Вихованці Київської МАН досліджують можливості та ризики криптовалюти

Криптовалюти, біткоїн, біржі — про них багато хто чув. Хтось вважає, що їх занадто ризикованими та нелегальними, хтось — навпаки, легким способом збагачення. Учні Фінансового ліцею Владислав Федорцов-Крижний та Антон Загорний вирішили розібратися, що ж насправді стоїть за криптовалютами, які їх переваги та недоліки, та зробили цей різновид цифрової валюти об’єктом своїх наукових досліджень у Київській Малій академії наук.

Торік робота Владислава про криптовалюти та цифрові валюти центральних банків посіла перше місце на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук. Крім того, Владислав за підсумками 2022-2023 навчального року став лауреатом стипендії Президента України.

Дослідження Антона Загорного про ухилення від економічних санкцій за допомогою криптовалюти посіла перше місце по Києву та третє місце на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук в секції «Економіка та економічна наука».

Детальніше про свої роботи та відкриття Владислав Федорцов-Крижний та Антон Загорний розповіли в інтерв’ю «Вечірньому Києву».

КРИПТОВАЛЮТИ ТА ЦИФРОВІ ВАЛЮТИ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ

— Чому вас зацікавила ця тематика та коли розпочали займатися в МАН?

Владислав Федорцов-Крижний (В. Ф.-К.): У 9-му класі розпочав наукову діяльність з роботи, присвяченій інвестуванню в акції на основі ефективності діяльності підприємств. Наступного року вирішив займатися чимось новим та інноваційним. Нам вже розповідали трохи про криптовалюту, мене зацікавила ця тема, і моя робота була присвячена криптовалюта і цифровим валютам центральних банків.

Антон Загорний (А. З.): Прагнув досліджувати перспективну сферу, яка розвивається. Першу наукову роботу написав про криптовалюти та їх роль в економіці та житті. Зацікавився, де їх можна використовувати. Виявляється, що завдяки анонімності криптовалют можна ухилятися від економічних санкцій. В нашій країні триває повномасштабна війна, і ця тема є вкрай актуальною. Тому в 10-му класі написав роботу про ухилення від економічних санкцій за допомогою криптовалюти, де дослідив цю тему.

— Розкажіть детальніше про ваші наукові роботи, що ви досліджували?

В. Ф.-К.: Тема мого наукового дослідження «Криптовалюти та цифрові валюти центральних банків (ЦВЦБ): можливості та виклики». Розробив модель впровадження ЦВЦБ та альтернативної моделі гармонійного співфункціонування криптовалют та ЦВЦБ. Розглядав як цифрові валюти, так і криптовалюти. Хоч вони обидві й цифрові, але протилежні.

Цифрова валюта — це цифрова форма фіатних грошей (сучасна форма грошей, що не підкріплена будь-якими товарами чи послугами. Їх ціна формується через ринкові механізми та державну політику, — Ред.), що емітовані центральним банком і є загальнодоступним законним платіжним засобом на території країни. Криптовалюта — різновид цифрової валюти, емісія та облік якої виконується децентралізованою платіжною системою повністю в автоматичному режимі (без внутрішнього або зовнішнього адміністрування, зокрема і державними органами). Криптовалюта не належить жодній державі, це приватні активи. Криптовалюту важко контролювати, а завдяки цифровій централізованій валюті, навпаки, можна контролювати людей, всі їхні транзакції. Це може загрожувати приватності споживачів і стабільності фінансової системи.

Експериментально такі цифрові валюти введені на Багамських островах, в Нігерії, в Китаї. Наприклад, на островах її використовують для комфорту, бо важко перевозити готівку. Але цифрова валюта прив’язана до звичайної. Водночас багато країн розглядають її впровадження, це світовий тренд. І люди повинні розуміти їх можливості та ризики.

Я розробив модель, щоб гармонізувати криптовалюти та цифрові валюти центральних банків. Запропонував впровадити нову фінансову систему, де будуть враховані переваги обох цих фінансових активів, від якої виграють і держава, і люди.

— У чому переваги та ризики цифрової валюти та криптовалюти?

