Робота, житло та підтримка: у столиці обговорили проблеми переселенців з окупованих територій

Асоціація міст України провела у столиці засідання Секції з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих територій, щоб обговорити нагальні проблеми для їхніх мешканців та внутрішньо переміщених осіб.

«Головне завдання громади — допомагати, підтримувати та вирішувати проблеми людей, — впевнений голова Секції, мер Маріуполя Вадим Бойченко. — Наразі для людей, які приїхали з окупованих територій, важливим вже є не адаптація, а інтеграція у громаду, яка їх прийняла. Це, зокрема, забезпечення житлом, працевлаштування. Перелік актуальних питань вже сформований, хочемо обговорити їх на рівні Верховної Ради та уряду, напрацювати рішення».

Член делегації Великої Британії у Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи Бріоні Рудкін виступила перед присутніми онлайн. Вона запевнила, що Конгрес продовжує активно підтримувати Україну. Бріоні Рудкін розповіла про 46-ту сесію та звернула увагу на теми, які можуть бути цікавими й Україні. Зокрема, це місцева стійкість під час стихійних лих, освіта та охорона здоров’я в надзвичайних ситуаціях тощо.

Бріоні Рудкін зазначила, що Конгрес започаткував програму підтримки місцевих ініціатив, що реалізовуватиметься спочатку в 10 муніципалітетах. Крім того, Рада Європи створює реєстр збитків України, механізм та перший крок для компенсації жертвам агресії.

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА: виплати, житло, послуги

Перша заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак розповіла про те, що можливо зробити для інтеграції ВПО.

За словами Дарини Марчак, спочатку потрібне єдине визначення слова «інтеграція». На її думку, інтеграція може включати такі умови: індивідуальне житло, працевлаштування, школа чи садочок для дітей, а також соціальну згуртованість, коли людина не відчуває себе чужою у соціумі.

Перша заступниця міністра озвучила такі дані щодо переселенців: за кордоном, в країнах-партнерах перебуває 3,9 мільйонів українців (це не враховуючи вивезених в росію та білорусь), а в Україні — 3,5 мільйонів переміщених та повторно переміщених. Тому для нашої країни є великим викликом інтегрувати людей.

Щодо виплат для ВПО, Дарина Марчак нагадала, що це рішення було ухвалене в перші дні війни. Тоді, звісно, ніхто не очікував, що війна триватиме так довго. Розмір виплат запровадили однаковий, незалежно від місця проживання.

«Однак ми розуміємо, що ціни, наприклад у Києві та районному центрі різні, — зазначила Дарина Марчак. — І деякі військові адміністрації скаржилися, що ВПО не вмотивовані шукати роботу. Та, із 1,3 мільйона осіб працездатного віку, які отримували виплати, лише 530 тисяч працевлаштувалися. І це є викликом для громад, адже ці люди не працюють і не сплачують податки. Крім того, ми не маємо стільки ресурсів для покриття соціальних виплат».

За її словами, пріоритетними завданнями у роботі з ВПО сьогодні є забезпечення ефективної підтримки на оренду житла та стимулювання до працевлаштування.

З 1 березня набрали чинності нові правила виплат для ВПО. Зокрема, умовою для отримання допомоги є матеріальний стан сім’ї: розмір доходу на особу не має перевищувати 9 444 грн. Крім того, працездатні особи, які не доглядають за іншими членами родини, мають встати на облік в центрі зайнятості.

«Думаємо продовжити виплати й людям передпенсійного віку, бо вони не затребувані на ринку праці, — зазначила Дарина Марчак. — Основні причини — ейджизм та невідповідність компетенцій, наприклад, люди, які працювали на заводі, переїжджають у сільську місцевість, де їх вміння не потрібні. Загальною соціальною проблемою в Україні є старіння населення, тому нам необхідно придумати, як залучати до ринку праці людей, старших за 55 років, кількість яких збільшується».

Перша заступниця міністра звернула увагу присутніх, що багато громад дублюють державні виплати і пільги для ВПО. Замість того, щоб доповнювати програму підтримки.

Що стосується житла, то наразі напрацьований проєкт постанови про адресну підтримку на оренду житла для ВПО, що має замінити виплати. Розмір допомоги враховувати регіон, де мешкають особи.

Дарина Марчак відзначила, наскільки критично необхідним є розвиток мережі закладів, які надають послуги догляду за особами з інвалідністю, реабілітаційних центрів, центрів денного догляду.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда, яка відвідала засідання, розповіла «Вечірньому Києву» про напрацювання столиці у сфері надання соціальних послуг, які отримують як кияни, так і ВПО.

«У Києві ми запровадили велику кількість соціальних послуг ще до початку повномасштабного вторгнення. Але кількість людей, які потребують фахової допомоги, постійно зростає, — поділилася вона. Міські структури, на жаль, не можуть покрити всі потреби, які є, — а це догляд вдома, паліативний догляд, а також супровід людей з інвалідністю. Маємо вже зараз готувати ще більше студентів, які навчаються на фахівців соціальної сфери. А також розширювати співпрацю з громадським сектором. Зараз активно працюємо над проєктом, який підтримує Спілка Робітничих Самаритян. Ця європейська організація виділяє кошти на створення денного центру перебування людей літнього віку».

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ В ГРОМАДАХ

Київ є другим містом за кількістю внутрішніх переселенців з Бахмута. Їх у столиці проживає 7 332. Про це «Вечірньому Києву» розповіла секретар Бахмутської міської ради Ганна Петриєнко-Полухіна.

