Поденна хроніка боротьби: у Музеї Києва презентували літопис оборони Маріуполя

Першим етапом проєкту є літопис оборони Маріуполя. Верифікована військовими поденна хроніка розповідає про події перших місяців російського вторгнення 2022 року.

Тоді опір гарнізону міста зірвав плани блискавичного захоплення всього півдня України. Маріуполь відтягнув на себе значні сили ворога і дав ЗСУ час міцно закріпитися на інших ділянках фронту, захистити Миколаїв та Одесу.

Одним з головних авторів літопису є журналіст під псевдонімом «Сектор Маріуполь», чиє ім’я не розкривається з міркувань безпеки, оскільки його рідні досі перебувають в окупації.

Під час презентації проєкту журналіст вийшов на зв’язок з організаторами заходу і в прямому ефірі, не показуючи обличчя, розповів, як тривав збір інформації.

Під час презентації проєкту директорка Big City Lab Вікторія Тітова розповіла, що у літописі вперше зафіксували поденну хроніку боротьби за Маріуполь на основі свідчень захисників міста, зокрема Дениса «Редіса» Прокопенка, Дениса Шлеги, Віктора Сікози, Валерія Падителя, Ігоря Чертова.

«Літопис — це початок шляху збереження пам’яті, а не його фінал. Це проєкт з відкритим кодом. Як урбан-бюро ми багато років допомагали Маріуполю розвиватися. Пам’ять є невід’ємною частиною міста. Ми ретельно працювали над літописом, зібрали сотні свідчень військовослужбовців, фото та відеоматеріалів, знімки з супутників та десятки тисяч файлів, верифікували їх з командирами — і нарешті можемо представити поденний літопис оборони Маріуполя», — розповіла Вікторія.

Перед публікацією літопис пройшов експертизу в ГУР та Міноборони, бо деякі факти можна буде оприлюднити лише після перемоги України, повідомили на презентації проєкту.

Членкиня наглядової ради Mariupol Reborn, директорка з комунікацій СКМ Наталя Ємченко розповіла журналістці «Вечірнього Києва», що літопис — це не тільки фіксування подій, а й потужний інструмент адвокації для повернення полонених.

«Це один з інструментів боротьби України за полонених. Понад дві тисячі захисників Маріуполя залишаються в російському полоні. Ми маємо боротися за тих, хто виборов час для нас», — наголосила Наталія.

У заході взяв участь т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Він підкреслив, що перед нами сьогодні стоїть важливе завдання — збереження пам’яті про ці події та виховання не на трагізмі й не на втратах, а на героїзмі, здобутках та подвигах наших героїв.

«Сьогодні ми говоримо про героїзм, про пам’ять і про виховання. Ми говоримо про те, яким має бути справжній українець — не байдужою людиною до свого рідного міста та не байдужою до всієї своєї Батьківщини. Дякую тим, хто долучився до організації цього проєкту, це без сумніву великий державний проєкт. Ті, хто роблять цю справу, є справжніми патріотами, які вболівають за українську перемогу та за наше майбутнє», — наголосив Ростислав Карандєєв.

Також на презентації показали відеоролик, який у хронологічному порядку розповідає про кожен день боротьби за місто Марії від початку великої війни — з 24 лютого 2022 року.

На презентацію проєкту запросили оборонців Маріуполя: Владислава «Вікіпедію» Жайворонка, Іллю «Смурфа» Ілляшенка та Євгена Герасименка. Військові поділилися своїми спогадами про ті пекельні місяці оборони та висловилися з приводу літопису.

Владислав Жайворонок з позивним «Вікіпедія» — оператор безпілотних літальних апаратів, взводний медик, один із захисників Маріуполя та заводу «Азовсталь».

До «Азову» уродженець Херсонщини приєднався 2018 року. Під час оборони «Азовсталі» втратив ногу і дістав поранення ока. Далі був російський полон і тортури. Але чоловік не зламався. Повернувшись на рідну землю він продовжує допомагати українському війську і підтримує військових з інвалідністю.

