Золотом, кольором, світлом: у столиці завершився знаковий проєкт до ювілею Котарбінського

Мистецтвознавиця Анастасія Мацело в день закриття виставки. Фото: Тетяна Асадчева
Мистецтвознавиця Анастасія Мацело в день закриття виставки. Фото: Тетяна Асадчева

Це була перша виставка з початку повномасштабного вторгнення, де були представлені твори з колекції музею Ханенків.

Впродовж цієї зими у київському Музеї Ханенків проходила виставка «Золотом, кольором, світлом», присвячена творчості видатного художника Вільгельма Котарбінського (1848-1921).

Значна частина його життя тісно пов’язана саме з Києвом, куди митець приїхав ще у 1887 році на запрошення Адріана Прахова для оформлення розписів Володимирського собору. Згодом цей успішний проєкт став знаковим для митця, відкривши йому двері до розпису маєтків знаменитих київських родин Терещенків та Ханенків.

Постать Вільгельма Котарбінського є знаковою для нашого міста. Колаж: Наталія Слінкіна

На думку мистецтвознавців, однією з найвідоміших інтер’єрних робіт художника с стало оформлення «Червоної вітальні» у тодішньому маєтку Богдана та Варвари Ханенків, який згодом став експозиційно-музейним простором.

«Поставлене перед митцем-декоратором завдання виявилося незвичайним, адже для зали вже було призначено картину, яка задавала тон усьому ансамблю. Мова йде про масштабне полотно знаменитого віденського майстра Ганса Маккарта (1840-1884) „Амурчики, які бавляться“, які подружжя колекціонері придбало у 1885 році. Тож навколо картини були утворені 12 заглиблені різної форми — кесонів, для яких Вільгельм Котарбінський мав створити свої частини плафона», — розповідає мистецтвознавиця Анастасія Мацело, кураторка виставки.

Плафон Червоної вітальні в Музеї Ханенків. Фоторепродукція: Тетяна Асадчева (з каталогу виставки)

Тож для цієї зали митець створив унікальний плафон, прикрашений квітами та фігурами янголів, доповнені мистецькими панно та алегоричними композиціями.

На думку мистецтвознавиці, оформлення цієї зали нагадує італійські палаццо епохи Відродження.

«Фризи з живописом та плафон, панно на стінах та над дверима, кесонована стеля — усі ці елементи наслідують добу Ренесансу. Порівняно з сусідніми залами, стеля Червоної вітальні є невисокою, і за часів Ханенків не було можливості її підсвітити, тож художник майстерно використав золоте тло композицій, для відбиття світла та створення ефекту осяяного простору», — зауважує Анастасія Мацело.

В межах проєкту відвідувачі музею мали можливість побачити оригінальні твори художника. Фото: Тетяна Асадчева

За словами кураторки, усього Вільгельм Котарбінський створив 26 художніх композицій для «Червоної вітальні»: 22 панно плафона, 10 — фриза, два панно над дверима та два — у простінках. Але останні дві композиції у 1938 році передали до колекції до Київської картинної галереї, де вони зберігаються по сьогоднішній день. Тож у Музеї Ханенків можна побачити лише копії тих зображень, щоб уявити як виглядало оформлення цієї зали за часів господарів.

Особливу увагу відвідувачів музею завжди привертають оригінальні Десюпорти з жіночими голівками, що представляють Алегорію Сну та голову Медузи Горгони, яка відображає Алегорію Смерті.

В межах вистави у музеї проходили різноманітні заходи та лекції. Фото: Тетяна Асадчева

«10 жовтня 2022 року, внаслідок російського обстрілу будівля музею Ханенків була значно пошкоджена, тож оздоблення плафона довелося демонтувати та законсервувати. Також була пошкоджена композиція „Алегорія країн сходу“, яка знаходиться над вікнами музею. Тож тривалий час вона була закрита для відвідувачів, і нещодавно її знову відкрили після проведення реставраційних робіт у музеї», — розповідає кураторка.

Анастасія Мацело зазначила, що попри демонтаж та консервацію творів Вільгельма Котарбінського, відвідувачі музею мали унікальну можливість щочетверга бачити одну з частин оздоблення плафона з «Червоної вітальні».

Також окрасою експозиції стали 84 поштові картки із приватної колекції професора Олександра Васильовича Жуковського (1890–1957) та книги з бібліотеки Музею Ханенків. серед яких і три ілюстровані видання другої половини ХІХ — початку XX століття.

Анастасія Мацело представила спеціальний каталог виставки з детальним описом творів. Фото: Тетяна Асадчева

«Зображення мистецьких творів та архітектурних деталей, наведені у цих книгах, імовірно стали натхненням для Котарбінського під час роботи над художнім оздобленням нашої «Червоної вітальні», — вважає Анастасія Мацело.

Також в день фінісажу виставки «Золотом, кольором, світлом», куратори презентували спеціальний каталог «Твори Вільгельма Котарбінського в Музеї Ханенків», де можна знайти детальний опис та ілюстрації кожної з робіт видатного художника, як з ансамблю «Червоної вітальні», так і станкові картини та малюнки художника.

Нагадаємо, що невдовзі після початку війни 24 лютого 2022 року, співробітники Музею Ханенків зібрали та сховали 25 000 артефактів, включно з іконами, які зараз знаходяться на охороні в Луврі.

До теми: Київські шедеври Вільгельма Котарбінського.Творчість видатного художника, яка гармонійно поєднувала риси академізму, символізму та модерну завжди приваблювала багатьох меценатів та колекціонерів.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»