У столичному музеї Ханенків показують 36 видів Говерли. ФОТО

У музеї представили проєкт Дмитра Купріяна. Фото авторки
У музеї представили проєкт Дмитра Купріяна. Фото авторки

Взірцем для створення світлин із краєвидами та життям довкола Говерли Дмитро Купріян обрав гравюри японського митця Гокусая.

У Музеї Ханенків триває новий виставковий проєкт, який представляє діалог між сучасним українським фотографом та класичним японським митцем.

Фотограф-документаліст і воїн ЗСУ Дмитро Купріян наразі у своїх фотопроєктах досліджує насилля, війну та її наслідки, людську природу та середовище існування. Фотосерія «Тридцять шість видів Говерли» створена раніше та є апеляцією до циклу гравюр японського митця Кацушіки Гокусая (1760–1849) «Тридцять шість видів гори Фуджі» (1829–1833).

Проєкт «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки
Проєкт «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки

На 36 основних і 10 додаткових аркушах серії Гокусай зобразив околиці міста Едо (нині Токіо) та сцени з життя тогочасних японців, що розгортаються на тлі гори Фуджі. Дмитро Купріян дослідив гравюри Гокусая та зробив 36 світлин із зображенням життя і природи доскола Говерли.

Твори обох авторів, виконані з різницею в понад півтора століття, зближує документальний підхід Гокусая та Купріяна у відтворенні пейзажно-побутових сцен. На їх роботах зображені реальні люди, зайняті звичними повсякденними справами, а не романтизовані відлюдники, занурені у філософські роздуми.

Співкураторки виставки Ольга Новікова та Дарія Сухоставець. Фото авторки

«Дмитро Купріян звернувся до нас з ідеєю та пропозицією представити свої роботи, — пригадує співкураторка виставки Ольга Новікова. — У 2008 році йому трапився альбом гравюр Гокусая. Він подумав: якщо японці так яскраво і постійно ілюструють священну для них гору Фуджі, то чи не можна було б подібний проєкт створити із зображенням гори Говерли. Звісно, ми не можемо порівнювати і співставляти значення Фуджі та Говерли, це різні історичний та культурний контексти. Але для Дмитра гора Говерла має особливе значення. Він дійсно намагався репрезентувати не тільки гору і природу Закарпаття, а й людей, які там мешкають, їх звичаї і традиції».

Батьки Дмитра Купріяна. Фото авторки
Проєкт «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки
Проєкт «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки

І Фуджі, і Говерла з містифікованих і міфологізованих вершин у циклах Гокусая та Купріяна перетворились на поетичні художні символи.

Автопортрет Дмитра Купріяна. Фото авторки

«Я багато намріяв, навигадував, я багато думав ще до того як приступив до зйомок що має бути знято, які сюжети, якісь стереотипи, традиційні елементи. Але перший раз потрапивши у ті місця був вимушений передумати та переосмислити все, — писав Дмитро Купріян у 2019-му році. — Довелося знімати реальність, документувати те що було наявно бо інакше це було би не чесно. Не чесно було би видавати свої мрії та вигадки за реальність. Не чесно було би не знімати, наприклад, вівчаря у гумаках (гумових чоботях) та дощовику, а ставити якусь модель у традиційному українському строї та візуально стверджувати що так ходять всі вівчарі.

Тому ця фотосерія буде у великій мірі документальна, зріз часу. Хотілось би цією фотосерією охопити всю Україну але нажаль гору Говерлу (що є зв’язуючим візуальним та смисловим символом) видно лише у Карпатах і тому вона не може слугувати утотожнюючим символом для всієї України як Фудзі для Японії».

Дмитро реалізовував проєкт протягом п’яти років — з 2017 по 2022. За цей час він здійснив 17 відряджень. Постійно апелював до «36 видів Фуджі» японського художника, майстра укійо--е (творів японської кольорової ксилографії) Кацушіки Гокусая.

«Для Дмитра Гокусай став своєрідним Вергілієм. Він постійно звертався до його творів, щоб зрозуміти спосіб мислення автора, як передати той чи інший ландшафт, вимір його серії, — зауважила Ольга Новікова. — Ми також знаємо, що Дмитро зробив 38 зображень, від двох потім вдімовився. Для нього як професійного фотохудожнкиа авторська техніка, в якій він працював, була доволі нова. На світлинах поєднана техніка чорнобілого фотодруку та авторського допрацювання у техніці олійного живопису. його Дмитро опанував самостійно. Звісно, цей проєкт тривав доволі довго, оскільки спочатку фотограф робив пробні зображення. Вже на комп’ютері обробляв кольори, потім застосовував техніку олійного живопису і робив повторний друк».

Проєкт «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки
Проєкт «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки
Проєкт «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки
Чорнові варіанти до проєкту «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки
Проєкт «Тридцять шість видів Говерли» Дмитра Купріяна. Фото авторки

Як розповідав сам автор, ручний друк чорно-білих світлин, колоризованих олійними фарбами, потребують такої ж концентрації та копіткої праці, як і техніка кольорової ксилографії (гравюри на дереві), у якій виконано серію Гокусая. Тож вибір медіа та технології створення циклу робіт Дмитром Купріяном був невипадковий.

Співкураторка Дарія Сухоставець звернула увагу, що виставка побудована таким чином, що на стінах можна побачити фінальні роботи Дмитра Купіяна. А у вітринах розміщені його пробники, якими він йшов до фінальних результатів, його шлях.\

«Тридцять шість видів Говерли» — фотопаломництво Дмитра Купріяна

Коли: до 31 березня, середа — неділя з 10:30 до 17:30 (каса до 17:00)
Де: Музей Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17
Вартість квитків: 100 грн, пільговий 50 грн.

Довідково.

«Тридцять шість видів гори Фуджі» — одна з найвідоміших серій японської кольорової ксилографії (гравюр на дереві), видана упродовж 1829-1833 років. Цикл належить до популярних серед японців гравюр укійо-е (з яп. «візії плинного світу»). На аркушах укійо-е розгортаються сцени з житя японців періоду Едо (1603-1868), а також ілюстрації з фольклору, самурайських хронік, міфології та природи тогочасної Японії.

Робота «Тридцять шість видів гори Фуджі» з циклу під назвою «Район Сундай в Едо».

Автор циклу Кацушіка Гокусай, один зі славетних майстрів укійо-е, на схилі життя розробив низку пейзажів Японії, на кожному з яких присутня священна для японців гора Фуджі. Гокусай перетворив пейзаж на один з провідних жанрів в японській гравюрі. Ідея створення популярних ландшафтів виникла у зв’язку з розвиток внутрішнього туризму в Японії, здебільшого пов’язаного із маршрутами Токайдо та Кісокайдо, що з’єднували дві столиці: Кіото імператора та Едо (нині Токіо) шьогунів.

Золотом, кольором, світлом: у музеї Ханенків завершився знаковий проєкт до ювілею Котарбінського. Це була перша виставка з початку повномасштабного вторгнення, де представили твори з колекції музею Ханенків.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»