В. Ф.-К.: Спільна перевага в тому, що ці транзакції дуже дешеві. Що значно здешевшує міжнародні перекази. Криптовалюти важко відстежити, вони анонімні, а цифрові валюти пов’язані з централізованою банківською системою. Перевага криптовалют для споживачів в тому, що вони можуть не боятися про свою приватність. І водночас ризик — це надмірна анонімність, адже криптовалюти можуть використовувати для фінансових махінацій.

— Антоне, твоя робота якраз присвячена ризикам криптовалют. Як вони допомагають ухилятися від економічних санкцій?

А. З.: Звісно, дешеві транзакції вигідні для людей, але криптовалюта створює можливості, щоб переводити економіку в тінь, ухилятися від оподаткування. Анонімність криптовалют є перевагою, бо люди можуть надійно сховати кошти та тримати їх на холодному гаманці, де їх неможливо вкрасти. Однак державному сектору дуже важко регулювати та контролювати криптовалюти, тобто вони є лазівкою, щоб ухилятися від санкцій. Це я і досліджував у своїй роботі. На основі проаналізованих даних я розробив власну схему ухилення від економічних санкцій за допомогою криптовалют, показав механізм.

Наприклад, відомо, що у 2018 році Іран ухилився лише за рік від санкцій на суму понад 8 млрд доларів США, використовуючи криптомережу. І це країна, яка виготовляє зброю та потребує для цього коштів.

На початку повномасштабного військового вторгнення в Україну був гучний скандал, коли компанію МоторСіч спіймали на тому, що вона продавала двигуни для гелікоптерів росіянам. Так от, документи, які оприлюднило Радіо Свобода, свідчать про те, що компанія отримувала гроші за двигуни саме у криптовалюті. Їх використовують, щоб забезпечити анонімність транзакцій, щоб менше було ризиків викриття цих дій.

Росія купує мікропроцесори, платить за них у криптовалюті, а отримує їх через країни-посередники. Або відправляє свою нафту та отримує гроші у криптовалюті також.

ЧИ МОЖНА КОНТРОЛЮВАТИ КРИПТУ

— Чи є шляхи вирішення? Як унеможливити такі ухилення та махінації?

А.З.: Їх декілька. Це контроль фінансової системи. Якщо, наприклад, США почне контролювати всі свої оборонні підприємства, всі доходи та витрати. Інший шлях — контроль за офшорними зонами, де здійснюються платежі за підсанкційні товари. Також обіг криптовалют можуть контролювати біржі.

В. Ф.-К.: Можна спробувати відстежувати криптовалюту за номерами гаманців. Звідки та куди здійснюються транзакції. Головне — відстежити момент, коли ці гроші з криптовалюти перейдуть в готівку або іншу валюту. На цьому етапі можна за схемою знайти, хто здійснював ці операції. Але дуже важко.
Тому зараз держави та фінансові організації впроваджують систему KYC (Know Your Customer, у перекладі з англ. «знай свого клієнта» — Ред.) — це фактично ідентифікація кожної особи, яка реєструється на біржі. Учасникам потрібно прикріпляти свої паспорти, і тоді вже буде легше відстежувати обіг криптовалют.

— Чи має хтось або щось вплив на криптовалюти?

А.З.: Біржі завдяки цій системі KYC бачать, наприклад, скільки відсотків у них росіян. До речі, в росії на 900% зріс попит на криптовалюти одразу після початку повномасштабного вторгнення. Так от, біржі можуть вводити обмеження. Наприклад, одна з найбільших бірж Binance, коли наклали санкції на росію, також ввела обмеження — 10 тисяч доларів на одну особу в росії, що можна завести через криптовалюту.

ПЕРСПЕКТИВИ КРИПТОВАЛЮТИ

— Який потенціал має криптовалюта на вашу думку? Чи є сенс вкладати в неї?

А.З.: Ми завжди говоримо, що це все за бажанням. На криптовалюті можна як заробити, так і втратити. Часто помилково вважають, що можна лише заробити. Але це так само як і акції на фондовій біржі. Треба здійснювати фундаментальний і технічний аналіз. Якщо ви розумієте, бажаєте та ваша фінансова ситуація дозволяє погратися та поризикувати, можна інвестувати й в криптовалюту.

