Висвітлення війни: у столиці триває фотовиставка Михайла Палінчака

У січні в Малій галереї Мистецького арсеналу розпочалася персональна виставка сучасного фотографа Михайла Палінчака під назвою «Висвітлення».

Назва проєкту є звичним словом, яке традиційно вживають журналісти, висвітлюючи свою роботу після початку повномасштабної агресії 24 лютого 2022 року.

«Зараз багато представників медіа розмірковують над тим, як слід «висвітлювати війну», пояснювати та робити видимими усі деталі. Це спільне зусилля, сенс якого не змінився після повномасштабного вторгнення, втім змінилася напруга. Напруга, з якою світло спрямовується на людей і речі, вулиці й будинки, страх і надію. Інтенсивність висвітлення підкреслює цю напругу. Висвітлювати — це також свідчити. А отже, фіксувати нестачу світла і зникомість подій…”- розповідають куратори проєкту.

Михайло Палінчак був одним із перших з-поміж фотографів, який працював у Бучі після її визволення, а також побував на ЧАЕС, на Харківщині, де фіксував наслідки дій агресора: вбивства мирних жителів, тварин, знищені автівки, будівлі тощо.

У фотопроєкті можна побачити світлину з підвалу початкової школи у селі Ягідному на Чернігівщині. За 28 днів окупації, загарбники тримали у заручниках близько 300 місцевих мешканців без світла, опалення та нормальних людських умов.

Від нестачі кисню та повітря люди непритомніли й навіть помирали. Імена загиблих від рук росіян, а також тих, хто помер через важкі умови, фіксували на стінах приміщення. Ув’язнені вели календар на дверях, де, зокрема, написано: «31 — наші прийшли».

Також зі світлин з Ягідного глибоко вражає фото волонтерки Марії, яка збирає на руїнах Будинку культури цеглу для повторного використання.

Багато світлин фотограф зробив на деокупованих територіях, ставши свідком багатьох моторошних та трагічних подій. Наприклад, як після звільнення міста Ізюм на Харківщині, в лісі неподалік міста виявили масове поховання, де виявили тіла 447 цивільних осіб та 22 військових та 11 тіл, стать яких не була встановлена. Більшість загиблих мали ознаки насильницької смерті. Сьогодні такі фото є свідченням злочинів проти українців.

Також на одній зі світлин можна побачити кімнату адміністративної будівлі ЧАЕС, де з 24 лютого 2022 року росіяни утримували в заручниках частину нацгвардійців.

Після деокупації Київщини, окупанти забрали з собою 169 військових, які перебували на станції. Перед відходом рашисти розграбували приміщення, викравши усі речі, які мали для них цінність: комп’ютери, кавоварки та навіть розкладні ліжка.

Друга частина фотоекспозиції присвячена діяльності незламних українців в тилу.

На одному з фото зображена 65-літня пенсіонерка та волонтерка організації «Лента за лентою» Ірина щодня в приміщенні публічної міської бібліотеки плете маскувальні сітки для потреб української армії, а маленька дівчинка у вишиванці пише відому коротку характеристику Путіна на підбитій російській бронемашині в час святкування Дня Незалежності України.

Зворушує також світлина з патріотичним татуюванням у вигляді мапи України на тілі переселенки із Запоріжжя.

На іншому фото зображений волонтерський хаб гуманітарної допомоги, який працює в Костелі Святого Миколая в Києві.

«У перші місяці повномасштабної війни, я не міг знімати водночас багато подій, тож вирішив зосередитися на історіях. Гуманітарна допомога, створення коктейлів Молотова, евакуації людей, тварин, майна, — все потрапляло до мого об’єктива завдяки оперативності», — розповідає Михайло Палінчак.

Автор стверджує, що світлини не поглинають реальність, не знеболюють її, і його завданням було зайти у найтемніші закутки реальності, фіксувати, що все це відбувається насправді: найстрашніші воєнні злочини, невідворотні втрати, нездоланний біль…

«Саме це робить уявне — реальним, а невидиме — висвітленим», — стверджує Михайло.

Фінансування цього проєкту надає Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США, партнером з реалізації є Міжнародний центр «Меридіан».

Довідка.

Михайло Палінчак (1985, Ужгород) — український документальний та вуличний фотограф, який наразі живе та працює в Києві, Україна.

Закінчив факультет Міжнародної економіки Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Фотографувати почав у 2008 році. З 2012 член Української фотографічної альтернативи (UPHA). 3 2014 по 2019 роки офіційний фотограф Президента України. Засновник платформи Untitled присвяченій українській фотографії. Співзасновник спільноти «Українська вулична фотографія» — платформи для популяризації, дискусії та обміну досвідом у сфері вуличної фотографії в Україні.

Світлини Михайла публікували відомі світові видання: «The New York Times», «The Guardian», «The Washington Post», «Spiegel» тощо.

Автор фотокниги «Анамнез» (2020) та артвидання «Обличчя Майдану» (2020). Його фотографії зберігаються в приватних та музейних колекціях.

Фотовиставка «Висвітлення»

Коли: до 25 лютого, середа-неділя, з 12:00 до 19:00.

Де: вулиця Лаврська, 10

Вхід вільний.

Важливо! Експозиція містить фотографії із високою сенситивністю.

Також 10 лютого о 15:00, в межах мистецького проєкту, відбудеться зустріч з автором світлин Михайлом Палінчаком. Фотограф поділиться з відвідувачами своїм особистим досвідом про роботу під час війни, зокрема у деокупованих регіонах та волонтерських центрах.

Захід відбудеться у Малій галереї мистецького арсеналу.

Долучитися до події можна за попередньою реєстрацією.

До теми: «Від Майдану до війни»: у Києві відкрили фотовиставку загиблого Героя України Віктора Гурняка. В експозиції, що проходила у листопаді 2023 року, були представлені світлини, які зробив Віктор під час Революції Гідності та служби у війську. Загалом — понад 30 фоторобіт.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»