У свої 17-ть презентував нову технологію утилізації шин: історія юного науковця з Києва
Вже кілька років вихованець Київської МАН Андрій Маврін не полишає думку в майбутньому запустити виробництво з екологічної утилізації гумових шин на Київщині. І перший крок — нову технологію — він уже опрацював та запатентував.
Андрію Мавріну — 17. Він студент першого курсу за спеціальністю «Системний аналіз» в Інституті прикладного системного аналізу КПІ ім. Ігоря Сікорського. За свої юні роки він вже став дев’ятикратним переможцем топових міжнародних науково-технічних конкурсів-виставок, а ще — лауреатом стипендії Президента України та премії київського міського голови. Ці регалії з’явились за роки навчання в Київській Малій академії наук. Але про все по черзі.
У школі хлопець був на «ти» із точними й природничими предметами. Тож після шостого класу перевівся у Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ» м. Києва, де ще більше полюбив математику і фізику, а пізніше зрозумів, що хоче займатися ще й науковою діяльністю.
У ті ж роки Андрій почав відвідувати заняття при Київській МАН, яка давала йому можливість проводити експерименти та зробити перші дорослі кроки в науці. А на другий рік у МАНі Андрій підійшов до свого наукового керівника Олега Козленка та заявив, що хоче зосередитись на екологічній технології з переробки шин.
«Пам’ятаю, що на той час це була нагальна потреба в Києві. Міська влада активно боролась з шинами, які псували благоустрій й якість навколишнього середовища столиці. Утім утилізувати їх не було куди. Відтак, я почав працювати над цим», — згадує журналістці «Вечірнього Києва» Андрій Маврин.
Середній термін експлуатації покришок — чотири сезони, після чого їх необхідно міняти. А старі, в ідеалі, віддавати на утилізацію. Однак, у столиці немає заводів, які б екологічно переробляли шини. Це доволі коштовний та складний процес, який й до того ж на виході не прибутковий.
Разом із викладачем Андрій почав працювати над технологією, яка полягає у деструкції шини на гумову крихту завдяки явищу резонансу.
«Простими словами, ми заморожували шини в рідкому азоті та розкладали (або можна сказати „розбивали“) на крихти під час вібрування на резонансній частоті коливання. Усе. Отримана сировина може використовуватись, до речі, для виготовлення нових шин або покриття тротуарів гумовими плитами», — пояснює студент.
Цю технологію вони представили спочатку на міському етапі Київського МАН, після чого на Всеукраїнському конкурсі-захисті МАН та Всеукраїнському конкурсі «Майбутнє України». А після Андрій Маврін презентував її на сімох міжнародних конкурсах у Польщі, Тунісі, Хорватії, Румунії, Швейцарії тощо. За свої здобутки Андрій став лауреатом стипендії Президента, яка щороку призначається найкращим представникам учнівської молоді України.
Андрій зізнається, що в більшості країн, де він презентував нову технологію з переробки шин, така проблема не є вже нагальною. Оскільки, якщо в середньому в світі переробляється лише близько третини шин, то в Європі, наприклад, понад 80%. Але тема все ж лишається актуальною через коштовність та неекологічність деяких методів.
«Іноземці наголошували мені, що це хороша робота, а тема у всі часи актуальна. Однак найцікавішою наразі вона має бути для України», — каже співрозмовник.
Пізніше Андрій також працював над вдосконаленням системи для очищення поверхні води від нафтових плям, у якій використав стрічку Мебіуса для збору сировини замість двоповерхової стрічки, що дало можливість збільшити ефективність пристрою, який юнак також вже встиг представити на двох Міжнародних заходах у Хорватії й США.
«Тема має бути актуальною водночас для всіх країн, щоб зберегти чистоту водних ресурсів — джерело життя» — каже киянин.
У Київській МАН кажуть, що 17-річний Андрій наразі один з найтитулованіших вихованців. А його науковий керівник зізнається, що коли прийшов працювати у Академію, то не вірив, що діти можуть по-дорослому захоплюватись наукою і показувати високі результати.
«Але з кожним роком роботи дедалі більше переконувався, що це не так, і з великої групи учнів знайдеться певна кількість дітей, які цілеспрямовано та вперто займатимуться науковою. І підтвердження цьому — наші «МАНівці», — каже Олег Козленко, керівник секції технологічних процесів та перспективних технологій Київської МАН, завідувач наукової лабораторії кріогенної техніки Фізико-математичного факультету КПІ імені Ігоря Сікорського, заслужений вчитель України.
Він також зауважив, що окрім наукової практики й права вибору галузі, у Київській МАН підлітків вчать викладачі топових столичних ВНЗ. І як висновок, абітурієнт-виходець з Академії матиме сильну базу для навчання з технологічних спеціальностей.
До слова, нині Київська МАН надає широкі можливості для розвитку дитини. В Академії кожен учень може спробувати свої сили в різних напрямках — від фізики та хімії до історії та поезії. Тут вчать відстоювати свої думки та допомагають реалізувати ідеї в реальні проєкти».
Через повномасштабну війну багато маленьких українців, серед яких чимало обдарованих дітей з високим творчим потенціалом, виїхали за кордон. У Київській МАН наголошують, що завдання всієї держави зробити так, щоб після закінчення війни вони повернулися. Адже з припиненням бойових дій нагальним завданням стане відбудова національної економіки. І саме ця талановита молодь має побудувати таку країну, в якій вони хочуть жити.
Нині в Київській МАН для обдарованої молоді працюють 15 наукових відділень, у яких 75 секцій. Є матеріально-технічна база для досліджень. Для дітей організовують безліч цікавих проєктів і конкурсів. А ще допомагають молоді визначити свій майбутній фах та обрати заклад вищої освіти для вступу. Й все це на безоплатній основі за підтримки громади столиці, яка опікується своїм майбутнім, інвестуючи в розвиток молодого покоління.
А партнерами Київської МАН є 17 найпрестижніших вишів столиці, на базі яких діти проводять дослідження, створюють свої розробки під керівництвом фахових науковців та провідних викладачів університетів і інститутів. Як висловилася одна з випускниць Академії, хто хоче знати більше за Google, ласкаво просимо до Київської МАН.
Раніше журналісти «Вечірнього Києва» вже розповідали про обдарованих молодих науковців. Наприклад, про 16-річного Романа Здоровилова, який розробив «чоботи-павуки», що захищають ноги при розмінуванні.
Також розповідали історію 17-річної Ангеліни Дрьомової, яка марить космосом, та 15-річної Анастасії Костенко, яка досліджує вплив енергетичних напоїв на людський організм.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»