В. Ф.-К.: Щодо майбутнього криптовалюти існує два сценарії розвитку. Перший — коли держави дозволяють користуватися криптовалютою і частину золотовалютних резервів Центральний банк буде формувати у біткоїні. Тоді курс криптовалют буде зростати. Багато світових компаній вже використовують технологію блокчейн, на якій побудована криптовалюта. Наприклад, в компанії Мерседес збирають дані від клієнтських авто. Це інноваційно та швидко.
Другий сценарій — коли держави обмежать або заборонять крипторинок. Тоді сектор тіньової економіки, пов’язаною з криптою, може значно зрости. На протидію цьому, країни почнуть тиснути на крипторинок. Можуть навіть заборонити, як зробили в Китаї, де хочуть ввести цифрову валюту з метою контролю за людьми та їхніми фінансовими операціями. Криптовалютний ринок, як альтернативна фінансова система, загрожує монополії держави на емісію грошей та зменшує її можливості у збиранні податків і виконанню своїх функцій.

— Чи може криптовалюта просто зникнути?

В. Ф.-К.: Ну хіба що пропаде інтернет. Блокчейн технологія біткоїна дуже захищена, зламати її неможливо, у жодної людини немає доступу до цих даних. Ймовірність зникнення зводиться до нуля. Більше вірогідність, що країни можуть пригнічувати крипторинок, курси впадуть, а люди втратять довіру і перестануть користуватися. Є такий ризик. Але ми є криптооптимістами та вважаємо, що за певний час, за 5-10 років, біткойн зросте в ціні.

— Чи вдалося вам особисто заробити на криптовалюті?

В. Ф.-К.: Так, вдалося. Ще не продав. Але якщо рахувати, є прибуток. Закупив біткойн за курсом 17-18 тисяч доларів, а наразі він виріс до 47 тисяч доларів (65 тис. дол. — курс біткоїна на 04.03.2024 — Ред.). Тобто фактично у два рази я примножив свій капітал. На цьому дійсно можна заробити, якщо підходити виважено, з розумом.

ЯКІ БУВАЮТЬ КРИПТОВАЛЮТИ

— Мабуть, всі чули про біткоїни. Чи мають криптовалюти різновиди?

А. З.: Є два алгоритми, на яких працюють криптовалюти. Перший — це proof-of-work, в перекладі «доказ роботи», коли криптовалюта видобувається на майнінг-фермі. Тобто майнери (користувачі, які займаються «видобутком» криптовалюти — Ред.) розшифровували код ключа і їм у нагороду, виплатили криптовалюту. А є технологія proof-of-stake, в перекладі «доказ володіння». Ви маєте криптовалюту, вона у вас з часом накопичується як на депозиті під певний відсоток.

Криптовалюту на алгоритмі proof-of-work, яку щойно видобули, майже неможливо відстежити. Однак вона досить дорого обходиться, бо ціни на енергоресурси ростуть, потрібно багато електроенергії. І це не екологічно, потребує багато ресурсів. До такої криптовалюти належить і біткоїн, випуск якого обмежений, лише 21 мільйон монет. Після цього видобути новий біткоїн буде неможливо, майнінг на біткоїну закінчиться повністю. Зараз біткоїнів вже близько 20 мільйонів.

Тобто на відміну від звичайних фіатних грошей, емісію яких здійснюють Центральні банки щороку, обезцінюючи доходи та заощадження громадян, кількість біткоїнів обмежена, тому така альтернативна фінансова система не призводить до негативних наслідків інфляції.

Таким чином криптовалюта поступово стає цифровим золотом. Після того, як завершиться майнінг, біткоїни, які є на цей час в обігу, залишаться. На зменшення кількості біткоїнів в обігу буде також впливати той факт, що з часом люди будуть забувати паролі від своїх гаманців, ймовірно, навіть втрачати їх. І коли біткоїнів буде дуже мало, вони будуть як золото. За дуже великі гроші продаватимуться дуже маленькому колу осіб.

