У музеї літератури відкрили виставку присвячену воїну та поету «Далі» Максиму Кривцову. ФОТО
Побачити його фотографії та особисті речі можна до кінця весни.
Ранок. На розі вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської зустрічаються два молодих чоловіки у військовій формі. Вітаються, обіймаються, запрошують один одного на презентацію своїх книг. Це могло б статися з двома воїнами — Іллею Чернілевським та Максимом Кривцовим. Але цього ніколи не буде, бо обидва воїни загинули на війні.
Таку історію на презентації книги «Вірші з бійниці» поета і воїна Максима Кривцова розповіла письменниця та госпітальєрка Олена Герасим’юк. Співпало, що цього ж дня у Мистецькій залі Навчально-наукового інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка презентували збірку воєнної поезії «Я птах між тенет» Іллі Чернілевського.
Олена Герасим’юк зізналася, що їй було б значно легше жити у світі, де така зустріч була б можливою, але все, що нам залишається — пам’ятати про цих воїнів, читати їхні вірші.
Виставка фотографій та особистих речей поета і воїна Максима Кривцова, позивний «Далі» триватиме у Національному музеї літератури України упродовж усієї весни. Батьки та друзі передали для експозиції вишиту сорочку Максима, його «бронік», фотоапарат, особисті речі. Виставка — частина проєкту «Візьми лиш за руку мене і стисни як зброю», який втілюють Фонд імені Максима Кривцова та видавництво «Наш формат».
Поділитися своїми спогадами про Максима прийшли рідні і друзі. Бойові побратими зараз на війні. Максим — учасник Революції Гідності, у листопаді 2014 року Максим добровольцем пішов на фронт у складі 5-го батальйону ДУК «Правий сектор» (2015–2015), а згодом — у Бригаді швидкого реагування Національної гвардії України (2016–2019). Із початком повномасштабного вторгнення росії долучився до Сил спецоперацій ЗСУ і брав участь у боях на різних ділянках фронту.
Це розповідь про Далі — військового, але багато хто знав його, як щирого вчителя, що проводив багато часу із дітьми у таборі «Строкаті Єноти».
А ще Кривцов був поетом на чиї вірші за його життя складали пісні. Він цим пишався, а в приватному листуванні із друзями жартував, що стане класиком, але як тільки загине на війні. Максим встиг побачити свою збірку «Вірші з бійниці», і навіть зробити своєрідну презентацію дітям на зимовому таборі «Строкаті Єноти» — знайшов декілька днів зі своєї короткої відпустки.
Далі загинув на передовій 7 січня цього року. Коли про це стало відомо, то українці за день розкупили увесь тираж і видавництво пообіцяло додрукувати новий наклад. При чому, половину суми від виручених коштів призначено для батьків Кривцова, а другу — на розвиток ГО «Реформація» на просвітницькі книжкові проєкти для військових.
«Збірка „Вірші з бійниці“ вийшла 22 грудня 2022 року. Через місяць матимемо ще один наклад і вийдемо на загальний тираж у 20 тисяч книг — це великий показник для книги за такий невеликий проміжок часу. І ці цифри показують, яким важливим є слово. Тож хочу подякувати усім, хто читає — відкрийте її, завдяки QR-кодам ви зможете ще й почути, як Максим читав свої вірші», — розповіла Виконавча директорка видавництва «Наш Формат» Анастасія Нікітіна.
Вона й сама прочитала вірш Максима: «Прочитайте ці вірші, або ні. Можливо, в них немає нічого хорошого. Але спробуйте побути поруч і я дещо покажу. Зіпріться на обвалену стіну. Подихайте сирістю й порохом. Послухайте, як співають птахи на початку весни і працює ворожа техніка на дванадцяту годину. А тоді підійдіть до бійниці — й дивіться…».
Тексти «Далі» також звучали із запису у його власному виконанні — він чимало записав. А батько поета Олександр Олександрович Кривцов заспівав кілька пісень на синові вірші. Мама, Надія Михайлівна Кривцова, подякувала Музею за чудову експозицію у пам’ять про сина, а друзям — за підтримку. Спогадами поділилися подруги Максима Олена Смолярчук, Катерина Приймак, поети Заза Пауалішвілі й Михайло Жаржайло.
Зараз, звичайно, найважливіше — підтримувати військових. Проте, як зазначають у фонді імені Максима Кривцова, українці вже зараз, коли дуже необхідні дрони на фронт також мають працювати стратегічно, бо збереження пам’яті і ідентичності не менш важливе, ніж летальна зброя.
Тож у фонді планують підтримувати військових письменників та ветеранів, популяризувати їхню творчість, створювати майданчики для дискусій та спілкування. До слова, одна із найближчих подій, що організовуватиме фонд імені Далі відбудеться уже незабаром у книгарні Сенс — деталі можна подивитися тут.
«Вечірній Київ» має низку пам’ятних публікацій «Пантеон Героїв», присвячених загиблим захисникам з Києва — читайте про наших Героїв.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»