Проти активіста Дмитра Перова відкрили кримінальне провадження: що сталося

Вже понад пів року, юрист та пам’яткоохоронець бореться за збереження історичної будівлі на вулиці Івана Франка, 26 та навіть став автором петиції щодо повернення їй охоронного статусу пам’ятки.
Про відкриття кримінального провадження проти нього повідомив сам юрист у своєму дописі у соцмережі Facebook.
«На мене відкрили кримінальне провадження за перешкоджання незаконній надбудові історичної памʼятки — Будинок Замкова, 1899 року. Про це повідомив адвокат забудовника…», — розповідає Дмитро Перов.

За словами пам’яткоохоронця, ще у липні 2023 році у будівлі розпочалися незаконні будівельні роботи. Згодом їх припинив Департамент міського благоустрою КМДА. Причина — відсутність повного пакета документів у забудовника. Тоді з будівлі встигли зняти покрівлю — столітні дерев’яні дошки з даху, демонтувавши елементи історичного перекриття стін.
Тоді ж, за фактом самовільного руйнування конструкцій історичної споруди, поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України «Самоправство», яке досі не закрите. Але попри цей факт, будівельні роботи тривають досі.
Наразі можна побачити як здійснюється спорудження залізного каркаса для надбудови мансардного поверху.
Дмитро Перов стверджує, що усі роботи є незаконними через відсутність повного пакета дозвільних документів у забудовника. Однак попри це, його представники стверджують, що діють на законних підставах, оскільки будівля не перебуває у реєстрі пам’яток та не має охоронного статусу, а сам активіст «перешкоджає» їхній діяльності своїми дописами у соцмережах та іншими подібними акціями.


Минулої суботи, 27 січня пам’яткоохоронець знову звернувся до Національної поліції України, щоб зупинити будівельні роботи на Будинку Замкова. Тоді ж правоохоронці залишили припис щодо заборони проведення самовільних робіт.
«Щодо самої ситуації з будівництвом — воно є чітким силуетом епохи. Найпростіші форми з найдешевшого матеріалу виконують за найпримітивнішою технологією. Дебелий газоблок з допомогою лебідки затягують на класицистичний фасад історичної будівлі. На місці її двоскатного дерев’яного даху виникає нова просторічна форма типу сараю, позбавлена декору та естетичної вибагливості. І все це відбувається навпроти Міністерство культури та інформаційної політики України…» — обурюється Дмитро.
Наразі стало відомо, що проти активіста порушили кримінальну справу за статтею 206 Кримінального кодексу України — протидія законній господарській діяльності.
Наразі триває слідство, але юрист налаштований оптимістично. Адже, збереження історичної спадщини нашого міста завжди залишається пріоритетом для його діяльності.

Довідка.
Невеличкий двоповерховий, Г-подібний в плані будинок був зведений ще 1899 році на замовлення адвоката Окружного суду Київської губернії — Семена Григоровича Замкова.
Наступним власником садиби став Іван Михайловський — відомий музикант та флейтист. Він був одним з організаторів відомого квартету професорів Київської консерваторії, а також солістом оркестру Київської опери. Похований у Києві на Лук’янівському цвинтарі.
Також за міською легендою, у 1907 році в цьому будинку певний час жила родина відомого вченого та дослідника-полярника Отто Шмідта. У радянський час в ній знаходилося комунальне житло.
За словами дослідників ГО «Мапа реновації», на початку 2000-х будівля ще мала статус нововиявленої пам’ятки історії, однак за деякий час Мінкульт відмовив у занесенні до реєстру пам’яток.
У 2003-2005 роках, замість цієї будівлі та сусідніх: №26-а та 28 планувалося збудувати два висотних житлових комплекси, але ця ідея не була втілена.
Тривалий час з будівлею нічого не відбувалося лише у II кварталі 2020 року було демонтовано частину вікон та закрито воротами проїзд у двір.
До теми: Скандальна надбудова «Замку Річарда»: що відбувається з легендарною пам’яткою. Будинок №15 на Андріївському узвозі, відомий за поетичною назвою «Замок Річарда Левове серце» є однією з визначних архітектурних перлин нашого міста.
У листопаді 2023 року, в пам’ятці почали здійснювати надбудову даху, що спричинило неабиякий резонанс у суспільстві.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»