«Бахмут пройшов всі етапи. З 2014 ми приймали людей з Луганщини і Донеччини, працювали програми з соціалізації та працевлаштуванню. У 2022 року почали евакуацію. Оскільки була потужна міжнародна підтримка люли не поспішали їхати, бо їх забезпечували всім необхідним, — поділилася вона. — Паралельно ми в різних містах відкривали центри підтримки бахмутчан, наразі їх 11.

У 2023 року основними проблемами було забезпечення продуктами харчування і гігієни. Цьогоріч на першому плані питання інтеграції та психологічної підтримки людей. Адже ми розуміємо, що відновлення після Перемоги триватиме роками. А жити треба зараз».

Ганна Петриєнко-Полухіна поділилася, що з Бахмуту вдалося евакуювати не лише людей, а й медичне та освітнє обладнання.

«Завдяки цьому ми змогли працювати в релокації. Відкрили амбулаторію в Дарницькому районі, плануємо ще одну первинку, бо є лікарі, — зазначила вона.- Центр підтримки бахмутян працює у Києві, в Оболонському районі. І в планах відкриття другого. Маємо власний центр зайнятості, який працює з місцевими громадами, залучаємо максимально людей до працевлаштування. Найболючіше питання — люди похилого віку. Не розуміємо, як їх інтегрувати, за якими програмами. Вони надломлені, маємо витягнути з цього стану. Загалом намагаємося максимально зберегти своїх людей».

Заступник Херсонського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Віталій Бєлобров розповів «Вечірньому Києву» про виклики, які постали перед херсонцями. За його словами, переселенців з міста та області у столиці мешкає близько 12 тисяч.

«Мешкаємо в двох реальностях — маємо вижити та розробляти план, готуватися до відновлення. Для людей має бути робота, заклади освіти для дітей, житло та сервіси. Минулого року з Асоціацією міст нідердандів розробляли план відновлення громади, є базовий набір проєктів», — зазначив Віталій Бєлобров.

За його словами, сьогодні основним викликом для Херсону є забезпечення життєдіяльності міста. Що стосується херсонців в інших громадах, зокрема й у Києві, то окремих центрів підтримки для них немає, вони гуртуються на базі різних асоціацій та організацій.

СОЦІАЛЬНЕ ЖИТЛО ТА РОБОТА З ВЕТЕРАНАМИ

Однією з основних проблем для переміщених осіб залишається житло. Успішним кейсом поділився мер Маріуполя Вадим Бойченко. За його словами, в Україні є багато гуртожитків, приміщення яких не заповнені. Вони можуть стати соціальним житлом для ВПО.

Зокрема, у 2023 році в Дніпрі з’явився перший пілотний гуртожиток для маріупольців за програмою «ЯМаріуполь. Житло». За кошти міжнародних партнерів будуються ще шість гуртожитків, в яких зможуть жити 377 сімей. На думку Вадима Бойченка, такий досвід можна поширити на державному рівні та у місцевих громадах.

На обговорення підіймалося питання й інтеграції ветеранів. Про американський досвід розповіла Наталя Ємченко, голова Наглядової ради «Серце Азовсталі». Вона звернула увагу, що окрім ПТСР ветерани часто мають й непомітні зовні травми мозку, зокрема від контузій. І в Америці левова частка суїцидів у ветеранів припадає саме на тих людей, які мають і ПТСР, і такі травми. В Україні з цією темою ще не працюють, зазначила Наталя Ємченко.

Також вона поділилася, що в США існує термін Posttraumatic Growth (посттравматичний ріст). Йдеться про те, що людина, яка отримала військовий досвід, вже не повернеться до попереднього життя, але може відштовхнутися від цього досвіду, щоб перейти на новий рівень. Але для цього потрібна «земля під ногами» — щоб було на кого спертися, як в родині, так і в громаді.

ОСВІТА ТА МЕДИЦИНА

Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак розповіла про зміни, які стосуються фінансування медичної галузі на окупованих територіях та в зоні бойових дій. У цих випадках передбачені окремі пакети. Тема викликала бурхливе обговорення. Представники громад вважають, що фінансування на попередніх умовах припинили завчасно, а Наталія Гусак запевнила, що всі головні лікарі були поінформовані та мали час для переходу на нові пакети.

Заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташів зачепив тему навчання українських учнів, які перебувають за кордоном. Їх 400 тисяч. Зокрема, з цього навчального року Міністерство запровадило програму, яка охоплює тільки український компонент (українська мова, література, історія та географія) та передбачає навчання від 2 до 6 годин на тиждень. Адже решту предметів школярі опановують в закладах за місцем проживання, відвідування шкіл є обов’язковою вимогою в багатьох європейських країнах. Однак шкіл, які працюють в Україні за цією програмою, небагато. За цією програмою навчається близько 2 тисяч дітей. Також для учнів за кордоном є сімейна, дистанційна форма навчання та екстернат.

Як відзначив Андрій Сташів, головним завданням МОН на сьогодні, є забезпечити доступ якомога більшої кількості учнів до звичного навчання офлайн, яке було до ковіду та повномасштабного вторгнення. Там, де неможливо відновити навчання через безпекові умови, завдання — забезпечити якісне онлайн навчання. За його словами, внутрішньо переміщених учнів в Україні сьогодні нараховується близько 130 тисяч.

Читайте також:

• Асоціація міст України системно вирішує проблеми тимчасово окупованих і деокупованих громад, — Віталій Кличко
• У Києві створюють платформу підтримки ВПО: хто увійшов і як долучитися. У ній беруть участь 25 представників громад Луганської, Херсонської, Сумської, Донецької, Запорізької областей.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»