Не всі криптовалюти працюють на таких алгоритмах, як біткоїн. Це найперша криптовалюта, яку випустили 2008 року під час світової фінансово-економічної кризи. Про важливість біткоїна як фінансового активу свідчить той факт, що 50% капіталізації всієї криптовалюти складає капіталізація біткоїна і вона досягла понад 1 млрд доларів.

В. Ф.-К.: Криптовалют багато. Можна сказати, що біткойн трохи застарів (швидкість транзакцій низька і комісія вища ніж у деяких інших криптовалют; але рівень безпеки вищий). Якщо ми візьмемо Ethereum чи валюти XRP, XLM, вони створювалися з певною метою. Наприклад, для платіжної системи. На Ethereum тримаються багато децентралізованих бірж. А біткоїн існує як перша найстаріша та обмежена за емісією криптовалюта, тому люди мають значну довіру до нього. І він фактично нікому не належить. Біткоїн створений 2008 року, під час економічної кризи та значної інфляції, як альтернатива офіційній фінансовій системі. Емісія в 21 млн була закладена, щоб стримати інфляцію і боротися з її негативними наслідками.

В іншій технології, proof-of-stake, система працює як депозит. Ми віддаємо частину грошей, підтримуємо валідність системи та отримуємо винагороду. Є криптовалюти, створені по приколу, наприклад японські DogeCoin. Але в основному криптовалюти покликані привнести щось нове, інноваційне, доповнити традиційну фінансову систему, боротися з її недоліками. І знаючи це, можна заробити певний дохід. Проаналізувати, для чого саме криптовалюта використовується у господарському житті, наскільки ця технологія перспективна в майбутньому — якщо так, то вона буде розвиватися і курс криптовалюти зростатиме.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПЛАНИ

— Розкажіть про свої наукові роботи. Що наразі досліджуєте?

В. Ф.-К.: Цього року взяв макроекономічну тематику «Монетарна політика: проблеми та виклики в умовах воєнного стану в Україні». Але продовжую працювати над проблемою криптовалют, оскільки маю їх у своєму інвестиційному портфелі.

А. З.: Зараз моя тема «Економічна безпека та основні напрями її підвищення в Україні». В практичній частині розглядаю як криптовалюта використовувалася для ухилення від економічних санкцій.

На момент публікації обидва проєкти вже пройшли експертну оцінку на цьогорічному ІІ (міському) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Київської МАН. Вони посіли перше місце в секціях: «Економіка та економічна політика» та «Фінанси, банківська справа та страхування».

— Куди плануєте поступати, які спеціальності та навчальні заклади розглядаєте?

А. З.: Хочу вступати на спеціальність «міжнародні економічні відносини». Планую навчатися в українському університеті, оскільки бачу своє майбутнє в Україні. Цікаві київські навчальні заклади. Зокрема, Київський інститут міжнародних відносин при КНУ імені Шевченка чи Київська школа економіки.

В. Ф.-К.: Буду вступати на спеціальність, що пов’язана з економікою чи фінансами. Хочу продовжувати працювати в цій темі, і тут знадобляться знання, які ми отримали. Буду подавати документи як за кордон, так і в Україні. Своє майбутнє я теж бачу в Україні. Якщо вступлю в закордонний вищий навчальний заклад, хочу повернутися з цими знанням. Привезти цікаві інноваційні ідеї та нові розробки, які допоможуть країні.

ЗАЦІКАВИТИ ТА НАПРАВИТИ

Науковим керівником хлопців є Юрій Васильович Бицюра, який з 2001 року викладає економіку у Фінансовому ліцеї та багато років співпрацює з Київською МАН. Його учні займаються науковими дослідженнями та регулярно отримують визнання на всеукраїнських і міжнародних конкурсах, є переможцями олімпіад.

«У ліцеї ми розробили унікальну систему освіти — зазначив Юрій Бицюра. — В учнів є унікальні можливості вивчати економіку на поглибленому рівні. Є звичайні уроки з економіки, основ фінансової грамотності, підприємницької діяльності та менеджменту. Це фундаментальна підготовка. А на факультативних заняттях здійснюється поглиблена підготовка, де учні готуються до олімпіади з економіки, участі в конкурсі МАН.

