Від Ван Гога до Лесі Українки: у столиці стартує театральний проєкт про видатних діячів України та світу

Проєкт «Людина і час» у Pochayna Event Hall триватиме з лютого по квітень. Почнеться він музично-поетичним перформансом а завершиться — вечором сучасної поезії.

До проєкту увійшли вісім вистав та перформативних заходів. Вони присвячені біографія легендарних постатей української та світової культури: Ван Гога, Астрід Ліндгрен, Олени Теліги, Ліни Костенко, Лесі Українки, Василя Стуса.

«У важкі та кризові для нації періоди, ми маємо змогу переосмислити досвід та боротьбу минулих поколінь. Саме культура здатна показати напрямок, підсвітити наші сильні сторони. Один із таких способів — розказати про видатних постатей, чия доля йде всупереч історії, — зазначає режисерка, заслужена артистка України, Олена Лазовіч. — Людина завжди протистоїть часу, в якому вона живе. Особливо, коли цей час невблаганно тікає від нас. Що ми залишаємо по собі? За що ми боремось та за що боролись ті, хто вже пішов від нас? Кейси людського життя і досвіду, з досягненнями та невдачами, можуть відповісти на внутрішній запит українців співпереживати, надихатися, об’єднуватися і надолужувати силу, підтримку, цілісність».

Однією з цілей проєкту «Людина і час» стало бажання дослідити та переосмислити власні переживання та шлях через долі великих особистостей. На виставах артисти і глядачі досліджуватимуть живий досвід в особистій зустрічі.

КОХАННЯ, ВАН ГОГ, ЛЕСЯ УКРАЇНКА: ЩО ПОДИВИТИСЯ У ЛЮТОМУ

Цього місяця у межах проєкту «Людина і час» відбудеться три події. 14 лютого проєкт відкриється музично-поетичним вечором про кохання «Ti Amo», 23 лютого продовжиться виставою «Ван Гог. Листи до брата Тео», а 28 лютого пройде вистава «Леся Українка. Вершники мрій».

Детальніше про ці постановки «Вечірній Київ» розпитав акторів та режисерів.

«Ті Амо». Музично-поетичний вечір про кохання до Дня закоханих

Режисерка — заслужена артистка України Олена Лазовіч

У складні часи як ніколи усвідомлюєш: любов варта всього, з чим зустрічається людина — варта болю, розлук та смутку. Бо любов все зцілює, все наповнює сенсами. Вона ніколи не перестає бути, ніколи не припиняє жити. Для закоханих не потрібно особливих дат, проте приємно коли є особливий день, щоб зупинитись та відчути: «я люблю, а отже, я — частина більшого, любові світу. Актори театру Майстерні Лєни Лазовіч продемонструють найкращі твори про почуття, що всі ми колись відкрили: українські та світові шедеври поезії, листи до коханих видатних письменників — під акомпанемент фортепіано.

Коли: 14 лютого о 19:00
Де: Pochayna Event Hall, ТЦ Gorodok Gallery, 3 поверх, просп, Степана Бандери, 23
Вартість квитків: 250-400 грн.

Про вечір розповідає актор Андрій Волошин:

— Чи є певна композиція виступу?

⁃ Усі твори обʼєднані однією темою Кохання з абсолютно різними проявами. Ми разом із глядачем будемо відкривати для себе Любов через творчість великих митців, які гостро відчувають, які жадібні до життя і не бояться своїх почуттів. Любов — це найпрекрасніша можливість яка є у нас в житті. Композиція є відображенням бажання поринути в цю тему і вирішити важливі питання.

— Які твори ви підготували на вечір та чому саме їх?

— Мене надихав Скотт Фіцджеральд. Все почалося з Симоненка, зацікавили його листи до дружини. Особливо здатність беззаперечно любити і сміливість розчинятися в цьому почутті. Потім раптово натрапив на листи Фіцджеральда. То зовсім інше кохання, сповнене болю і відчаю, але при цьому не позбавлене чистоти та надії. Тож саме ці історії і лягли в основу моєї роботи над виставою.

— Що для вас кохання?

— Це ніби закони гравітації перестають діяти на тебе. А ще — це вибір помножений на велику удачу.

Про вечір розповідає актор Іван Жилюк:

— Скільки акторів братимуть участь та як побудований вечір?

— Задіяні 10 акторів та одна піаністка. Саме з цим вечором і цією темою ми працюємо дуже витончено. Спільно домовляємось про приблизний хід виступу, але що найважливіше — як і у стосунках між людьми не може бути жорсткої системи, так і ми лишаємо простір для повітря. Кожен актор та акторка, та навіть музикант — в будь який момент вечора може піддатися атмосфері, піднестися на хвилі натхнення і виступити з абсолютно іншим твором, зовсім неочікувано навіть для себе. Ми дуже раді подібним рухам душі, адже вони впливають на кожного з нас і на кожного з глядачів, тому і сама наша маленька вистава оживає. Тож певний план є, але є ще і велика надія на подих кохання. А він обов‘язково буде.

— Розкажіть, які твори ви підготували на вечір та чому саме їх?

— Листи Ремарка до Марлен Дітріх. Коли почав їх читати, відчув колосальну кількість енергії любові та життя. Почув внутрішнім голосом, що саме це потрібно мені, саме ця любов до життя у його листах може стати надією ще для когось. Також будуть дві пісні, одна Елвіса Преслі, бо люблю його, а друга — «Минає день» Миколи Мозгового. Вона про те, як я не просто переживаю свій розрив. І словами цієї пісні я спробую відкрити себе нового. І якщо комусь це допоможе, я буду дуже радий.

