Була одна велика любов — Україна: на фронті загинув журналіст Дмитро Сінченко
Дмитро «Перун» Сінченко став 73 медійником (дані ІМІ), який склав голову на фронті.
«Дуже складно писати про Діму у минулому часі», — зізналась Олена Сінченко, котра написала у Фейсбуці про загибель журналіста-бійця.
Вона розповіла, що він був світлою, розумною, щирою, принциповою людиною.
«У Дмитра була одна велика любов — Україна. Він мріяв про її світле майбутнє і намагався робити все, щоб прийти до нього, як можна швидше. Він нею жив і за неї ж віддав життя», — розповіла дружина Сінченка.
За її словами, Дмитро «дуже філософськи і особливо ставився до життя і смерті». І тому вона дуже просить, щоб сум за ним був світлим.
Видання «детектор медіа» пише, що Дмитро Сінченко (позивний «Перун») — журналіст із Кропивницького. Автор Тижня, Радіо Свобода. Для Тижня робив матеріали про будні наших захисників на фронті. Останній його репортаж вийшов 24 серпня 2023 року.
З 2012 року Дмитро очолював ГО «Асоціація політичних наук». Політичний аналітик, блогер, публіцист.
З 2014 року — волонтер, допомагав військовим.
А з 24 лютого 2022 року — боєць Української добровольчої армії (УДА).
Народна депутатка («ЄС») Ірина Геращенко написала про те, що останній пост Дмитра Сінченка був 19 серпня.
«Дмитро зник безвісти 23 серпня, після важких боїв на їх напрямку … до останнього родина сподівалася, що, може в полоні. На жаль, підтверджено загибель. Командиром Дмитра був наш Сокіл Сергій Ільницький. Він теж загинув під Курдюмівкою в серпні 23. Виходить, в одному бою з Дімою. Доля звела всіх цих рідних, дорогих нам і прекрасних людей разом, виходить. І отак розплутує страшні і трагічні їх історії».
Олена Сінченко порадила, як найкраще вшанувати пам’ять загиблого військового:
«Не беріть і не давайте хабарів. Боріться за свої права. Живіть по совісті і по Конституції. Говоріть українською, читайте українське, слухайте українське. Декомунізуйте та дерусифікуйте себе і простір навколо себе. Повірте, він радітиме, де б не був».
Олена написала, як можна підтримати пам’ять про Дмитра Сінченка благодійністю:
«1. Можете задонатити невтомній пташці Татьяна Сила, яка з 2015 зігріває, годує і береже наших воїнів (4149 6293 6202 9993)
2. Або зробити благодійний внесок на карту дівчатам з Янгол Життя — Благодійний фонд, які рятують наших діточок від страшних хвороб (4246 0010 6027 8714)
3. Задонатьте своїм знайомим друзям волонтерам або військовим, тим кому довіряєте.
4. На Остапові Університети (майбутнє навчання) — (5169 1551 5699 1950 — всі гроші підуть на депозит і чекатимуть свого часу)».
Вона зазначила, що Дмитро ніколи не був байдужим.
«Вічного йому життя і теплого прийому у Сварожих чертогах. Я дякую тобі за те, що обрав захищати нашу Україну. Дякую, що був. Дякую за сина — це світло, яке світить найяскравіше і найтепліше. І знай, я пам’ятатиму про тебе. У всіх галактиках, у всіх світах», — написала чоловікові Олена.
Про дату та час прощання з Дмитром повідомлять пізніше.
«Вечірній Київ» писав про те, що у столиці попрощались з Володимиром Основенком, снайпером 130 батальйону київської ТРО.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»