Кличко підписав нам боксерські рукавички, які подаруємо за найбільший донат для ЗСУ, — керівники ОСН з Печерського району

Існує чимало проблем, навколо яких може і повинна згуртуватися громада. Сьогодні — це допомога військовим і переселенцям. Орган самоорганізації населення (ОСН) — дієвий спосіб об’єднати зусилля активних мешканців мікрорайону, вулиці чи будинку. Він законодавчо наділений багатьма можливостями та має нерозкритий потенціал безпосередньої демократії.

ОСН «Видубичі» у Печерському районі охоплює близько 12 тисяч жителів і входить у десятку найбільших органів самоуправління населення у столиці. Він існує з 2003 року та має у своєму активі чимало розв’язаних проблем.

«Вечірній Київ» розпитав 26-річного керівника ОСН Владислава Іванушкіна та 27-річного секретаря цього комітету мікрорайону Микиту Філінського про випадки, які потребують об’єднання зусиль і з якими складнощами їм доводиться стикатися, відстоюючи право громади самостійно розв’язувати питання місцевого значення.

— Чи вважаєте ви орган самоорганізації населення ефективним інструментом локальної демократії?

— Безперечно, — каже Владислав. — В системі місцевого самоврядування ОСН — це найнижча ланка, що найбільш наближена до людей. В умовах децентралізації, яка нині відбувається в Україні, ці органи самоорганізації населення можуть стати найефективнішою моделлю прямої демократії, коли мешканці певного кварталу або будинку самі вирішуватимуть майбутнє території свого проживання. Сьогодні вплив ОСНів на місцевих посадовців дещо зменшився, але все ще залишається достатньо суттєвим.

— Якщо будинок представляє активний мешканець, який хоче змінити щось найкраще у своєму дворі, а таких людей у нас насправді дуже багато, то ОСН є відправною точкою для того, щоб втілити задум у життя, — додає Микита. — Орган самоорганізації населення — це дієвий інструмент, що об’єднує людей задля розвитку громади.

— Оцініть діяльність ОСН «Видубичі», що вдалося зробити, а що ні, враховуючи ваш термін перебування на керівних посадах?

— Микита працює секретарем ОСН з 2019 року, — розповідає Владислав. — У його активі чотири великі реалізовані проєкти. Я тільки рік працюю головою ОСН, але з 18 років був дотичним до органів самоорганізації населення. Під час роботи на посаді керівника, мені вдалося виграти два конкурси Громадського бюджету.

Зокрема, втілили у життя великий проєкт на 800 тисяч гривень з облаштування дитячого майданчика на території Дитячої клінічної лікарні №7, що на вулиці Підвисоцького. Щоб виграти у конкурсі Громадського бюджету ходили дворами, збирали підписи, залучили представників ОСББ і багато інших зацікавлених людей.

На жаль, не встигли реалізувати другий проєкт — облаштувати лабораторію у Печерській гімназії №75 за концепцією STEM, яка включає інженерію, програмування, робототехніку та 3D моделювання. Конкурс Громадського бюджету виграли, але гімназія так і не встигла отримати гроші через початок повномасштабної війни та брак фінансування. Сподіваємось, що наступного року цю добру справу дофінансують.

Нині намагаємось якомога більше допомагати військовим. Збирали гроші на спальні мішки, на авто тощо. Зараз організовуємо збір коштів на пікап для бійців. Мер Києва Віталій Кличко підписав нам боксерські рукавички, які стануть подарунком для того, хто пожертвує найбільшу суму для підтримки наших воїнів.

При цьому не забуваємо й про допомогу малозабезпеченим мешканцям і переселенцям, які потребують памперси для дітей, продукти тощо. Для цього співпрацюємо з Червоним Хрестом Печерського району.

— А з якими складнощами доводиться стикатися в роботі ОСН?

— Люди знають, що таке ОСББ, ЖБК, але часто не розуміють, що таке ОСН, — каже Владислав. — Та й не хочуть зайвий раз «смикати» владу, докладати зусиль, щоб розв’язати ті або інші питання.

— Найбільша проблема залучити до діяльності ОСН молодь, — додає Микита. — У нас живуть переважно люди старшого віку. Вони відповідальніші та мають більше вільного часу, але з молоддю проєкти рухаються набагато швидше та ефективніше.

— Все ж таки, що на вашу думку заважає повноцінній роботі ОСН як осередків локальної демократії?

— На жаль, з початком повномасштабного вторгнення комунікація РДА з ОСН знизилась, — продовжує Владислав. — Ми розуміємо їхню завантаженість, але завжди готові долучатися до процесів розвитку району та міста.

— А чи потрібно розширювати повноваження ОСН у столиці? Якщо так, то чому та у якій саме сфері варто це робити?

— Представників ОСН необхідно включати у роботу контролюючих органів, — каже Владислав. — Вони повинні мати право перевіряти якість виконаних робіт, асфальтування тощо. Всі ми знаємо, які гроші виділяються, скажімо, на ремонти доріг, тротуарів, які через один-два роки знову потребують лагодження. Також вважаю, що для ОСН має бути створена окрема грантова програма.

— Повноваження ОСН необхідно розширювати, але для цього треба змінювати Закон про органи самоорганізації населення, який парламентарі не оновлювали вже багато років, — долучається до розмови Микита. — Зрозуміло, що через війну такі питання не на часі, але після Перемоги обов’язково наполягатимемо на внесенні змін щодо розширення повноважень ОСН.

Читайте також:

«Без місцевої влади органи самоорганізації населення будуть неефективним, — керівниця ОСН «Чернігівський».

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»