими.

Воїн — це той, хто живе цінностями, ідеалами, він не просто ними живе, а свідчить про них і показує.

«Він не зрадить того, кому він обіцяв вірність, він не кине слова надарма. Воїн — це побратим. Тому, що тільки разом ми продовжуємо рухатись вперед, розділяючи горе і втрату, разом дихаючи одним духом і живучи одним серцем і навіть перед лицем смерті залишаємось побратимами. Ми з вами прощаємось у центрі нашої країни двома воїнами, командирами, молодими хлопцями, які навчились любити і віддали своє життя. Вони були віруючими людьми і ми знаємо їх давно. І для кожного з них слова Христові про те, що хто любить мене, той і після смерті матиме життя, мали значення», — таким зверненням капелан закликав до спільної молитви за загиблих воїнів.

Смерть — це не кінець, адже після Христа був порожній гріб та воскресіння.

«Молимось за наших воїнів, нехай Господь веде їх до Воскресіння», — звернувся до присутніх на Майдані капелан.

Побратими і близькі прощаються із «Нордом» та «Химерою».

Біля труни Сергія «Норда» Коновала стояли близькі та рідні. Одна з жінок, подруга його мами, пані Ірина, розповіла «Вечірньому Києву», що знала захисника з дитинства.

«Всі найкращі слова можу сказати про нього. Це була одна радість для нас всіх», — зі сльозами поділилась жінка спогадами.

31-річний Сергій Коновал одружився три місяці тому з волонтеркою Ольгою, познайомилась пара на фронті.

А його друг та заступник 35-річний Тарас Петришин мав маленьку доньку, її хрещеним батьком був друг «Норд». Вдовою залишилась дружина військового Тетяна.

Державні прапори, які вкривали труни загиблих Захисників, військові передали їх рідним.

Олена Чекрижова, яка народилась у Бахмуті на Донеччині, розповіла «Вечірньому Києву», що їй дуже боляче дізнаватись про загибель найкращих чоловіків і жінок, які звільняють її малу батьківщину.

Вона викладала військовим англійську у підрозділі на запрошення Сергія «Норда». Вона каже, що Сергій ходив на заняття і подавав приклад навчання та розвитку, він вивчав мову та мотивував ходити на заняття бійців.

«Розвиток, навчання, тренування, дисципліна. Цей підрозділ дуже організований. Ця «Сталева сотня» — як одна родина. І кожен там дуже поважав свого командира Сергія «Норда». Мені особисто важко розуміти, що всі ці достойні люди гинуть, відвойовуючи землі, включно з моїм рідним Бахмутом та Часовим Яром… “ — розповіла Олена Чекрижова.

Бійці підрозділу «Сталева сотня».

«Сталева сотня» — це локальна тернопільська військова група, яка сформувалась ще до повномасштабного вторгнення.

Вони гартувались до моменту нападу.

«Ми уявляли, що росія, яка напала на нас у 2014-ому році — вони відверто знімуть усі маски і почнуть агресувати без жодних розповідей, що це не вони. Понад 100 чоловік з Тернополя, які в перший же день, 24 лютого, готові, екіпіровані, мотивовані, вирушили на оборону столиці», — розповів про бойовий шлях «Сталевої сотні»

«Ворог полює. Війна достатньо технологічна. Використовуються дрони, РЕБи, техніка, яка вишукує наші позиції. знаходять сигнали, бліндажі — і знищують. Так само, як і ми», — розповів «Вечірньому Києву» друг «Беркут».

Як вдалось Сергію «Норду» та Тарасу «Химері» створити підрозділ, який став, як одна сім’я?

«В першу чергу — це мотивація! Людина, яка прийшла добровільно, яка має автоматичне розуміння — це одна зі складових успіху. Нас, добровольців все менше і менше. Проти нас працює інформаційна спецоперація ворога. Всі ці розповіді про ТЦК, ці всі моменти типу: „Нехай син Порошенка воює!“, або „Нехай депутати воюють!“ — це все проти нас веде інформаційно-психологічну війну росія. Але Сергій та Тарас і їх побратими — добровольці і це було складовою нашого успіху на війні», — поділився друг «Беркут».

До слова, Тарас Петришин пішов на фронт попри складний стан здоров’я, він мав діабет і міг залишитись у тилу, але став добровольцем. Людина мужнього духу і самовідданості. Він мріяв написати книжку про цю війну.

Сергій Коновалов був грамотним командиром, який беріг бійців і успішно виконував завдання. Він ініціював чимало проєктів, які були спрямовані на покращення нашої оборони, виховував молодь, знімав фільми про Україну.

«Брати! Вічна вам слава і уклін! Честь! Ми будемо мститися за вас», — звернулись до полеглих воїнів побратими.

Прощання з командиром другом «Нордом» та заступником командира роти другом «Химерою» відбудеться у їхньому рідному місті Тернопіль, чин поховання відбудеться 10 квітня об 11:00 на Микулинецькому кладовищі.

«Вечірній Київ» писав про те, що у Михайлівському Золотоверхому відспівали Володимира «Найта» Основенка, який загинув у бою.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»