У Києві презентували книгу «Бахмут: хроніки незламної фортеці»: авторами стали самі ж мешканці

У Музеї становлення української нації у Києві відбулася презентація збірки життєвих історій бахмутян, над якою працювали самі ж герої.

Книга про історію міста-фортеці і його таємниці, про людей, їхні добрі справи… Та основну увагу читачів вона концентрує на гуманітарній катастрофі, що сталася, і тих викликах, з якими зустрілися мешканці Бахмуту.

Автори крок за кроком відтворювали історію Бахмуту. Письменниця Євгенія Богославська описує своє рідне місто через призму спогадів вчителів, медиків, волонтерів.

«Важко було працювати над книгою, — зізнається Євгенія. — Ти жив у місті, яке було наповнене життям, де люди спішили на роботу, метушилися у своїх справах, де з усіх куточків було чути дитячі голоси й веселий сміх… А потім повертатися до рідного Бахмуту, якого вже нема…»

Зараз жінка мешкає в Кривому Розі. Тут життя у людей продовжується, хоча й ситуація у місті тривожна.

«Кожного дня, з кожним новим прильотом, дуже важливі місця життя, в тому числі й мого життя, знищувалися, а надії на те, що воно колись відбудується, ставало все менше й менше. Найважчим було розуміння того, що війна не закінчиться швидко. Люди, які давали коментарі — це люди різних професій: волонтери, медики, цивільне населення… Вони попрощалися зі своїм життям. Тим життям, яке в них колись було», — говорить пані Євгенія.

На думку авторки, книгу потрібно прочитати всім. Адже, Бахмут — це місто історії, його потрібно знати не лише, як локацію на карті, де добувають сіль. Саме тут ще 100 років тому боролися проти радянської машини СРСР.

Євгенія зізнається, коли у неї з’явилася ідея для написання книги, то сама не очікувала, що це вдасться реалізувати так швидко.

«Це сталося завдяки керівнику проєкту Олексію Кононенку та Міністерству культури та інформаційної політики України, яке профінансувало її друк. А також завдяки видавництву „Саміт-Книга“, яке створило якісний документально-художній продукт».

Олексій Кононенко розповідає, що близько п’яти років прожив у Бахмуті й за цей час встиг полюбити його, тому книга для нього має особливе значення.

«Я не письменник, не журналіст. Я інженер, для якого Бахмут став рідним домом, коли у 2014-ому році росіяни окупували мій рідний Донецьк. Мешкаючи поряд, я мало знав про Бахмут. Знав щось про сіль і про шампанське.

Але місто дуже вразило мене. Його сквери, парки, величезна кількість троянд… Я полюбив брют, про який знав, але не куштував до цього, — посміхається Олексій. — А якщо серйозно — це місто завжди відрізнялося від інших міст Донецької області. Відповідь виявилася простою — це місто історичне, йому 450 років.

Коли люди читатимуть, вони побачать дуже багато цікавих фактів, які є історичними, але вони не перевантажені науковими термінами. Це просто життя людей, які опинилися в умовах гуманітарної катастрофи. Якщо людина має хоч маленьку емпатію до страждань громадян своєї країни, то їй буде цікаво. Ще на початку липня 2022-го року в сусідній під’їзд мого будинку влучила ракета.

Тепер ключі від тієї квартири — мій сумний талісман. Далі ми бачили наше місто в сюжетах: важко було впізнати навіть в якому районі це відбувається. Сьогодні, коли я вперше взяв до рук книгу, я ніби знову приїхав додому. І ці лелеки на ілюстрації, які повертаються, символізуючи життя….»

Засновник Музею становлення української нації Валерій Галан під час презентації книги наголосив, що рішення випускати такі книги саме зараз є дуже правильним.

«Через два-чотири роки вже будуть інші погляди. Погляди політиків, тих людей, які зацікавлені щось змінити… І не буде тієї правдивої історії. Вона буде змінена. А коли про події пишуть люди дотичні до міста, очевидці — це не спаплюжена історія», — зауважив Галан.

Не стримав сліз під час свого виступу заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.

«Міністерство культури та інформаційної політики щороку проводить конкурс — «Книга на зміцнення національної єдності». Я радий, що цей проєкт потрапив на конкурс, бо історію потрібно писати вже зараз. Наша мистецька комісія обрала видавництво книги «Бахмут: хроніки незламної фортеці», бо це на часі. Це важлива праця.

Я особисто був у Бахмуті востаннє у 2020-ому році, коли тільки прийшов у міністерство. Моє перше відрядження було на Донеччину й Луганщину, в тому числі й у Бахмут. Це фантастично красиве місто, де ми спілкувалися зі школярами, студентами. Просто, коли думаєш про те, що з тією школою зараз., — Шевченко не стримує сліз. — Вибачте… У самого доньки, тому про дітей говорити особливо тяжко. Бахмут — це історія. Нам дуже важливо берегти свою пам’ять. Зберігати, як кажуть, по свіжому сліду. Берегти генетичний код нації. Бо тільки так ми зможемо розвиватися далі, ставати сильною, успішною державою».

Самим бахмутянам книга також буде цінна, адже це фізичне втілення спогадів, історії та сьогодення міста-фортеці.

Завдяки Ірині Бенцак бахмутяни зможуть поетапно відстежувати візуальні зміни, які відбувалися у місті. SMM-менеджерка скрупульозно підбирала знімки до кожного періоду змін у Бахмуті. Перші прильоти, руйнування архітектури. Також Ірина шукала найкрасивіші фото річки Бахмутки, Алеї Троянд та затишних вуличок.

«Для мене було важливо відтворити візуально історію руйнування міста Бахмут. З липня 2022-го року ми вели фото- та відеохроніки на платформах Бахмут IN.UA. Збирали кадри нових і нових руйнувань. Фактично ми фіксували знищення Бахмута, яке спричинила росія», — зауважила Ірина.

Альона Щекодіна в евакуації встигає допомагати також іншим переселенцям. У Вільногірську, що на Дніпропетровщині бахмутянка організовувала роботу психологічного хабу. А до написання книги Альона приєдналася, щоб зберегти пам’ять та любов до свого міста.

«Для мене цінно відчувати свою причетність, мені важливо, щоб люди знали наш Бахмут не лише як фортецю — сучасну і минулу, а й те, що це місто зелених вулиць і комфортної інфраструктури. Крім того, відповідальних, цілеспрямованих, чуйних, справжніх українських бахмутян, які будували, творили, кохали й зробили наш Бахмут таким величним і незламним!», — підкреслила Альона.

Бахмут назавжди лишиться містом українського спротиву росії. І як зазначив видавець Іван Степурін — це документально-художнє видання є не просто хронікою героїчних подій, це ціле історичне дослідження.

«Книга відкриє читачам історію міста, ну і звісно хронологію того, що проходило в місті з початком великої війни», — констатував насамкінець Степурін.

Також читайте: Нещодавно у Києві презентували фотозбірку з війни «Бахмутська балада». Фото для книги надали пресофіцери багатьох бригад з різних періодів битви за Бахмут.

Сніжана БОЖОК, фото авторки «Вечірній Київ»