— Що для вас кохання?

— Це нескінченне прагнення до кращого. Я закоханий завжди. У свою роботу, у людей довкола, у своє життя. Любов це суть життя. Це Бог.

«Ван Гог. Листи до брата Тео». Імерсивна вистава-виставка із зануренням у картини художника

Режисерка — заслужена артистка України Олена Лазовіч

Про Ван Гога можна почути сотні теорій та міфів, а про хворобу, самотність та дивний погляд генія написано безліч статей та книг. До вистави взяли лише власні листи художника до найріднішої людини — брата Тео. Коли ти відчуваєш свій шлях, де знайти сили не зрадити свою долю? Як продовжувати робити те, що тобі цікаво, навіть коли в тебе ніхто не вірить? Вистава, яка надихає та дарує сили, наповнює світлом та красою справжнього мистецтва.

Коли: 23 лютого о 18:30
Де: Pochayna Event Hall, ТЦ Gorodok Gallery, 3 поверх, просп, Степана Бандери, 23
Вартість квитків: 250-500 грн.

Про виставу розповідає актор Денис Капустін:

— Розкажіть, як змінилося ваше уявлення про Ван Гога під час роботи над постановкою?

— Раніше взагалі не цікавився і не знав цього художника, як і живопис в цілому. Чув про психічне захворювання, про бідність і щось про переворот в мистецтві. Робота над виставою відкрила мені живе напряжіння художника, який дивиться за чимось, що ми вважаємо статичним, як дерева, земля, і вбачає в цьому рух, життяю Бачить, як світ проявляється крізь листочок.

— Яким ви бачите його сьогодні?

— Для мене це приклад безкомпромісної віри в себе, наполегливість і працелюбність, щире прагнення живого в мистецтві і постійний пошук.

— В основі вистави листи Ван Гога до брата Тео. Якими були їх стосунки, як вони змінювалися?

— Стосунки Тео і Вінсента — якась неймовірна історія підтримки. Звісно, не було б Тео, який все життя Вінсента вірив у нього, висилав гроші і зберігав його картини, ескізи, ніхто б, скоріше за все, не дізнався про Ван Гога як митця. Але не тільки: Вінсент не раз писав про їх віддаленність одне від одного, закликав Тео кинути роботу, своє життя і разом з ним малювати, хоч би й зовсім без грошей; дратувався на брата час від часу. Ці «неідеальні» стосунки для мене майже біблейські за своїм наповненням і важливістю.

— Який з епізодів вистави особисто для вас знаковий?

— Я дуже люблю початок цієї вистави. Поєднання попсового радіо, діалогу з лікарем і апокаліптичних серафімів переходить в сцену-задум картини «Сіяч»: м‘який, сконцентрований Вінсент Ван Гог, без рефлексії, абсолютно творець. Цей задум художника викликає в мене мурашки по шкірі.

«Леся Українка. Вершники мрій»

Режисерка — Аліка Федотова

Ця вистава — спроба звернутись до живої та маловідомої Лесі Українки, зняти її з монумента величі та образу хворої поетеси. Аби краще зрозуміти поетесу ми подивимось на її життя крізь призму дитинства — щасливого, світлого, безхмарного періоду, який у важкі роки хвороби живить та підтримує.

Постановка розвінчує багато міфів про монументальну хвору жінку, що уособлює собою жертовність та страждання та допомагає глядачам по-новому поглянути на власні авторитети.

Коли: 28 лютого о 19:00
Де: Pochayna Event Hall, ТЦ Gorodok Gallery, 3 поверх, просп, Степана Бандери, 23
Вартість квитків: 300-400 грн.

Про виставу розповідає авторка та постановниця вистави, акторка Аліка Федотова:

— Що ви досліджували та читали, готуючись до постановки?

— Читали в першу чергу листи і твори Лесі Українки. Все що могло зацікавити, надихнути. Потім шукали спогади сімʼї та сучасників. Вчили безліч віршів, щоб поглибити своє розуміння Лесі Українки, її життя, тем, які її хвилювали.

— Які несподівані відкриття зробили про Лесю Українку?

— Кожна з акторок зустрічалася зі своїм важливим питанням. Досліджували різні теми: хвороби та як вона впливала на її творчість, кохання, жертовності. Знайшли рідкісні згадки про те, як до Лесі Українки ставилась її мати, Олена Пчілка, дуже цікавою нам здалася їхня лінія співвідношень. Взагалі кожен актор та акторка брали в виставу тільки те, що їм палко подобалось, тому уся вистава — це відкриття кожного з учасників.

— В який період відбувається дія вистави?

— Охоплює майже все життя Лесі Українки, від дитинства до смерті.

— Звідки назва Вершники мрій?

— Це цитата з її вірша «Давня казка»

— Що вам було важливо у виставі розповісти про Лесю Українку?

— Я б воліла, щоб глядачі побачили Лесю Українку різною, живою, сучасною. Щоб побачили, як молодь переживає та досліджує теми, які хвилювали Лесю.

Наступного місяця плануються вистави про Василя Стуса, Олену Телігу та Астрід Ліндґрен.

Читайте також:

• Маруся Чурай та Василь Стус: у столиці показують актуальні вистави. Про творчий метод роботи в Майстерні, а також постановки «Вечірньому Києву» розповіла акторка Крістіна Урсуляк.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»