Ілля Ілляшенко з позивним «Смурф» — військовослужбовець 23-го загону морської охорони Держприкордонслужби, захисник Маріуполя. Ілляшенко з перших днів повномасштабного вторгнення рф захищав Україну у складі свого підрозділу, був на захисті «Азовсталі», майже рік провів у російському полоні.

Ілля переконаний, що для того, аби повернути з полону українських військових, потрібно постійно про них говорити публічно, доєднуватися до акцій та мітингів. А проєкт «М86», на його думку, підвищує шанси на повернення азовців додому.

«Мої спогади також є у літописі. Це дуже важливий проєкт. А ще це пам’ять про тих людей, які загинули: і військових, і цивільних. Я сам маріуполець і хочу, щоб більше людей знали з правдивих джерел, як мужньо мешканці міста Марії тримали оборону протягом 86 днів», — розповів Ілля.

А ще зізнався журналістці «Вечірнього Києва», що і сам наразі пише книгу про Маріуполь.

Військовий хірург Євген Герасименко поділився історіями, як доводилося рятувати життя пораненим. Тільки на його особистому рахунку близько трьохсот хірургічних операцій. Підполковник медичної служби Збройних сил України, заслужений лікар України, добровольцем полетів на Азовсталь, де в бункері «Желєзяка» оперував і надавав медичну допомогу. Лікувати продовжував і перебуваючи у російському полоні.

«Перев’язки робив, давав протизапальні, знеболювальні, антибактеріальні засоби, словом, місцеве лікування, бо умов для спеціалізованої допомоги у в’язниці не було. За чотири місяці, поки я там знаходився, вже загоїлися рани у поранених, то таких, хто потребував хірургічного лікування, вже не було», — пригадує Євген.

РЕФЛЕКСІЯ ПОДІЙ У МАРІУПОЛІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ МИСТЕЦТВА

У межах проєкту «М86» у Музеї історії Києва також відкрилась міжнародна виставка плакатів, натхненних битвою за Маріуполь. Автори зобразили місто місцем надзвичайної сили, адже саме сила і світло веде Україну до перемоги. До проєкту долучилися митці з України, США, Японії, Китаю, Ірану, Туреччини, Мексики, Болгарії, Польщі, Іспанії та Норвегії.

Роботи, відібрані журі, увійдуть до каталогу 12-ї Міжнародної Трієнале «4-й Блок» та колекції Національного музею історії України.

Пізніше виставка буде представлена в основній програмі 12-ої Міжнародної Трієнале «4-й Блок» у Харкові, Граці в Австрії, Нью-Йорку та Лос-Анджелесі в США.

Серед авторів плакатів — дружина «Редіса», Катерина Прокопенко. На плакаті Катерини зображені княгиня Ольга, гелікоптер, який під час оборони привіз підкріплення захисникам, а також завод «Азовсталь».

Літопис відкриватимуть на сайті протягом 86 днів — саме скільки тривала оборона міста (з 24 лютого до 20 травня 2022 року). Поки що прочитати можна лише про перший тиждень оборони Маріуполя, а також залишити власні коментарі.

У майбутньому літопис планують доповнювати та видати книжку українською та англійською мовами. Поки що попередня версія літопису є в одному примірнику. Крім того, ініціатори проєкту розраховують, що факти з літопису можуть стати основою для інших художніх творів.

Це не лише задокументована хроніка подій, але й інструмент адвокації для повернення полонених, кажуть у команді проєкту.

Над проєктом «Маріуполь: 86 днів оборони» працювали Big City Lab, Музей національної історії України та Mariupol Reborn.

Виставку можна переглянути безкоштовно з 22 лютого до 3 березня у Музеї історії міста Києва.

Також читайте у «Вечірньому Києві»: днями у столиці презентували книгу «Бахмут: хроніки незламної фортеці», її авторами стали самі ж мешканці міста.

Сніжана БОЖОК, фото авторки та Руслана Сингаєвського «Вечірній Київ»