У ботсаду Гришка зацвіла рослина з «лебединою шиєю»

В оранжереях ботсаду триває весна. Буяють камелії, починають розпускатися азалії, а у оранжереї сукулентів розпустилася агава відтягнута, батьківщина якої — Мексика. Популярна назва цієї рослини «агава-лисячий хвіст» або «лебедина шия».

Розквітла рослина яку посадили у 2006 році. Особливість цього виду у тому, що з того часу, коли насіння проростає до утворення суцвіття може минути й 30 років. Але на відміну від інших агав, які квітнуть раз у житті, а потім гинуть, то «відтягнута» відтягує цей процес, і дає бічні розетки. У вирощуванні вони невибагливі, але от дочекатися квітування у штучних умовах — це неабияка удача.

«Квітконос у агави вигнутий, може сягати двох метрів і нагадує лебедину шию, а от коли відцвітає, то на кінці утворюється китичка, наче на хвості у лева. Декоративний вигляд зберігає з початку і до кінця квітування», — розповіла інженер відділу тропічних та субтропічних рослин Ірина Марчук.

До слова, більшість агав мають досить гострі краї листя, об які можна порізатися, а у цього виду такого нема. Мабуть, тому саме аgave attenuata має велику популярність у садових центрах, і рослини купують для вирощування у квартирах.

Правда, вони практично не доростають до такого розміру, щоб квітувати. Крім того, фахівці, що займаються розведенням сукулентів зазначають, що головною проблемою любителів є те, що вони «заливають» свої рослини.

До слова, експозиція ботсаду Гришка включає 50 видів кактусів та понад 70 видів сукулентних рослин, що належать до 15 родин. Представлені рослини об’єднані за екологічним принципом. В природі ці види входять до складу рослинних угрупувань аридних зон (Центральна та Південна Америка, Південна та Південно-Західна Африка, Мадагаскар). Поряд з кактусами, алое, агавами, хавортіями та молочаями в експозиції особливе місце займають представники мадагаскарської родини Дідієрієвих: аллюодія та дідієрея.

Киянам, які планують фотосесію під час квітування азалій варто зайти у оранжерею, що розташована поруч — помилуватися цікавими рослинами, що вражають не кольорами, а формами.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»