Прем’єр-міністр назвав основні пріоритети створення в Україні безбар’єрного середовища
Для 50% нашого суспільства люди з інвалідністю залишаються невидимими.
Україна продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для усіх громадян, бо на першому місці є потреби людини. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Ради безбар’єрності, що відбулося 29 березня за участі Першої леді України Олени Зеленської.
«Інклюзивність, відкритість та високі стандарти якості життя — все це має бути не лише в столиці та великих містах. Але і в найбільш віддалених населених пунктах», — наголосив Денис Шмигаль.
За офіційними даними в Україні три мільйони осіб з інвалідністю. Ще близько 300 тисяч осіб додалося за два роки ворожого вторгнення. Необхідно забезпечити для цих людей різні можливості.
«Не маємо часу на формальні рішення. Нас і так щодня намагаються знищити. Натомість ми повинні навчитися зберігати й цінувати кожного жителя країни. Лише це шлях до спільного самозбереження й виживання», — наголосила у виступі Олена Зеленська.
За словами Прем’єр-міністра, із 500 запланованих до виконання заходів із безбар’єрності у 2023 році виконана лише половина. Інші досі в роботі, і міністерства мають звернути на це увагу.
Прем’єр-міністр також виокремив напрямки, які є пріоритетними.
Перший — це створення максимального простору можливостей для захисників.
«Ідеться про реформу ВЛК і МСЕК, про дебюрократизацію установ, про фізичну безбар’єрність в усіх закладах, куди може прийти захисник чи захисниця. Ми не одну нараду з цього приводу провели на міністерському рівні. Маємо розповсюдити цю практику на територію всієї нашої держави», — підкреслив Денис Шмигаль.
Також частиною безбар’єрності, за словами Глави Уряду, є самореалізація ветерана. Добре оплачувана робота, ефективне застосування своїх знань та умінь, опція створення власного бізнесу. Над цим Уряд також працює спільно з Міністерством економіки.
Другий напрямок — відбудова за принципом «краще, ніж було». Де «краще» обов’язково означає «доступніше». Вся відновлена інфраструктура має відповідати стандартам інклюзивності та безбар’єрності. І місцевій владі це обов’язково треба враховувати під час розробки стратегічних документів та під час реалізації проєктів.
Третій напрямок — цифрова безбар’єрність. Йдеться про доступ до швидкісного інтернету навіть у віддалених громадах. Про можливості скористатися цифровими послугами для тих людей, які мають фізичні особливості.
Окремо Прем’єр-міністр наголосив на локальному вимірі безбар’єрності, який має забезпечити кожна громада, зокрема доступність громадських просторів та укриттів.
Читайте також: У столиці обговорили безбар’єрність та доступність у туризмі.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»