Ми зацікавлюємо вихованців грамотами та стипендіями, даємо можливість проявити себе, поглибити знання в окремих темах, які вони самостійно обирають. Я допомагаю написати план, знайти наукову літературу. Спершу наукові МАНівські роботи вони захищають в ліцеї, на районному рівні, і потім найкращі допускаються до участі у міському етапі».

Юрій Бицюра зауважує, що хлопці добре розібралися в темі й у своїх дослідженнях перейшли вже на макрорівень.

«Ці знання допоможуть їм успішно навчатись у закладах вищої освіти та у майбутній професійній діяльності», — впевнений він.

Крім того, Антон і Владислав вже діляться своїми знаннями та результатами досліджень з іншими вихованцями Київської МАН. Так, вони вже провели декілька вебінарів для учнів відділення економіки. На одному з них розповіли про криптовалюти та цифрові валюти, на іншому — про інвестиції в акції та криптовалюти. Враховуючи, що цифровізація все більше входить в наше життя, є світовим трендом, хлопці вважають, що сьогодні необхідно знати про переваги та ризики цифрових валют. І сподіваються, що їх молодші колеги продовжать ці дослідження.

«Звичайні гроші підкріплені товарами, які виготовляються в країні та золото-валютним запасом Центрального банку. Криптовалюта підкріплена довірою людей. Також враховуються витрати на майнінг та електроенергію, що становлять собівартість видобутку та покриваються за рахунок ціни, — пояснює особливість цифрових валют Юрій Бицюра. — У деяких країнах за криптовалюту купують товари. Адже можна анонімно заплатити. Економічна та фінансова свобода завжди приваблює людей у криптовалюті. Тому нею користуються і довіряють, хоча і не всім криптовалютам. Основні криптовалюти, що мають практичне застосування, — біткоїн, Ethereum, XLM. До речі, Україна уклала угоду з американською компанією Стеллар. Хочуть побудувати на базі блокчейна Стеллар електронну гривню. Зараз це апробується на переказах між підприємствами та банками».

Насправді криптовалюта в Україні вже активно використовується. Наразі криптовалютою можна розрахуватися в маркеті Varus, на заправках Wog. А також в деяких автосалонах, інтернет-магазинах техніки тощо. А інколи навіть у маршрутці чи на ринку. Міжнародні платіжні компанії співпрацюють з криптовалютними біржами та випускають карти, підв’язані до рахунку клієнта біржі. Таким чином можна розраховуватись в магазинах цією карткою і з рахунку буде списана певна сума у криптовалюті за поточним курсом. Також можна здійснити оплату, відсканувавши QR-код, через свій біржовий застосунок, встановлений на телефоні.

І це лише деякі можливості практичного використання криптовалюти. Згодом все більше людей її буде використовувати у повсякденному житті. Тому потрібно ще зі школи вивчати економіку і фінансову грамотність. Це дозволить розбудувати нову фінансову систему, засновану на інноваційних цифрових фінансових технологіях.

Читайте також:

• Українська Грета Тунберг: учениця Київської МАН проводить дослідження і мріє зробити наше місто екологічною столицею. Анастасія Костенко досліджує вплив енергетичних напоїв на людський організм і працює над вирішенням проблеми щодо зменшення викидів парникових газів, які впливають на зміну клімату.
• Космічна історія 17-річної Ангеліни Дрьомової: випускниця Київської МАН пройшла шлях від ідеї до стартапу.
• «Чоботи-павуки»: 16-річний вихованець Київської МАН удосконалив винахід, який захищає ноги від вибуху. Пристрій для захисту від вкрай небезпечних «мін-пелюсток» пройшов у фінал конкурсу інноваційних стартап-проєктів «Sikorsky Challenge 2023».
• У свої 17-ть презентував нову технологію утилізації шин: історія юного науковця з Києва. Вихованець Київської МАН Андрій Маврін не полишає думку в майбутньому запустити виробництво з екологічної утилізації гумових шин на Київщині. І перший крок — нову технологію — він уже опрацював та запатентував.
• Ходив на блокпости й налаштовував зв’язок: як випускник Київської МАН перетворив дитяче хобі у справу життя.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»