Кияни створили петицію про захист монументальних радянських композицій Музею війни

Активісти закликають зберегти автентичний вигляд музею, як пам’ятки. Фото з архіву «Вечірніього Києва»
Активісти закликають зберегти автентичний вигляд музею, як пам’ятки. Фото з архіву «Вечірніього Києва»

Вони вимагають зберегти автентичний вигляд меморіального комплексу Національного музею історії України в II світовій війні з усіма монументальними композиціями без демонтажу та переміщень.

Нещодавно стало відомо, що керівництво музею планує демонтувати скульптурні композиції авторства відомого скульптора Василя Бородая та архітектора Віктора Єлізарова на честь загиблих українців у II світовій війні.

Повідомлення про цю ініціативу з’явилося 19 березня на офіційній сторінці Національного музею у Facebook.

Монументальні композиції на теориторії Музею війни. Фото з архіву «Вечірніього Києва»
Фото з архіву «Вечірніього Києва»

На їхню думку, торішня активна дискусія щодо майбуття монумента «Батьківщина-мати» активізувала й допомогла успішно завершити заміну на щиті скульптури радянської символіки на знак Княжої Держави Володимира Великого — Тризуб.

«Це був лише перший етап реновації всього Меморіального комплексу. Нині пріоритетним завданням для музейників є побудова стаціонарної експозиції, яка розповідатиме про століття збройної боротьби українців за свободу й незалежність. Наявний виставковий простір має позбутися радянського наративу, який десятки років пропагував міф „великої вітчизняної війни“. Уже розпочався процес перебудови архітектури виставкових площ. Наочний символ більшовицької пропаганди в монументальному мистецтві горельєф „Курська битва“ буде демонтований і стане частиною музейної фондової колекції…» — йдеться у дописі.

Над створенням композицій працювали відомі українські митці. Фото з архіву «Вечірніього Києва»

Також за словами музейників, наступним кроком до зміни має стати упорядкування простору усього комплексу.

«У планах — максимальна зміна архітектурного ландшафту: демонтаж усіх пам’ятників та елементів радянської пропаганди», — зауважують в музеї війни.

Ця заява спричинила палку дискусію серед захисників радянського модернізму, які виступають за збереження цілісності меморіального комплексу біля Батьківщини матері.

Активісти нагадали, що меморіальний комплекс Національного музею історії України у Другій світовій війні створений в 1980-1982 роках творчим колективом за участю провідних українських скульпторів, архітекторів та інженерів, включаючи Віктора Єлізарова, Ігоря Іванова, Валерія Швецова, Ігоря Мезенцева, Василя Бородая.

В музеї зазначили, що планують демонтувати скульптури, які містять елементи радянської пропаганди. Фото з архіву «Вечірніього Києва»

А сам комплекс є об’єктом культурної спадщини та має охоронний номер №911/1КВ (Наказ Міністерства Культури від 16.12.2016 № 119).

«Ці скульптури оспівують звитяги та жертви українського народу в боротьбі з нацистами, тож демонтаж його окремих елементів призведе не лише до знищення об’єкта культурної спадщини, а й до знецінення жертви 10 мільйонів загиблих українців у II світовій війні», — переконані автори петиції.

За їхніми словами, реалізація плану з демонтажу ансамблю засвідчить, що українці нічого не зробили для перемоги союзних сил у Другій світовій війні, зітре історію боротьби українців у ній. Що є небезпечним для нашої державності.

Минулого року на монументі Матері Батьківщини замінили радянську символіку на Тризуб. Фото: Олексій Самсонов

Активісти також наголошують, що для переосмислення цього простору необхідно залучати експертів та представників громадськості до складання конкурсного завдання.

Тож вони закликають підтримати петицію, щоб захистити цей об’єкт культурної спадщини.

«Це — дуже чутлива і важлива тема і в тиху, такі речі робити не можна!», — наголошують вони.

Детальну інформацію щодо петиції та її підтримки можна знайти за посиланням.

Нагадаємо, що у 2023 році Музей війни у Києві отримав чотири міжнародні нагороди, серед яких «музейний оскар» — відзнака журі премії «Museum and Heritage Awards» за виставку «Україна — розп’яття» та професійну стійкість в умовах війни.

До теми: Як будували Батьківщину-мати в Києві: архівна стаття.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»