У Києві презентували посібник про штучний інтелект, який допоможе не потрапити на гачок російської пропаганди

Рекомендації розробили фахівці Інституту інноваційного врядування за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Ці поради мають допомогти творцям контенту, журналістам і користувачам соцмереж розпізнати дезінформацію та протидіяти російській пропаганді.

Легкість і швидкість створення контенту за допомогою штучного інтелекту в поєднанні з відсутністю критичної оцінки сприяють широкому розповсюдженню брехливих наративів, зокрема про війну в Україні. Керівниця Інституту інноваційного врядування Анна Мисишин під час презентації посібника в Укрінформі, зазначила його важливість у реаліях сьогодення.

«ЗВЕРТАЙТЕ ОСОБЛИВУ УВАГУ НА ВУХА»

«Два роки тому у світі стався великий технологічний бум. Почали з’являтися додатки штучного інтелекту, які як спрощують нам життя для автоматизації якоїсь роботи, так і, відповідно, несуть ризики, особливо в контексті російсько-української війни», — сказала Анна.

За її словами, через брак медіаграмотності та за відсутності повноцінного фактчекінгу інформації, яка створюється за допомогою додатків ШІ, поширюється багато брехні та пропаганди. Сьогодні нові технології дозволяють створювати аудіо- та відеокліпи, які неймовірно важко відрізнити від справжнього контенту. Комп’ютерні алгоритми навчилися оживляти фотографії, клонувати голос і підміняти обличчя на відео.

Одним із способів, які застосовує роспропаганда, є поширення так званих діпфейків. Це створений за допомогою штучного інтелекту відеоролик, на якому обличчя однієї людини замінюється лицем іншої. Ця технологія вже давно використовується для політичних провокацій. Але якщо перші діпфейки були незграбними і підробку було легко відрізнити, то сучасні алгоритми набагато краще відтворюють міміку та рухи.

Наприкінці минулого року російські фейкороби вкинули у мережу чимало підроблених відео, на одному з яких тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наказує військовим покинути зону бойових дій та захоплювати владу.

«У посібнику ми даємо конкретні поради, як відрізнити справжнє відео від фейкового. Наприклад, радимо звертати увагу на розбіжності у тоні голосу та риси обличчя, які можуть бути нечіткі, розмиті, а рух губ не збігатися зі звуком.

Невідповідність у напрямку погляду також може бути ознакою фейку. Звертайте особливу увагу на вуха, оскільки вони іноді можуть виглядати спотвореними чи неприродно розташованими. Крім того, у фейковому відео у жінці сережка може бути лише в одному вусі», — розповіла Мисишин.

Експертка зауважила, що ШІ не навчився ще доладу робити вуха та пальці, тому часто на фото або відео можна побачити шість пальців на руці. Також Анна зазначила, що у фейкових відеороликах на задньому плані можуть бути дивні тіні, або фон, який не підходить до теми. Так на одному з діпфейків Барак Обама робив заяву на фоні декорації вікторіанської доби.

«Технології виявлення фейків не встигають за розвитком нейромереж. Тільки-но ми зауважили, що на підроблених відео людина не кліпає очима, як майже одразу з’явилися фейкові ролики, де вдосконалений ШІ виправив „помилку“. Тому вкрай необхідно критично мислити та аналізувати інформацію. Те, що ми читаємо або бачимо, краще перевірити офіційними джерелами, а не репостити сумнівні публікації», — наголосила Мисишин.

Вона також зазначила, що багато журналістів, блогерів та громадських діячів, прагнучи швидко поширити інформацію, часто вдаються до використання інструментів штучного інтелекту без ретельної перевірки фактів. Така практика призвела до поширення викривлених повідомлень, зокрема щодо війни в Україні. Аже ШІ навчається на даних з відкритих джерел, де багато неправдивої інформації, тож часто спотворює факти та видає результати, які необхідно перевіряти.

«У ТІКТОЦІ ДУЖЕ БАГАТО ЗГЕНЕРОВАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРОФІЛІВ»

Своєю чергою медіаекспертка Валерія Ковтуненко, яка долучилась до теми обговорення у режимі онлайн, зазначила, що протидіяти поширенню дезінформації, створеній за допомогою штучного інтелекту, стає все важче.

«Я дотримуюсь позиції, що немає сенсу постійно спростовувати чисельні фейки. Також нереально контролювати весь інформаційний простір. Необхідно зосередитись на формуванні психологічної стійкості суспільства. Адже дезінформація апелює передусім до емоційно швидких реакцій, а цього якраз і треба уникати. Необхідно доступно пояснювати громадянам, які небезпеки на них чатують і розповідати, які маніпуляції та наративи поширюються», — сказала Ковтун.

Вона також зазначила, що X (колишній Twitter), має найвищий відсоток дезінформаційних постів серед основних соціальних мереж. До речі, нещодавно Європейська Комісія попередила Ілона Маска та його платформу про необхідність дотримання нових законів щодо боротьби з фейковими новинами та російською пропагандою.

За словами Валерії, сьогодні все більше українців користуються TikTok, куди йдуть за розвагами та відпочинком.

«Морально важко для мозку жити у війні та негативному контенті. Тому короткі розважальні відео стають для людей такою собі віддушиною та втечею від реальності. Але саме у цей момент, коли людина розслаблена, вона стає найбільш вразливою. Цим і користується російська пропаганда. У Тіктоці дуже багато згенерованих за допомогою штучного інтелекту профілів.

Вони поширюють дезінформацію, яка повсюди кричить про корупцію, несправедливість і примусову мобілізацію. Таких фейкових відео, створених на основі справжніх новинних програм, звідки вирізається шматок і додається голос ведучої з потрібним дезінформатору текстом, стає все більше. Вони діють на підсвідомість поступово та дуже тонко, що ви навіть не помітите, як через деякий час заговорите тезами російських пропагандистів», — розповіла Валерія.

Вона зазначила, що модератори не поспішають видаляти такі відео, які «вірусяться». Адже будь-яка онлайн-платформа — це бізнес і їхня мета тримати увагу людей якомога довше. Тому великою стратегією всіх урядів демократичних країн є розвиток саме психологічної стійкості суспільства.

«Російська пропаганда навмисно тисне на болючі місця українців. Дослідження щодо стійкості громадян до дезінформації показують, що для багатьох людей ворогом стає рідна держава. А справжній зовнішній ворог — росія відступає на другий план. Частково це є результатом дії російської пропаганди, яка намагається змістити фокус уваги українського суспільства з ненависті до агресора у бік власної держави, яка нібито є уособленням корупції та всіх негараздів» — сказала Валерія.

За її словами, відбувається прихована та спланована інформаційна кампанія російської пропаганди, яку українці ще не навчилися розпізнавати. Тому і потрібно більш пояснювати суспільству, як працюють ці техніки та як впливають на свідомість людини.

Ознайомитися з посібником для виявлення та протидії російській пропаганді у новітніх технологіях можна за посиланням.

Читайте також:

«У росії пропаганда не зупиняється ні на мить, тому смерть путіна війну не завершить, — українська науковиця і блогерка».

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»