Департамент КМДА заборонив незаконні будівельні роботи на фундаменті старовинного палацу

Нещодавно значний суспільний резонанс викликала ситуація, що склалася довкола залишків старовинної будівлі XVIII століття неподалік Арсенальної площі.
Нещодавно Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав припис, щодо повного припинення будівельних робіт на вулиці Мазепи, 3-в, де виявили фундамент старовинного палацу XVIII століття.
Нагадаємо, що декілька тижнів тому, залишки старовинної будівлі раптово виявили будівельники. Це відбулося під час проведення демонтажних робіт, коли зруйнована частина споруди ХІХ століття «оголила» фундаменти більш ранніх часів.

Історики та археологи припускають, це може бути київський палац останнього Гетьмана України Кирила Розумовського, що підтверджується відповідними картографічними матеріалами та згадками у джерелах.
Наприклад, києвознавець Федір Ернст у путівнику «Київ» 1930 року детально описує цю пам’ятку:
«Перший за майданом ліворуч ґрунт із садибою та двома довгастими будовами наймав у другій половині XVIII століття у Микольського монастиря останній гетьман та один з найбагатіших магнатів тодішньої України — К. Г. Розумовський. У 1780-ті рр. тут був побудований величезний дерев’яний палац, що садовий фасад його був звернутий до Дніпрової долини…» — йдеться у книзі.
Виявлена знахідка створила справжню сенсацію серед містян, але радість тривала недовго, оскільки будівельні роботи певний час продовжувалися, а сам фундамент історичної споруди опинився під загрозою залиття бетоном.

Це викликало бурхливу реакцію у соцмережах з боку краєзнавців, археологів та пам’яткоохоронних спільнот столиці. Ба більше, окрім загрози втрати цінної знахідки, під загрозою опинилася і сусідній знаменитий «Будинок-Літак» Йосипа Каракіса, який є пам’яткою архітектури та історії місцевого значення.
Як стверджують місцеві мешканці, з початком будівництва у дворі, неподалік будинку, на фасаді почали з’являтися нові вертикальні тріщини в різних її частинах.

Тиждень тому ситуацію довкола цього прокоментував на своїй сторінці у Facebook відомий археолог Тимур Бобровський:
«Забудовник вирішив здійснити кримінальний злочин. Отримавши інформацію, що мурування в його котловані становлять археологічну та історичну цінність, він:
А) не допустив на будівельний майданчик фахівців для обстеження пам’ятки,
Б) здійснює роботи з подальшої руйнації об’єкта,
В) намагається швиденько приховати наслідки своєї діяльності, заливаючи старожитності бетоном», — обурюється науковець.
Тимур Бобровський нагадав, що відповідно до положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов’язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи, що відповідно не було зроблено.
Також археолог наголосив, що земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території» (стаття 36, частини 1, 2 Закону України про охорону культурної спадщини»).

«Вечірній Київ» звернувся до директорки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марини Соловйової з проханням прокоментувати ситуацію, яка наразі склалася на вулиці Мазепи 3-в.
«Після отримання повідомлення, наші інспектори вирушили на місце тих подій, зафіксувавши, що там проводяться будівельні роботи. Ми з’ясували, що цей об’єкт знаходиться в охоронній зоні пам’ятки архітектури та містобудування — Будинку Українського військового округу, який був занесений до реєстру пам’яток ще у 2008 році…» — розповідає Марина Соловйова у своєму коментарі нашому виданню.
Директорка департаменту нагадала, що за нормами чинного законодавства, в охоронній зоні заборонені містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення. А на проведення будівельних робіт потрібен відповідний дозвіл місцевого органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Окрім того, цей будинок знаходиться в історичному ареалі міста Києва, тому походження науково-проєктної документації для здійснення будівельних робіт має обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики.
«Наразі жодного дозволу на проведення робіт в нашому Департаменті немає. Також відсутня будь-яка інформація, щодо погодження з Міністерством культури та інформації науково-проєктної документації, у порядку передбаченому законодавством України. Тож, ці будівельні роботи проводилися в незаконний спосіб, та безпосередній близькості до пам’ятки, що також є порушенням закону. Тож, ми видали припис про повне зупинення цих робіт», — зауважила Марина Соловйова.
До теми: Гостинний двір необхідно рятувати від руйнувань, — Марина Соловйова. На її думку, ця унікальна пам’ятка — це серце Подолу, що має належати столичній громаді та бути частиною публічного простору.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»